Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей
самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки. Основна
увага приділена аналізу чинників, які спонукають підлітків до делінквентної
поведінки, а також ролі самоактуалізації у цьому процесі. Зокрема,
досліджується, як різні аспекти самоактуалізації, такі як прагнення до
саморозвитку, внутрішня мотивація та самоідентифікація, впливають на
поведінкові патерни підлітків.
Основною метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне
дослідження психологічних особливостей самоактуалізації підлітків,
схильних до делінквентної поведінки, а також розробка та впровадження
комплексної програми розвитку самоактуалізації у підлітковому віці. Задля
досягнення даної мети було сформовано ряд завдань, які відтворюють логіку
дослідницького процесу:
Здійснити теоретичний аналіз проблеми дослідження психологічних
особливостей самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної
поведінки.
Визначити психологічні механізми, що впливають на формування
делінквентної поведінки у підлітків.
Розробити та апробувати авторську методику для оцінки рівня
самоактуалізації у підлітків, схильних до делінквентної поведінки.
Дослідити індивідуально-психологічні відмінності у сфері
самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки.
3
Розробити та впровадити програму розвитку самоактуалізації
підлітків, схильних до делінквентної поведінки, довести її ефективність.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:
уточнено поняття самоактуалізації в контексті підліткової психології,
що дозволяє більш точно розуміти процеси, які відбуваються у свідомості
підлітків під час їхнього особистісного розвитку.
розроблено та апробовано авторську методику діагностики
самоактуалізації у підлітків, схильних до делінквентної поведінки, що
враховує специфічні особливості цієї категорії підлітків та дозволяє більш
ефективно виявляти їхні потреби та проблеми.
виявлено індивідуально-психологічні відмінності у сфері
самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки, а саме: для
них характерні нижчі показники самоактуалізації, а також вищі рівні
агресивності, тривожності, депресивності та стресових переживань, значно
нижча самооцінка. Рівень самоактуалізації обернено корелює з показниками
дезадаптації: агресією, тривожністю, депресією та стресом; а також прямо
корелює із самооцінкою. Отже, самоактуалізація в підлітковому віці виконує
роль психологічного ресурсу, який пов’язаний з емоційним благополуччям і
зниженням ризику делінквентної поведінки, що може слугувати основою для
корекційно-профілактичних програм, спрямованих на соціальну адаптацію та
позитивну трансформацію поведінки підлітків із групи ризику.
удосконалено методичні підходи до психологічного дослідження
самоактуалізації у підлітків, схильних до делінквентної поведінки, що
дозволяє більш точно оцінювати психологічний стан та потреби цієї категорії
підлітків.
набули подальшого розвитку положення про роль самоактуалізації у
контексті превентивної психологічної роботи, що спрямована на зменшення
ризиків делінквентної поведінки та покращення соціальної адаптації підлітків.
Самоактуалізація, як процес досягнення особистісного потенціалу та
самореалізації, відіграє важливу роль у контексті превентивної психологічної
4
роботи, спрямованої на зменшення ризиків делінквентної поведінки та
покращення соціальної адаптації підлітків. Ці положення набули подальшого
розвитку завдяки інтеграції сучасних психологічних теорій та практичних
підходів.
Дисертаційна робота складається з трьох розділів. У першому розділі
дисертації «Теоретико – методологічні аспекти дослідження психологічних
особливостей самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної
поведінки» детально розглянуто основні концептуальні підходи до вивчення
проблеми та феноменології делінквентної поведінки у психології.
В рамках цього розділу розглянуто проблему делінквентної поведінки в
сучасній психологічній літературі, що включає аналіз різних теорій та підходів
до розуміння цього явища. Досліджено детермінанти делінквентної поведінки
підлітків, зокрема, вивчено біологічні, психологічні, соціальні та культурні
фактори, які впливають на формування такої поведінки.
Далі розглядається самоактуалізація особистості, схильної до
делінквентної поведінки, як предмет психологічних досліджень. Особлива
увага приділяється науковим підходам до визначення поняття
«самоактуалізація» у психології, зокрема, аналізу теорій відомих психологів,
таких як Абрахам Маслоу та Карл Роджерс. Обговорено біологічну та
соціальну детермінацію делінквентної поведінки, що включає взаємодію
генетичних та середовищних факторів у процесі формування особистості.
