У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у
науково-теоретичному обґрунтуванні механізмів взаємодії органів публічної
влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації та розробленні перспективних
напрямів їх удосконалення в Україні.
У дисертаційному дослідженні запропоновано модель удосконалення
механізмів взаємодії органів публічної влади та ІТ-компаній в умовах
цифровізації України, відповідно до якої необхідно оптимізувати:
нормативно-правове забезпечення (що включає впровадження регуляторних
sandbox-режимів для GovTech; запровадження структури управління даними;
створення правових умов для ефективної кластерної взаємодії, що підвищує
прибутковість та комерціалізацію ІТ-інновацій); організаційне забезпечення
(що включає впровадження моделі «Вбудовані ІТ-команди» в органи
публічної влади; впровадження програми обміну цифровими талантами;
створення «Інноваційних лабораторій GovTech» у кожному регіоні);
інформаційно-технологічне забезпечення (що включає впровадження
цифрових двійників державної інфраструктури та процесів управління;
інтеграція технологій Інтернету речей у сферу публічного управління;
розвиток систем автоматизованого управління життєвим циклом цифрових
державних сервісів).
У роботі удосконалено теоретичне розуміння сутності поняття
«цифровізація публічного управління у контексті становлення
інформаційного суспільства», яке запропоновано визначати як
3
багаторівневий, комплексний і динамічний процес глибинної трансформації
системи публічного управління, що передбачає інтеграцію цифрових
технологій, платформних рішень і мережевих комунікацій у діяльність органів
публічної влади та місцевого самоврядування з метою підвищення
ефективності, прозорості, підзвітності, адаптивності та сервісної орієнтації
держави, а також забезпечення якісно нової взаємодії між державою,
громадянами й бізнесом у цифровому середовищі.
Запропоновано шляхи імплементації кращого зарубіжного досвіду
взаємодії органів публічної влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації,
відповідно до яких необхідно: розвивати єдині державні цифрові платформи,
надавати підтримку GovTech-екосистемам (Австралія); розвивати єдиний
координаційний орган цифровізації відповідно до європейських стандартів,
уніфікувати стандарти ІТ (Великобританія); впровадити у державні сервіси
дизайн, орієнтований на користувача (Нова Зеландія); розширити політику
відкритих даних, стимулювати участь ІТ-компаній (Канада); сформувати
інноваційні хаби, надавати державну підтримку цифрових стартапів
(Сінгапур); розвивати публічно-приватне партнерство у сфері ІТ (США);
розширювати електронні послуги та забезпечити їх обов’язковість для
населення (Данія); впроваджувати міжвідомчі системи обміну даними,
розвивати e-ID (Естонія); розвивати системи єдиного входу та інтегровані
державні сервіси (Франція); підтримувати дослідження та розробки у сфері ІТ,
створити умови для розвитку технологічних кластерів (Ізраїль); стимулювати
спільні ІТ-проєкти держави та бізнесу (Нідерланди); розвивати інструменти e-
democracy та цифрової участі (Ісландія).
Розроблено пропозиції щодо розвитку інструментів стимулювання
розвитку ІТ-сектору як ключового сектору розвитку держави, зокрема: 1)
посилення нормативно-правової бази, орієнтованої на зростання стабільності
та передбачуваності умов ведення бізнесу; 2) підвищення стабільності
використання фінансових інструментів для стимулювання ІТ-бізнесу, що
включає ряд податкових стимулів, державних грантів для розвитку стартапів;
4
створення державних або змішаних венчурних фондів; впровадження програм
фінансування дослідження та розробок у сфері ІТ та ін; 3) активізація
інституційної підтримки та інфраструктури, у контексті чого необхідно
створити технопарки, інноваційні хаби та ІТ-кластери, забезпечити державну
підтримку бізнес-інкубаторів та акселераторів; розвивати центри трансферу
технологій; впроваджувати цифрові платформи взаємодії держави та бізнесу
(GovTech-платформи, API державних сервісів) та ін.; 4) посилення розвитку
людського капіталу, у контексті чого необхідно модернізувати освітні
програми (дуальна освіта, спільні програми з ІТ-компаніями); забезпечити
державне фінансування STEM-освіти та ІТ-спеціальностей; впровадити
короткострокові програми перекваліфікації (reskilling/upskilling); розробити
ваучери на навчання для дорослого населення та ін.; 5) посилення
інформаційно-аналітичного забезпечення ІТ-галузі, у контексті чого необхідна
розробка національних порталів відкритих даних; аналітичних дашбордів ІТ-
ринку; систем моніторингу ефективності державних програм; цифрових
платформ комунікації між державою, бізнесом і науковцями; розвиток
електронного урядування та інтегрованих реєстрів; 6) інтернаціоналізація ІТ-
сектору, що передбачає розробку державних програм підтримки експорту ІТ-
послуг; забезпечити участь у міжнародних програмах дослідження та
розробок (Horizon Europe, Digital Europe); створення національного бренду ІТ-
індустрії України та ін.
