У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання, що
полягає в теоретико-методологічному обгрунтуванні трансформації системи
публічного управління сталим розвитком в умовах глобалізації.
Проаналізовано сутність публічного управління у контексті сучасних
дослідницьких підходів. Виокремлено низку дослідницьких підходів
концептуалізації сутності публічного управління сталим розвитком, що
стосуються його розуміння як соціально-юридичного інституту, який забезпечує
унормування процесів суспільної життєдіяльності. Систематизуються основні
погляди на поняття публічне управління представлені у сучасний постмодерний
період. Зокрема, публічне управління сталим розвитком розглядається як:
діяльність; певний вид впливу у різних системах (біологічна, соціальна,
технологічна тощо); вертикальні – «командно-підлеглі» відносини;
цілеспрямований вплив на керований об'єкт. З метою забезпечення
результативності розвитку публічного управління визначено, що характерною
особливістю забезпечення трансформації публічного управління сталим
розвитком виступає запровадження практики «оптимального планування», що
стимулює актуалізацію діяльності органів публічної влади задля забезпечення
результативності функціонування управлінської конструкції, яка б відповідала, як
внутрішнім, так і зовнішнім інституційним вимогам. Сучасні глобальні тенденції
сталого розвитку зумовлюють трансформацію поняття публічного управління
сталим розвитком у напрямі посилення взаємодії між органами публічної влади,
3
громадськістю та комерційними структурами з метою забезпечення
збалансованого соціального, економічного та екологічного розвитку.
Узагальнено тенденції трансформації публічного управління сталим
розвитком в контексті надання якісних послуг, що сформувалися під впливом
глобалізаційних змін, а саме: розширення сервісного потенціалу держави;
результативність запровадження економічних та менеджеристських прийомів у
сферу публічного управління, з метою підвищення якості сервісного потенціалу
держави; децентралізацію та підвищення гнучкості функціонування
інституційних структур органів публічної влади, що приводить до нових форм
корпоративного управління; вироблення і дотримання єдиної шкали забезпечення
результативності публічного управління, з урахуванням національної специфіки
організації системи взаємодії держави та суспільства; зміни розвитку держави від
«опікуна» до «держави-партнера», що розширює функціональну чутливість
системи публічного управління, наближає її до громадянина.
Доведено, що особлива роль у процесі трансформації публічного управління
сталим розвитком належить різним політичним та соціальним об’єднанням у
сфері публічного управління, які створюються і функціонують виключно заради
ефективності організації та здійснення публічної політики, ефективного надання
якісних публічних послуг. Доцільність такого підходу обумовлена тим, що будь яка людина, кожне об’єднання володіють «частиною» державної влади, беруть
участь в управлінні державою, через що держава стає виразником всезагальної
волі, інтересів всього суспільства у напрямі досягнення цілей сталого розвитку.
Удосконалено методологічні підходи трансформації системи публічного
управління в сучасних умовах сталого розвитку (її структурна переорієнтація на
виключне формування публічної політики у відповідності до специфіки
розгортання соціально-економічних, політичних та геостратегічних процесів;
запровадження оптимального планування; збільшення реєстру функцій діяльності
органів публічної влади на які покладається забезпечення результативності
прийняття та реалізації публічних рішень). В межах розроблення дослідницької
методології з’ясування особливостей функціонування публічного управління
4
сталим розвитком особливу увагу приділено дослідженню позиції Др.Кетінга,
згідно якої потрібно формувати систему інформації, підзвітності, показників та
стимулів, які дозволяють локальному органу управління оцінити вигідність тих,
чи інших рішень з точки зору результативності функціонування системи
публічного управління загалом. У даному відношенні з метою забезпечення
результативності розвитку публічного управління сталим розвитком, постає
доцільність його методологічної й технологічності адаптації до зовнішніх умов
об’єктивної реальності, зокрема відповідно до власних інституційних вимог, а
також до вимог функціонування держави. У підтвердження цього однією із
особливостей функціонування сучасної системи публічного управління сталим
розвитком виступає її структурна переорієнтація на виключне формування
публічної політики у відповідності до специфіки розгортання соціально економічних, політичних та геостратегічних процесів. У зв’язку із цим однією із
особливостей забезпечення трансформації публічного управління сталим
розвитком все частіше виступаєте запровадження практики «оптимального
планування», яка стимулює актуалізацію діяльності органів публічної влади задля
забезпечення результативності функціонування управлінської конструкції, яка б
відповідала, як внутрішнім, так і зовнішнім інституційним вимогам.