Розділ завершується дослідженням психологічних особливостей
самоактуалізації у підлітків, схильних до делінквентної поведінки.
Аналізуються психологічні механізми, що впливають на процес
самоактуалізації, та їх роль у формуванні конструктивних чи деструктивних
стратегій поведінки. Висвітлюються можливі шляхи корекції та підтримки
самоактуалізації для зменшення ризику делінквентної поведінки та
покращення соціальної адаптації підлітків.
Другий розділ – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей
самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки»
5
присвячений всебічному аналізу та проведенню емпіричного дослідження, яке
має на меті вивчити психологічні аспекти самоактуалізації у підлітків,
схильних до делінквентної поведінки.
Розділ починається з опису моделі емпіричного дослідження та
загальної характеристики методів дослідження. Модель емпіричного
дослідження була розроблена на основі сучасних психологічних теорій та
підходів до вивчення самоактуалізації та делінквентної поведінки. В рамках
цієї моделі досліджувалися різні психологічні чинники, які можуть впливати
на процес самоактуалізації у підлітків. Методи дослідження включали
комплексні підходи, які поєднували кількісні та якісні методи для отримання
детальних та різносторонніх даних.
Далі в розділі розглядаються методичні підходи до психологічного
дослідження самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки.
Це включає детальний аналіз існуючих методик, а також розробку нових
методичних підходів, які враховують специфіку досліджуваної групи.
Діагностичний інструментарій дослідження включає різноманітні
методи та техніки, які використовувалися для оцінки рівня самоактуалізації та
інших психологічних характеристик підлітків: опитувальники, тести, інтерв'ю
та спостереження, які дозволяють отримати об'єктивні та валідні дані про
психологічний стан підлітків. Авторська методика діагностики
самоактуалізації у підлітків, схильних до делінквентної поведінки, була
створена з метою підвищення точності та релевантності оцінки
самоактуалізації в цій групі. Апробація методики САМАКТ підтвердила її
високу надійність та валідність: шкали мають внутрішню узгодженість і
стабільні ретестові результати, а валідність засвідчена структурними,
зовнішніми та конвергентними показниками, зокрема зв’язками з
самооцінкою, емоційними станами та шкалою самоактуалізації (SAS), що
вказує на релевантність методики для діагностики самоактуалізації підлітків,
схильних до делінквентної поведінки.
6
Основна частина розділу присвячена емпіричному дослідженню
індивідуально-психологічних відмінностей у сфері самоактуалізації підлітків,
схильних до делінквентної поведінки. Підлітки, схильні до делінквентної
поведінки, суттєво відрізняються від несхильних за рядом індивідуально-
психологічних характеристик у сфері самоактуалізації. Зокрема, їм властиві
нижчі показники самоактуалізації, вищі рівні агресивності, тривожності,
депресивності та стресових переживань, а самооцінка – значно нижча.
Виявлено статистично значущі обернені кореляції між рівнем самоактуалізації
та показниками дезадаптації: агресією, тривожністю, депресією та стресом, а
також прямий зв’язок із самооцінкою. Це свідчить про те, що самоактуалізація
в підлітковому віці виконує роль психологічного ресурсу, який пов’язаний з
емоційним благополуччям і зниженням ризику делінквентної поведінки.
Третій розділ – «Розробка комплексної програми розвитку
самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки та надання
науково-практичних рекомендацій» зосереджений на створенні та
впровадженні цілісного підходу до роботи з підлітками, які мають схильність
до делінквентної поведінки. Цей розділ включає три основні підрозділи, кожен
з яких деталізує важливі аспекти розробки, впровадження та оцінки
ефективності програми.
Досліджуються теоретичні підходи та методологічні засади, на яких
базується розробка програми розвитку самоактуалізації підлітків.
Аналізуються сучасні психологічні та педагогічні теорії, що стосуються
особистісного розвитку, самоактуалізації та запобігання делінквентної
поведінки. Розглядаються основні чинники, що впливають на формування
девіантної поведінки у підлітків, а також методи, які можна застосувати для їх
корекції та оптимізації розвитку особистості.
