У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у
науково-теоретичному обґрунтуванні засад формування та реалізації
публічного управління та розробленні перспективних напрямів його
розвитку під впливом євроінтеграційних процесів.
У дисертаційному дослідженні запропоновано комплексну систему
оптимізації публічного управління під впливом євроінтеграційних процесів,
метою якої є формування ефективної, прозорої та адаптивної системи
державного управління, здатної забезпечити гармонізацію національних
управлінських практик із стандартами Європейського Союзу та підвищити
результативність функціонування органів публічної влади, у контексті якої
необхідно удосконалити такі механізми: нормативно-правовий
(стандартизація електронних адміністративних послуг Дія; створення надійної
електронної ідентифікації; вдосконалення нормативної бази, що враховує
потреби захисту персональних даних користувачів; врахування Повідомлення
Європейської Комісії про вдосконалення європейського адміністративного
простору); організаційний (запровадження інтегрованої моделі координації
політики; розвиток сервісно-орієнтованої структури органів влади;
інституціоналізація аналітичної підтримки управлінських рішень);
фінансовий (повноцінне впровадження середньострокового бюджетного
планування; запровадження результативного бюджетування з жорсткою
прив’язкою до KPI; розширення використання інструментів змішаного
фінансування та публічно-приватного партнерства); інформаційно-
3
аналітичний (впровадження систем штучного інтелекту та GenAI для
підтримки управлінських рішень; формування єдиного простору даних та
інтегрованих дата-платформ; інституціоналізація форсайт-аналізу та
політичних лабораторій); кадровий (впровадження цифрових HR-екосистем
(HR Tech + GovTech) у публічній службі; запровадження управління
талантами на основі компетенцій з фокусом на формуванні майбутніх
навичок; впровадження гнучких моделей зайнятості та «відкритої державної
служби»).
Крім того, у роботі удосконалено теоретичне розуміння сутності базових
понять дослідження: 1) під розвитком публічного управління під впливом
євроінтеграційних процесів запропоновано розуміти комплексний,
багаторівневий і динамічний процес інституційної, функціональної та
ціннісної трансформації системи публічного управління, що відбувається
внаслідок імплементації норм, стандартів і практик Європейського Союзу,
спрямований на забезпечення ефективності, відкритості, підзвітності та
орієнтації на громадянина, а також на формування спроможної, інклюзивної
та стійкої системи врядування, що включає низку актуальних тенденцій, як-
от: цифрова трансформація публічного управління, уніфікація управлінських
практик і правових механізмів, посилення інституційної спроможності та
професіоналізація державної служби, орієнтація на принципи «належного
врядування» (good governance), інклюзивність та людиноцентризм управління,
стійкість систем публічного управління, мережевізація та партнерство між
державою, бізнесом і громадянським суспільство; 2) під діджиталізацією
публічного управління запропоновано розуміти комплексний процес
трансформації системи публічного управління на основі впровадження
цифрових технологій, що передбачає переведення управлінських процесів,
публічних послуг і взаємодії влади з громадянами та бізнесом у цифровий
формат із метою підвищення ефективності, прозорості, відкритості,
підзвітності та орієнтації на потреби користувачів відповідно до сучасних
європейських стандартів врядування.
4
Запропоновано шляхи імплементації кращого зарубіжного досвіду щодо
розвитку публічного управління, а саме: серед пропозицій, які реалізовано
фрагментарно або на початковому рівні: функціонування системи єдиного
входу (One Login); впровадження інтегрованих міжвідомчих сервісів;
інтеграція регіональних платформ; впровадження цифрових муніципалітетів;
серед пропозицій, які фактично відсутні або недостатньо розвинені:
функціонування повноцінної системи типу X-Road; здійснення громадянами
контролю за доступом до своїх даних; впровадження системи електронного
голосування; масове використання штучного інтелекту у публічному
управлінні; повна інтеграція реєстрів у єдину екосистему; повна реалізація
принципу «держава без паперу».