Сформульовано принципи удосконалення механізмів взаємодії органів
публічної влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації України, а саме:
принцип партнерства та взаємної вигоди; відкритості та прозорості;
інноваційності; гнучкості та адаптивності; цифрової орієнтованості; безпеки
та захисту даних; ефективності та результативності; стандартизації та
інтероперабельності; підзвітності та контролю; орієнтації на користувача;
інституційної спроможності; сталості розвитку.
Запропоновано напрями взаємодії органів публічної влади та ІТ-
компаній як один із ключових механізмів реалізації публічно-приватного
5
партнерства, що включає: забезпечення спільної розробки стратегій
цифровізації, програм розвитку ІТ-сфери та електронного урядування; заходи,
що передбачають створення електронних сервісів, платформ, інформаційних
систем; залучення ІТ-компаній до процесу фінансування та реалізації
проєктів; заходи, покликані впровадити новітні технології та цифрові інновації
у систему державного управління; спільний режим використання даних при
ухваленні управлінських рішень; проекти щодо забезпечення безпеки в
державних інформаційних системах; заходи з підготовки кадрів у сфері ІТ та
цифрового управління; моніторинг ефективності виконання спільних ініціатив
та здійснення оцінки їх ефективності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
сформульовані у дослідженні теоретичні положення, висновки та практичні
рекомендації можуть бути використані органами державної влади та органами
місцевого самоврядування для вдосконалення механізмів взаємодії з ІТ-
компаніями, розвитку цифрового врядування, підвищення ефективності
надання електронних публічних послуг та формування сучасної цифрової
інфраструктури державного управління; у нормотворчій діяльності під час
розроблення та вдосконалення нормативно-правових актів у сфері
цифровізації, електронного урядування, кібербезпеки, захисту даних, розвитку
GovTech-ініціатив та державно-приватного партнерства; у діяльності ІТ-
компаній та бізнес-структур для формування ефективних моделей співпраці з
органами публічної влади, реалізації спільних цифрових проєктів та розвитку
інноваційних технологічних рішень у сфері публічного управління; у
навчальному процесі закладів вищої освіти під час викладання дисциплін,
пов’язаних із публічним управлінням, цифровим врядуванням,
інформаційними технологіями, електронною демократією та державно-
приватним партнерством, а також при підготовці навчально-методичних
матеріалів; у процесі післявоєнного відновлення України та реалізації
євроінтеграційного курсу держави для формування ефективної цифрової
6
екосистеми взаємодії держави, бізнесу та суспільства відповідно до
європейських стандартів цифрового розвитку.