Також цей розділ присвячений розробці комплексної програми,
спрямованої на розвиток самоактуалізації підлітків, що мають схильність до
делінквентної поведінки. Програма включає різноманітні методи і засоби,
спрямовані на розвиток позитивних особистісних якостей, зміцнення
7
мотивації до навчання та самовдосконалення, а також на зниження рівня
агресії та ризику девіантної поведінки. Описуються конкретні етапи
впровадження програми, форми та методи роботи з підлітками, а також
принципи педагогічної підтримки і супроводу.
Розглядаються результати впровадження програми та оцінка її
ефективності. Аналізуються дані, зібрані в процесі реалізації програми, які
підтверджують її позитивний вплив на розвиток самоактуалізації та зниження
рівня делінквентної поведінки у підлітків. Також надаються науково-
практичні рекомендації для педагогів щодо використання даної програми у
роботі з неповнолітніми, схильними до делінквентної поведінки. Описуються
найбільш ефективні підходи та методи, які можуть бути застосовані у
повсякденній педагогічній практиці.
Практичне значення.
розроблено авторську комплексну програму «Психологічні інтервенції
для розвитку самоактуалізації та соціальної адаптації підлітків, схильних до
делінквентної поведінки», яка включає психолого-педагогічний методичний
комплекс, що дозволяє цілісно підходити до самоактуалізації підлітків,
схильних до делінквентної поведінки. Програма передбачає надання
психолого-педагогічної підтримки, яка включає систематичну роботу з
підлітками в різних формах. Це індивідуальні та групові консультації, тренінги
з розвитку комунікативних і соціальних навичок, а також інноваційні методи
навчання, спрямовані на формування позитивної самооцінки та
самосприйняття. Комплексну програму було апробовано на великій вибірці
підлітків, що дозволило підтвердити ефективність і надійність у визначенні
самоактуалізації підлітків, схильних до делінквентної поведінки;
розроблено та апробовано авторську методику діагностики рівня
самоактуалізації у підлітків, що дає можливість ефективно визначати ступінь
розвитку особистості та вплив програми на їх поведінку. Апробація методики
САМАКТ підтвердила її високу надійність та валідність: шкали мають
8
внутрішню узгодженість і стабільні ретестові результати, а валідність
засвідчена структурними, зовнішніми та конвергентними показниками;
поглиблене вивчення взаємозв'язку самоактуалізації та делінквентної
поведінки дозволило розробити практичні рекомендації для психологів та
педагогів щодо ефективних методів роботи з неповнолітніми, які мають
схильність до делінквентної поведінки. Виявлено, що рівень самоактуалізації
суттєво впливає на поведінкові прояви та загальний психологічний стан
підлітків. Зокрема, високий рівень самоактуалізації сприяє розвитку
позитивної самооцінки, покращує мотивацію досягнень і сприяє формуванню
здорових соціальних зв'язків, що, в свою чергу, знижує ризик протиправних дій;
розроблено практичні рекомендації для педагогів щодо використання
комплексної програми в навчально-виховному процесі, що сприяє
підвищенню рівня самоактуалізації у підлітків. Вони передбачають
застосування різноманітних методів і технік, спрямованих на стимулювання
особистісного росту, розвитку внутрішніх ресурсів та формування
позитивного самосприйняття;
практичні рекомендації, розроблені на основі результатів дослідження,
можуть застосовуватися педагогами та шкільними психологами для
проведення профілактичної роботи, спрямованої на зниження рівня
делінквентної поведінки серед підлітків. Дослідження показали, що високий
рівень самоактуалізації пов'язаний з позитивними змінами в поведінці
підлітків, тому основна мета рекомендацій полягає в стимулюванні
самоактуалізації та розвитку позитивних особистісних характеристик;
результати дослідження можуть бути використані у закладах освіти
для підготовки та підвищення кваліфікації педагогів та психологів, а також для
створення нових програм, спрямованих на гармонійний розвиток особистості
підлітків.
