Медіація як альтернативний механізм урегулювання спорів і конфлік тів: проблеми в розкритті змісту термінів, використаних у законі

Abstract

У статті з науково-практичної точки зору розкрито зміст важливих для процесу медіації понять, а саме: «медіація», «аль тернативна форма врегулювання конфліктів (спорів)», «конфлікт (спір)». Медіація – це загальновживаний термін, який у пере кладі з латини означає посередництво. З наукової точки зору медіація – це процес, який сприяє швидкому розв’язанню конф лікту (спору), в якому саме сторони, а не медіатор, пропонують варіанти вирішення проблеми, приймають взаємовигідне рішення та відповідають за його виконання. Доведено, що під альтернативним урегулюванням конфліктів (спорів) у вузькому значенні розуміється недержавна форма захисту прав громадян, у якій відбувається взаємодія прийомів (технік) та методів, за допомогою яких сторони конфлікту (спору) досягають згоди та укладають взаємовигідний для них правочин без звернення до суду або в судовому процесі в порядку та в строки, визначені процесуальним кодексом. Встановлено, що єдиного загальноп рийнятого визначення терміна «конфлікт» у науці не існує; його зміст залежить від того, в якій сфері відносин він досліджу ється. Загалом залежно від сфери суспільних відносин, у яких виникають конфлікти, виділяють економічні, виробничі, сімей ні, політичні, побутові, ідеологічні конфлікти тощо, а відтак і зміст цих понять відрізняється. Аналіз норм законодавства Украї ни засвідчив, що термін «спір» використовується переважно для визначення юрисдикційного шляху врегулювання правового спору в суді та закріплюється в процесуальних і матеріальних нормах. Висловлені пропозиції щодо вдосконалення Закону України «Про медіацію».

From a scientific and practical point of view, the content of important concepts for the mediation process is revealed, namely: “mediation”, “alternative form of conflict (dispute) settlement”, “conflict (dispute)”. “Mediation” is a commonly used term that comes from the Latin “mediare” which means mediation. From a scientific point of view, mediation is a process that contributes to the rapid resolution of a conflict (dispute), in which the parties, not the mediator, propose options for solving the problem, make a mutually ben eficial decision and are responsible for its implementation. It is proved that the alternative settlement of conflicts (disputes) in the nar row sense is understood as a non-state form of protection of citizens’ rights, in which there is an interaction of techniques (techniques) and methods, with the help of which the parties to the conflict (dispute) reach an agreement and enter into a mutually beneficial trans action for them without resorting to court or in a legal proceeding in the manner and within the time limits determined by the procedural code. It was established that there is no single generally accepted definition of the term “conflict” in science; its meaning depends on the sphere of relations in which it is studied. In general, depending on the sphere of social relations in which conflicts arise, scientists distinguish economic, industrial, family, political, domestic, ideological conflicts, etc., therefore, the meaning of these concepts differs. The analysis of Ukrainian legislation proved that the term “dispute” is used mainly to determine the jurisdictional way of settling a legal dispute in court and is fixed in procedural and material norms. The article contains suggestions for improving the Law of Ukraine “On Mediation”. The purpose of this study is a scientific and practical analysis of the institution of mediation as an alternative mechanism for resolving disputes (conflicts) in Ukraine. The object of the research is social relations connected with citizens’ realization of the right to use national means of legal protection, guaranteed by Art. 55 of the Constitution of Ukraine. The methodological basis of the research is a set of general methods of scientific knowledge, as well as special methods used in legal science.