Розроблено комплекс заходів для вирішення основних проблем
повоєнної відбудови України у контексті євроінтеграції, а саме: руйнування
інфраструктури (розробити комплексні програми відбудови із застосуванням
принципів «краще відбудувати»; цифровізувати послуги для зменшення
залежності від фізичної інфраструктури; залучити міжнародні інвестиції);
міграція населення та кадровий дефіцит (запровадити програми повернення
фахівців; розвивати дистанційну зайнятість в публічному секторі; підвищити
мотивацію та соціальний захист публічних службовців); посилення
централізації управління (поступово продовжити децентралізацію після
стабілізації ситуації; посилити роль громад; впровадити механізми
балансування повноважень); обмеження демократичних процедур (відновити
демократичні інститути після завершення воєнного стану; розвивати
електронну демократію; забезпечити прозорість управління); зростання
навантаження на органи влади (оптимізувати управлінські процеси;
впровадити кризовий менеджмент; автоматизувати рутинні функції);
проблеми кібербезпеки (посилити кіберзахист; створити резервні системи;
навчати персонал основам кібергігієни; співпрацювати з міжнародними
кіберорганізаціями); залежність від міжнародної допомоги (диверсифікувати
джерела фінансування; розвивати внутрішні ресурси; підвищити прозорість
5
використання допомоги); ускладнення стратегічного планування (впровадити
гнучке (адаптивне) планування; інтегрувати сценарний підхід; здійснювати
регулярний перегляд стратегій); психологічне навантаження на державних
службовців (впровадити програми психологічної підтримки; сформувати
гнучкий графік роботи; розвивати культуру підтримки в органах влади);
порушення логістичних та управлінських зв’язків (розвивати цифрові
комунікаційні платформи; створити резервні канали зв’язку; стандартизувати
управлінські процедури).
Набув подальшого розвитку комплекс ключових аспектів розвитку
публічного управління під впливом євроінтеграційних процесів, зокрема:
інституційний (передбачає трансформацію структури органів влади у
відповідності з європейськими стандартами); нормативно-правовий (включає
гармонізацію національного законодавства з основами права Європейського
Союзу); функціональний (розширює функції та підвищує ефективність
управління); ціннісний (передбачає орієнтацію на принципи демократії та
належного врядування); цифровий (впроваджує найсучасніші інформаційно-
комунікаційні технології); кадровий (передбачає професіоналізацію державної
служби та забезпечення розвитку компетентностей); соціально-орієнтований
(включає орієнтацію на потреби громадян та підвищує якість життя);
інтеграційний (поглиблює співпрацю з європейськими інституціями);
безпековий (забезпечує стійкість управлінських систем); мережевий
(передбачає забезпечення розвитку партнерства між державою, бізнесом і
громадськістю).
Окреслено основні тренди діджиталізації публічного управління як
каталізатор його розвитку в умовах євроінтеграції, зокрема: електронне
урядування (тренд дозволяє використовувати інформаційно-комунікаційні
технології у процесі надання державних послуг, взаємодії влади, громадян та
бізнесу); штучний інтелект (дає змогу використовувати алгоритми для
автоматизації рішень, аналіз даних та прогнозні інструменти); блокчейн
(представляє собою децентралізовану технологію збереження даних, якому
6
притаманний високий рівень захисту та незмінність записів); Інтернет речей
(IoT) (дозволяє об’єднувати фізичні пристрої у мережу для збору та обміну
даними); великі дані (Big Data) (створює можливості обробки значних обсягів
структурованих і неструктурованих даних); відкриті дані (Open Data) (надає
публічний доступ до державних даних у машиночитному форматі); хмарні
сервіси (використовує віддалені сервери з метою зберігання та обробки
даних); аутсорсинг (дозволяє передати ІТ-функції або процеси стороннім
організаціям); цифрові канали зв’язку (використовує онлайн-платформи,
месенджери, портали для комунікації).
