Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Горєлова, Вероніка Юріївна | |
| dc.contributor.author | Горелкіна, Кіра Георгіївна | |
| dc.date.accessioned | 2026-10-15T19:16:28Z | |
| dc.date.available | 2026-10-15T19:16:28Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.identifier.citation | Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського 2025 Горєлова Вероніка Юріївна Горелкіна Кіра Георгіївна Автентичність як критерій допустимості електронних доказів у кримінальному процесі: компаративний аналіз та напрями удосконалення С. 130-135 | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/696 | |
| dc.description.abstract | У статті здійснено ґрунтовне дослідження складного та багатогранного феномену вико ристання цифрових доказів у кримінальному процесі України. Ця тема набуває критичної ваги та стратегічного значення в умовах всезростаючої цифровізації суспільства та прогресуючих загроз у сфері кіберзлочинності. Основна увага зосереджена на виявленні ключових юридичних, нормативних і процесуальних викликів, які виникають під час інтеграції електронних доказів у систему національного судочинства. У статті проведено методологічний аналіз передумов і критеріїв забезпечення автентич ності та допустимості цифрових джерел доказової інформації, які є визначальними чинниками їхньої юридичної значущості та здатності впливати на результативність кримінального провадження. Досліджено прогалини, суперечності й правові колізії в чинному законодавстві, що перешкоджають належному нормативному закріпленню процедур збирання, обробки, збереження та процесуального використання цифрових доказів. Особливу увагу приділено глибокому порівняльному аналізу міжнародно-правових актів, зо крема положень Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність, та практики впровадження елек тронних доказів у юрисдикціях зарубіжних держав. Аналіз досвіду країн Європейського Союзу, Великої Британії, Канади та Естонії дозволив виокремити ефективні моделі створення спеці алізованих підрозділів, розробки технічних протоколів фіксації та верифікації цифрових слідів. За результатами дослідження, сформульовано комплекс системних рекомендацій, спря мованих на вдосконалення українського кримінального процесуального законодавства. Вони включають чітке законодавче визначення поняття цифрового доказу, створення нормативної класифікації його форм, запровадження уніфікованих процедур автентифікації та допусти мості, а також інституціоналізацію спеціалізованої експертизи цифрових джерел. Резуль тати дослідження становлять вагомий внесок у формування концептуально оновленої моделі цифрового судочинства в Україні. | uk_UA |
| dc.description.abstract | of digital evidence in criminal procedure in Ukraine. This topic is gaining critical importance and strategic significance in the context of the growing digitalisation of society and the evolving threats of cybercrime. The main focus is on identifying the key legal, regulatory and procedural challenges that arise when integrating electronic evidence into the national judicial system. The article provides a methodological analysis of the prerequisites and criteria for ensuring the authenticity and admissibility of digital evidence sources, which are the determining factors of their legal significance and ability to influence the effectiveness of criminal proceedings. Gaps, inconsistencies, and legal conflicts in the current legislation that impede the proper regulatory consolidation of procedures for the collection, processing, preservation, and procedural use of digital evidence have been examined. Particular attention is paid to an in-depth comparative analysis of international legal acts, in particular the provisions of the Council of Europe Convention on Cybercrime, and the practice of introducing electronic evidence in foreign jurisdictions. An analysis of the experience of the European Union, the United Kingdom, Canada, and Estonia has made it possible to identify effective models for creating specialised units and developing technical protocols for recording and verifying digital traces. Based on the findings of the study, a set of systemic recommendations has been formulated to improve the Ukrainian criminal procedural legislation. They include a clear legislative definition of the concept of digital evidence, the creation of a regulatory classification of its forms, the introduction of unified authentication and admissibility procedures, and the institutionalisation of specialised expertise of digital sources. The results of the study make a significant contribution to the formation of a conceptually updated model of digital justice in Ukraine. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Юридичні науки;4 | |
| dc.subject | цифрові докази, електронні докази, кримінальний процес, автентичність доказів, допустимість доказів, кіберзлочинність, судова експертиза, кібербезпека | uk_UA |
| dc.subject | digital evidence, electronic evidence, criminal procedure, authenticity of evidence, admissibility of evidence, cybercrime, forensic examination, cybersecurity | uk_UA |
| dc.title | Автентичність як критерій допустимості електронних доказів у кримінальному процесі: компаративний аналіз та напрями удосконалення | uk_UA |
| dc.title.alternative | Authenticity as a criterion for the admissibility of electronic evidence in criminal proceedings: comparative analysis and directions for improvement | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| dc.identifier.udc | 343.140.02 |