Стаття присвячена аналізу методологічних ас
пектів дослідження права на доступ до інформа
ції в контексті сучасних комунікативних практик.
Визначено необхідність виокремлення та об
ґрунтування найбільш застосовних для дослі
дження методів. Наголошено на тому, що мето
дологія наукового дослідження постає певним
«зводом законів» наукового пізнання, що скла
дається з двох блоків методологічних знань - те
оретико-світоглядних концепцій та системи ме
тодів пізнання різного рівня.
На основі аналізу доктринальних джерел ав
тором прослідковано розуміння змісту поняття
методології права та методу як інструменту до
слідження. Констатовано важливість визначення
методів наукового дослідження як одного із пер
шочергових теоретико-прикладних завдань.
Прослідковано вплив на вибір методів нау
кового дослідження (як загальнонаукових, так
і
спеціально-наукових) предмета дослідження
(для визначення частки прийомів у межах ме
тоду) та особливостей об’єкта (для визначення
кола прийомів у межах методу).
У статті з’ясовано можливості загальнонау
кових методів дослідження права на доступ до
інформації в контексті сучасних комунікативних
практик, зокрема методів загальної логіки, такі
як аналіз і синтез, дедукція та індукція, абстра
гування та узагальнення, а також класифікація.
Автором розглянуто найбільш застосовні для до
слідження історико-правовий, порівняльно-пра
вовий (компаративний), герменевтичний (герме
невтико-правовий) та формально-догматичний
(юридичний) методи.
Автором зроблено висновок про те, що важ
ливим фактором успішності сучасних правових
досліджень є використання дієвого методологіч
ного інструментарію, від якого залежить якість
наукових результатів, їх достовірність і практич
на значущість. У сукупності аналізовані методи
роблять можливим комплексне теоретико-методологічне дослідження права на доступ до інфор мації в контексті сучасних комунікативних прак
тик. Обрана методологія визначає дослідницьку
стратегію, систему застосовних методів, а також
їхнє значення та розподіл ролей в отриманні та
обробці матеріалів дослідження.
The article is devoted to the analysis of
methodological aspects of the study of the right
to access to information in the context of modern
communicative practices.
The necessity of identifying and substantiating
the most applicable methods for research is
determined. It is emphasized that the methodology
of scientific research appears as a certain «code of
laws» of scientific knowledge, which consists of two
blocks of methodological knowledge - theoretical
and worldview concepts and a system of methods
of knowledge of different levels.
Based on the analysis of doctrinal sources, the
author followed the understanding of the concept
of legal methodology, method as a research tool.
The importance of determining the methods of
scientific research as one of the primary theoretical
and applied tasks has been established.
The influence on the choice of scientific research
methods (both general scientific and special
scientific) of the subject of research (to determine
the share of techniques within the method) and
features of the object (to determine the range of
techniques within the method) was monitored.
The article clarifies the possibilities of general
scientific methods of researching the right to
access to information in the context of modern
communicative practices, in particular methods
of general logic, such as analysis and synthesis,
deduction
and
induction,
abstraction
and generalization, as well as classification. The author
considered the most applicable historical-legal,
comparative-legal (comparative), hermeneutic
(hermeneutic-legal) and formal-dogmatic (legal)
methods for research.
The author concluded that an important factor
in the success of modern legal research is the
use of an effective methodological toolkit, which
depends on the quality of scientific results, their
reliability and practical significance. Collectively, the
analyzed methods make possible a comprehensive
theoretical and methodological study of the right
to access to information in the context of modern
communication practices. The chosen methodology
determines the research strategy, the system of
applicable methods, as well as their importance
and distribution of roles in obtaining and processing
research materials.