The dissertation solves a pressing scientific problem, which consists in the scientific and theoretical substantiation of the principles of the formation and implementation of public administration and the development of promising directions for its development under the influence of European integration processes. The dissertation research proposes a comprehensive system for optimizing public administration under the influence of European integration processes, the purpose of which is to form an effective, transparent and adaptive system of public administration, capable of ensuring the harmonization of national administrative practices with the standards of the European Union and increasing the effectiveness 7 of the functioning of public authorities, in the context of which it is necessary to improve the following mechanisms: regulatory (standardization of electronic administrative services Action; creation of reliable electronic identification; improvement of the regulatory framework that takes into account the needs of protecting users' personal data; consideration of the Communication of the European Commission on improving the European administrative space); organizational (implementation of an integrated model of policy coordination; development of a service-oriented structure of authorities; institutionalization of analytical support for management decisions); financial (full implementation of medium-term budget planning; introduction of performance budgeting with a strict link to KPI; expansion of the use of mixed financing and public-private partnership tools); information and analytical (implementation of artificial intelligence systems and GenAI to support management decisions; formation of a single data space and integrated data platforms; institutionalization of foresight analysis and policy laboratories); personnel (implementation of digital HR ecosystems (HR Tech + GovTech) in the public service; introduction of competency-based talent management with a focus on the formation of future skills; introduction of flexible employment models and «open civil service»). In addition, the paper improves the theoretical understanding of the essence of the basic concepts of the study: 1) the development of public administration under the influence of European integration processes is proposed to be understood as a complex, multi-level and dynamic process of institutional, functional and value transformation of the public administration system, which occurs as a result of the implementation of the norms, standards and practices of the European Union, aimed at ensuring efficiency, openness, accountability and citizen orientation, as well as at the formation of a capable, inclusive and sustainable governance system, which includes a number of current trends, such as: digital transformation of public administration, unification of management practices and legal mechanisms, strengthening institutional capacity and professionalization of the civil service, orientation on the principles of «good governance», inclusiveness and human- 8 centeredness of management, sustainability of public administration systems, networking and partnership between the state, business and civil society; 2) it is proposed to understand the digitalization of public administration as a comprehensive process of transforming the public administration system based on the implementation of digital technologies, which involves the transfer of management processes, public services and interaction of authorities with citizens and business into a digital format in order to increase efficiency, transparency, openness, accountability and orientation towards user needs in accordance with modern European governance standards. Ways of implementing the best foreign experience in the development of public administration are proposed, namely: among the proposals that have been implemented fragmentarily or at the initial level: the functioning of the single login system (One Login); the implementation of integrated interdepartmental services; the integration of regional platforms; the implementation of digital municipalities; among the proposals that are actually absent or insufficiently developed: the functioning of a full-fledged X-Road type system; citizens' control over access to their data; the implementation of an electronic voting system; the mass use of artificial intelligence in public administration; the full integration of registers into a single ecosystem; full implementation of the principle of «paperless state». A set of measures has been developed to address the main problems of Ukraine's post-war reconstruction in the context of European integration, namely: destruction of infrastructure (develop comprehensive reconstruction programs using the principles of «build back better»; digitalize services to reduce dependence on physical infrastructure; attract international investments); population migration and personnel shortage (introduce programs for the return of specialists; develop remote employment in the public sector; increase motivation and social protection of public servants); increased centralization of management (gradually continue decentralization after the situation stabilizes; strengthen the role of communities; introduce mechanisms for balancing powers); restrictions on democratic procedures (restore democratic institutions after the end of martial law; develop e-democracy; 9 ensure transparency of management); increased burden on government bodies (optimize management processes; introduce crisis management; automate routine functions); cybersecurity problems (strengthen cyber defense; create backup systems; train personnel in the basics of cyber hygiene; cooperate with international cyber organizations); dependence on international aid (diversify sources of funding; develop internal resources; increase transparency in the use of aid); complications of strategic planning (implement flexible (adaptive) planning; integrate a scenario approach; regularly review strategies); psychological burden on civil servants (implement psychological support programs; create flexible work schedules; develop a culture of support in government bodies); disruption of logistical and managerial connections (develop digital communication platforms; create backup communication channels; standardize management procedures). A set of key aspects of public administration development has been further developed under the influence of European integration processes, in particular: institutional (provides for the transformation of the structure of government bodies in accordance with European standards); regulatory and legal (includes the harmonization of national legislation with the foundations of European Union law); functional (expands functions and increases the efficiency of management); valuebased (provides for orientation on the principles of democracy and good governance); digital (implements the most modern information and communication technologies); personnel (provides for the professionalization of the civil service and ensuring the development of competencies); socially-oriented (includes orientation on the needs of citizens and improves the quality of life); integration (deepens cooperation with European institutions); security (ensures the stability of management systems); network (provides for ensuring the development of partnership between the state, business and the public). The main trends of digitalization of public administration as a catalyst for its development in the context of European integration are outlined, in particular: egovernment (the trend allows the use of information and communication technologies in the process of providing public services, interaction between 10 authorities, citizens and businesses); artificial intelligence (allows the use of algorithms for decision automation, data analysis and predictive tools); blockchain (represents a decentralized data storage technology that is characterized by a high level of protection and immutability of records); Internet of Things (IoT) (allows the integration of physical devices into a network for data collection and exchange); big data (Big Data) (creates opportunities for processing significant volumes of structured and unstructured data); open data (Open Data) (provides public access to government data in a machine-readable format); cloud services (uses remote servers for the purpose of storing and processing data); outsourcing (allows the transfer of IT functions or processes to third-party organizations); digital communication channels (uses online platforms, messengers, portals for communication).