Дотримуючись такої контекстної логіки у розробленні методології аналізу
особливостей функціонування публічного управління сталим розвитком можна
вважати, що більшість дослідників сучасності виходить із необхідності
налагодження балансу політики та управлінського механізму, вказавши на шляхи
досягнення відповідності між політичними цілями та інструментами управління
(проектним, процесним, мережевим). У даному відношенні наголошується на
розширенні функціональності системи публічного управління, шляхом
збільшення реєстру функцій діяльності органів публічної влади на які
покладається забезпечення результативності прийняття та реалізації публічних
рішень.
Уточнено поняття держави як суб’єкта забезпечення системного розвитку
публічного управління. Ідентифіковано основні умови, фактори та критерії
5
розширення суб’єктності держави. Виходячи із зміни особливостей реалізації
функцій інститутів публічного управління, розкрито структурно-функціональну
роль держави щодо забезпечення ефективності функціонування органів публічної
влади, розвитку громадянського суспільства та сталості діяльності бізнес середовища. Сучасна держава, будучи зорієнтованою на збереження своєї
суб’єктності у процесах забезпечення системного розвитку публічного управління
демонструє своє прагнення на підвищення гнучкості, прозорості та оперативності
у процесах прийняття публічних рішень та надання якісних публічних послуг.
На підставі актуалізації в особливий спосіб значення горизонтально мережевої взаємодії сучасна система публічного управління закладає
функціональні передумови для відновлення статусу держави як центрального
актору з розробки та впровадження політичних рішень стосовно публічних справ,
зокрема утверджується нова модель держави – координаційної держави, яка
вбирає у себе прийоми мережевої взаємодії та міжсуб’єктної координації задля
забезпечення результативності формування публічної політики та прийняття
ефективних публічних рішень.
Розвинено сучасні уявлення про моделі розвитку публічного управління у
постмодерний період у напрямі синтезу концептів нового публічного
менеджменту та сталого управління. Зокрема, наголошено на таких головних
концептах:
- модель «нового публічного управління» закладає відповідний стандарт на
оновлення діяльності органів публічної влади у формі запровадження компонентів
результативності виконання відповідних функцій, які покладаються на державу як
інститут служіння суспільству. Дана модель демонструє достатньо гнучкий підхід
до вирішення проблем забезпечення сталого суспільного розвитку, структурно
перебудовуючи систему надання публічних послуг відповідно до інтеграції
автономних можливостей громадян у практику діяльності органів публічної влади.
Виходячи із цього функціональним зобов’язанням держави має виступати:
розширення участі суспільства у процесах прийняття публічних рiшень; пошук
консенсусу при прийняті рiшень; стратегiчне бачення; зворотний зв'язок;
6
ефективнiсть при формуванні та реалізації публічної політики; зміцнення
відповідальності всiх учасників процесу; прозорість; рівноправність;
верховенство закону;
- запровадження моделі «належного публічного управління» у практику
постмодерного адміністрування передбачає врахування політико-інституційних
особливостей діяльності кожного із суб’єктів функціонування системи публічного
управління на підставі чого уявляється можливим розробити модель ефективних
управлінських структур, спроможних координувати свою діяльність на користь
інтересів їх клієнтів;
- модель компетентнісного публічного управління передбачає
запровадження нових нормативних принципів діяльності відповідних
управлінських інституцій у публічній сфері, які б враховувати неоднозначність
відповідних адміністративних процесів, системні ускладнення при реалізації
відповідних функцій держави та вимоги соціальної динаміки, якою пронизаний
сучасний світ. Формування даної моделі передбачає структурування нових вимог
які висуваються до діяльності відповідних інституцій задіяних у сфері
формування публічної політики, організації та прийняття публічних рішень;
- запровадження «аналітичної моделі розвитку публічного управління» в
сучасних постмодерних умовах забезпечує реалізацію інноваційних публічних
рішень, спрямованих на вдосконалення загальноприйнятої бюрократичної
практики виконання відповідних завдань.