The dissertation focuses on the psychological characteristics of selfactualisation in adolescents who are prone to delinquent behaviour. The primary focus is on analysing the factors that prompt adolescents toward delinquent behaviour, as well as the role of self-actualisation in this process. In particular, the study explores how various aspects of self-actualization, such as striving for selfdevelopment, internal motivation, and self-identification, influence adolescents' behavioural patterns. The main goal of the study is to theoretically substantiate and empirically investigate the psychological characteristics of self-actualization in adolescents prone to delinquent behaviour, and to develop and implement a comprehensive program for optimizing self-actualization during adolescence. To achieve this goal, the following tasks were formulated: To conduct a theoretical analysis of the problem of studying the psychological characteristics of self-actualization in adolescents prone to delinquent behaviour. To identify the psychological mechanisms that influence the formation of delinquent behaviour in adolescents. To develop and validate an original methodology for assessing the level of self-actualization in adolescents prone to delinquent behaviour. To investigate individual psychological differences in the sphere of selfactualization among adolescents prone to delinquent behaviour. 10 To design and implement a program for the development of selfactualization in adolescents prone to delinquent behaviour and to prove its effectiveness. Scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time: the concept of self-actualization in the context of adolescent psychology is clarified, allowing for a more accurate understanding of the processes taking place in adolescents' consciousness during personal development; an original diagnostic method for assessing self-actualization in adolescents prone to delinquent behaviour has been developed and tested, taking into account the specific characteristics of this category and enabling more effective identification of their needs and issues; individual psychological differences in self-actualization among adolescents prone to delinquent behaviour have been identified. Specifically, they exhibit lower levels of self-actualization and higher levels of aggressiveness, anxiety, depression, and stress, along with significantly lower self-esteem. The level of self-actualization shows negative correlations with maladaptive indicators (aggression, anxiety, depression, stress) and a positive correlation with self-esteem. Therefore, self-actualization during adolescence functions as a psychological resource associated with emotional well-being and reduced risk of delinquent behaviour, which may serve as a basis for correctional and preventive programs aimed at social adaptation and positive behavioural transformation of at-risk adolescents; methodological approaches to the psychological study of self-actualization in adolescents prone to delinquent behaviour have been improved, enabling more precise assessment of their psychological state and needs; the role of self-actualization in the context of preventive psychological work aimed at reducing the risks of delinquent behaviour and improving adolescents’ social adaptation has been further developed. As a process of realizing personal potential and self-realization, self-actualization plays an important role in preventive psychological efforts to reduce delinquent tendencies and enhance social 11 adjustment. These provisions have been expanded through the integration of contemporary psychological theories and practical approaches. The dissertation consists of three chapters. The first chapter, “Theoretical and Methodological Foundations for Studying the Psychological Characteristics of SelfActualization in Adolescents Prone to Delinquent Behaviour”, thoroughly examines the conceptual approaches to the problem and the phenomenology of delinquent behaviour in psychology. It reviews the psychological literature on delinquency, including biological, psychological, social, and cultural determinants of such behaviour. Theoretical frameworks of self-actualization (e.g., Maslow, Rogers) are analyzed concerning deviant adolescents. The second chapter, “Empirical Research on the Psychological Characteristics of Self-Actualization in Adolescents Prone to Delinquent Behaviour”, presents the model, methods, and results of the empirical study. An original diagnostic tool (SAMAKT) was developed and tested, demonstrating high reliability and validity through structural, external, and convergent indicators. Adolescents prone to delinquent behaviour differ significantly from their peers in lower self-actualization, lower self-esteem, and higher levels of aggression, anxiety, depression, and stress. Statistically significant inverse correlations were found between self-actualization and maladaptive indicators, and positive correlations with self-esteem, confirming the psychological resource function of self-actualization. The third chapter, “Development of a Comprehensive Program for Optimizing Self-Actualization in Adolescents Prone to Delinquent Behaviour and Provision of Scientific and Practical Recommendations”, presents the theoretical foundation, structure, and implementation of a psychological intervention program. The program incorporates individual and group counselling, social skills training, and techniques for fostering self-esteem and self-perception. Its effectiveness was validated through experimental data, showing improved self-actualization and reduced delinquent tendencies. Practical recommendations for psychologists and educators are proposed based on the findings. Practical significance: 12 an original comprehensive program was developed, including psychological and pedagogical tools for working with adolescents prone to delinquent behaviour; an original diagnostic method (SAMAKT) for assessing adolescents' selfactualization was created and validated; empirical data provided the basis for practical recommendations to reduce delinquent behaviour and foster personal growth in at-risk youth; the findings may be used in educational settings for teacher training and the development of new personal development programs.