The dissertation has the most current scientific knowledge, which lies in the scientific and theoretical framework of the mechanisms of interaction between public authorities and IT companies in the minds of digitalization and fragmentation promising directions for their improvement in Ukraine. The dissertation research proposed a model for improving the mechanisms of interaction between public authorities and IT companies in the minds of digitalization of Ukraine, as necessary optimize: regulatory security (which includes: promotion of regulatory sandbox modes for GovTech; improvement of the data management structure; creation of legal minds for effective cluster interaction, which promotes profitability and commercialization IT-innovation); organization of security (which includes: promotion of the “Employed IT Team” model in public authorities; promotion of digital talent exchange programs; creation of “GovTech Innovation Laboratories” in each region); information and technological security (which includes: development of digital twins of government infrastructure and management processes; integration of Internet of speech technologies into the sphere 7 of public administration; development of automated control systems for the life cycle of digital state services). The work has refined the theoretical understanding of the essence of the concept of “digitalization of public administration in the context of the formation of information society”, which is defined as a rich, complex and dynamic process profound transformation of the public administration system, which translates into the integration of digital technologies, platform solutions and network communications in the activities of public authorities and local authorities selfdirection with the method increasing the efficiency, insight, responsibility, adaptability and service orientation of the state, as well as ensuring a clearly new interaction between the state, communities and business in digital middle The directions for the implementation of the short foreign report on the interaction between public authorities and IT companies in the area of digitalization, as necessary: to develop unity, have been established. national digital platforms, provide support to GovTech ecosystems (Australia); develop a single coordinating body for digitalization in line with European standards, unify IT standards (Great Britain); introduce design to the state service that is oriented towards the customer (New Zealand); expand the policy of confidential data, stimulate the participation of IT companies (Canada); formulate innovative hubs, provide government support for digital startups (Singapore); develop public-private partnership in the IT sector (USA); expand electronic services and ensure their availability for the population (Denmark); implement interdepartmental data exchange systems, develop e-ID (Estonia); develop single sign-on systems and integrated government services (France); encourage research and development in the IT sector, create minds for the development of technology clusters (Israel); stimulate major IT projects of the state and business (Netherlands); develop e-democracy and digital participation tools (Iceland). The proposal for the development of tools to stimulate the development of the IT sector as a key sector for the development of the state has been expanded, including: 1) strengthening the regulatory framework, oriented towards increasing 8 the stability and transfer of minds in the future business; 2) increasing the stability of financial instruments to stimulate IT business, which includes a number of tax incentives, government grants for the development of startups; creation of state or mixed venture funds; promotion of financial research and development programs in the IT sector; 3) activation of institutional support and infrastructure, in the context of which it is necessary to create technology parks, innovative hubs and IT clusters, to ensure government support for business incubators and accelerators; develop technology transfer centers; promote digital platforms for interaction between governments and business (GovTech platforms, APIs of government services), etc.; 4) strengthening the development of human capital, in the context of which it is necessary to modernize educational programs (dual education, joint programs with IT companies); provide the country with funding for STEM education and IT specialties; introduce short-line requalification programs (reskilling/upskilling); develop education vouchers for the adult population; 5) strengthening the information and analytical security of the IT industry, in the context of which the development of national portals of confidential data is necessary; analytical dashboards for the IT market; systems for monitoring the effectiveness of government programs; digital platforms for communication between government, business and science; development of electronic regulation and integrated registries; 6) internationalization of the IT sector, which transfers the development of government programs to support the export of IT services; ensure the participation of international research and development programs (Horizon Europe, Digital Europe); creation of a national brand of the IT industry of Ukraine and etc. The principles of improving the mechanisms of interaction between public authorities and IT companies in the minds of digitalization of Ukraine are formulated, and also: the principle of partnership and mutual benefit; openness and clarity; innovation; flexibility and adaptability; digital orientation; take care and protect the given money; efficiency and effectiveness; standardization and interoperability; accountability and control; orientation towards the koristuvach; institutional capacity; development. 9 Proposed directly by mutual relations between public authorities and IT companies as one of the key mechanisms for the implementation of public-private partnership, which includes: ensuring a comprehensive development of strategies digitalization, development program of the IT sphere and electronic ordering; go to what is being transmitted by the creation of electronic services, platforms, information systems; obtaining IT companies before the process of financing and implementing projects; come, click to introduce new technologies and digital innovations to the system of government administration; continuous mode of data collection with praised management decisions; projects to ensure security in government information systems; start with personnel training in the field of IT and digital management; monitoring the effectiveness of research initiatives and assessing their effectiveness.