Визначено та запропоновано напрями підвищення якості публічного
управління як оптимізаційна синергія сталого розвитку України: підвищення
показників результативності надання публічних послуг органами публічної влади,
у частині приведення їх у відповідність із структурними запитами суспільства;
реалізація інституціональної модернізації діяльності органів публічної влади в
напрямі їх клієнторієтованості; переорієнтація діяльності органів публічної влади
на виключне вирішення соціальних проблем; забезпечення ресурсної
спроможності держави в частині прийняття публічних рішень, зорієнтованих на
реалізацію інтересів суспільства.
7
Запропоновано напрями удосконалення публічного управління сталим
розвитком України в умовах глобалізації, серед яких: результативне
структурування національної стратегії, яка б дозволила державі підтримати
стратегічне бачення, сформулювати цінності, детально описати цілі національного
розвитку, переводячи їх у досягнення вимірювальних показників; формування
налагодженого процесу прийняття політичних рішень; забезпечення відкритого та
прозоро управління; формування підтриманого та зрозумілого законодавства;
наявність підзвітності уряду; функціонування неангажованої та професійної
публічної служби.
The dissertation has the culmination of an important scientific task, which is used to theoretical and methodological justification of the transformation of the system of public management with sustainable development in the conditions of globalization. The essence of public administration is analyzed in the context of modern research approaches. A number of research approaches to the conceptualization of the essence of public management of sustainable development, related to its understanding as a socio-legal institution that ensures the normalization of the processes of social life, are singled out. The main views on the concept of public administration presented in the modern postmodern period are systematized. In particular, public management of 8 sustainable development is considered as: activity; a certain type of influence in various systems (biological, social, technological, etc.); vertical - "command-subordinate" relations; targeted impact on the controlled object. In order to ensure the effectiveness of the development of public administration, it was determined that a characteristic feature of ensuring the transformation of public administration with sustainable development is the introduction of the practice of "optimal planning", which stimulates the actualization of the activities of public authorities in order to ensure the effectiveness of the management structure, which would correspond to both internal and external institutional requirements. Modern global trends in sustainable development lead to the transformation of the concept of public management of sustainable development in the direction of strengthening interaction between public authorities, the public and commercial structures in order to ensure balanced social, economic and environmental development. The trends of transformation of public management of sustainable development in the context of providing quality services, formed under the influence of globalization changes, are summarized, namely: expansion of the service potential of the state; the effectiveness of the introduction of economic and managerial techniques in the field of public administration, with the aim of improving the quality of the state's service potential; decentralization and increased flexibility of the functioning of institutional structures of public authorities, which leads to new forms of corporate governance; development and observance of a single scale for ensuring the effectiveness of public administration, taking into account the national specifics of the organization of the system of interaction between the state and society; changes in the development of the state from a "guardian" to a "partner state", which expands the functional sensitivity of the public administration system, bringing it closer to the citizen. It has been proven that a special role in the process of transformation of public management with sustainable development belongs to various political and social associations in the field of public management, which are created and function solely for the sake of the effectiveness of the organization and implementation of public policy, effective provision of quality public services. The expediency of such an 9 approach is due to the fact that any person, every association owns a "part" of state power, participates in the management of the state, due to which the state becomes an expression of the universal will, the interests of the entire society in the direction of achieving the goals of sustainable development. Methodological approaches to the transformation of the public administration system in modern conditions of sustainable development have been improved (its structural reorientation to the exclusive formation of public policy in accordance with the specifics of the deployment of socio-economic, political and geostrategic processes; the introduction of optimal planning; the increase in the register of functions of public authorities that are responsible for ensuring effectiveness of making and implementing public decisions). Within the framework of the development of a research methodology for clarifying the peculiarities of the functioning of public management of sustainable development, special attention was paid to the study of Dr. Keting's position, according to which it is necessary to form a system of information, accountability, indicators and incentives that allow the local governing body to evaluate the profitability of certain decisions from the point of view from the point of view of the effectiveness of the functioning of the public administration system in general. In this regard, in order to ensure the effectiveness of the development of public management through sustainable development, the expediency of its methodological and technological adaptation to the external conditions of objective reality, in particular in accordance with its own institutional requirements, as well as the requirements of the functioning of the state, appears. In confirmation of this, one of the features of the functioning of the modern system of public management of sustainable development is its structural reorientation to the exclusive formation of public policy in accordance with the specifics of the deployment of socio-economic, political and geostrategic processes. In this regard, one of the features of ensuring the transformation of public management with sustainable development is increasingly advocated for the introduction of the practice of "optimal planning", which stimulates the actualization of the activities of public authorities in order to ensure the effectiveness of the functioning of the management structure, which would correspond to both internal and external institutional requirements. Adhering to 10 such a contextual logic in the development of a methodology for analyzing the features of the functioning of public management of sustainable development, it can be assumed that the majority of modern researchers proceed from the need to establish a balance between politics and the management mechanism, pointing out ways to achieve compliance between political goals and management tools (project, process, network). In this regard, the emphasis is on expanding the functionality of the public administration system by increasing the register of functions of public authorities, which are responsible for ensuring the effectiveness of the adoption and implementation of public decisions. The concept of the state as a subject of ensuring the systemic development of public administration has been clarified. The main conditions, factors and criteria for the expansion of state subjectivity have been identified. Based on the changes in the implementation of the functions of institutions of public administration, the structural and functional role of the state in ensuring the effectiveness of the functioning of public authorities, the development of civil society, and the sustainability of the business environment has been revealed. The modern state, being oriented to the preservation of its subjectivity in the processes of ensuring the systemic development of public administration, demonstrates its desire to increase flexibility, transparency and efficiency in the processes of public decision-making and the provision of quality public services. Based on the actualization in a special way of the importance of horizontal network interaction, the modern system of public administration lays the functional prerequisites for restoring the status of the state as a central actor in the development and implementation of political decisions regarding public affairs, in particular, a new model of the state is established - the coordination state, which incorporates the techniques of network interaction and inter-subject coordination to ensure the effectiveness of public policy formation and effective public decision-making. Modern ideas about the development models of public management in the postmodern period have been developed in the direction of the synthesis of the concepts of new public management and sustainable management. In particular, the following 11 main concepts are emphasized: - the "new public administration" model lays down the appropriate standard for updating the activities of public authorities in the form of introducing components of the effectiveness of the performance of the relevant functions that rely on the state as an institution serving society. This model demonstrates a sufficiently flexible approach to solving the problems of ensuring sustainable social development, structurally rebuilding the system of providing public services in accordance with the integration of autonomous capabilities of citizens into the practice of public authorities. Based on this, the functional obligation of the state should be: expanding the participation of society in the processes of public decision-making; search for consensus when making decisions; strategic vision; feedback; efficiency in the formation and implementation of public policy; strengthening the responsibility of all process participants; transparency; equality; rule of law; - the introduction of the model of "proper public management" into the practice of postmodern administration involves taking into account the political and institutional features of the activity of each of the subjects of the functioning of the public management system, on the basis of which it is possible to develop a model of effective management structures capable of coordinating their activities for the benefit of the interests of their clients; - the model of competent public administration provides for the introduction of new normative principles of the activity of the relevant management institutions in the public sphere, which would take into account the ambiguity of the relevant administrative processes, systemic complications in the implementation of the relevant functions of the state and the requirements of the social dynamics that permeate the modern world. The formation of this model involves the structuring of new requirements that are put forward to the activities of relevant institutions involved in the field of public policy formation, organization and public decision-making; - the introduction of the "analytical model of the development of public administration" in modern postmodern conditions ensures the implementation of innovative public solutions aimed at improving the generally accepted bureaucratic 12 practice of performing relevant tasks. The directions for improving the quality of public administration as an optimization synergy for the sustainable development of Ukraine were identified and proposed: increasing the performance indicators of the provision of public services by public authorities, in terms of bringing them into line with the structural demands of society; implementation of institutional modernization of the activities of public authorities in the direction of their clientelism; reorientation of the activities of public authorities to the exclusive solution of social problems; ensuring the resource capacity of the state in terms of making public decisions aimed at realizing the interests of society. Directions for improving the public management of Ukraine's sustainable development in the context of globalization are proposed, including: effective structuring of a national strategy that would allow the state to support a strategic vision, formulate values, describe in detail the goals of national development, translating them into the achievement of measurable indicators; formation of an established process of making political decisions; ensuring open and transparent management; formation of supported and understandable legislation; availability of government accountability; functioning of a non-committed and professional public service.