Дослідження присвячено лінгвоперекладацькому аналізу вестиментарного коду (семіотики одягу, зброї, геральдичних елементів та тілесної маркованості) у сучасному англомовному фентезійному дискурсі та специфіці його відтворення в українському перекладі. У художньому просторі епічного фентезі елементи вестиментарної системи функціонують не лише як декоративне тло, а й як щільне семіотичне поле, що кодує соціальний статус, етнографічні реалії, генеалогію та психологічний стан персонажів.
Метою роботи є комплексне висвітлення специфіки та стратегій відтворення англомовного вестиментарного коду засобами української мови. Для досягнення мети вирішено такі завдання: систематизовано теоретичні підходи до визначення культурних кодів; виокремлено базові компоненти вестиментарної системи роману; з’ясовано домінантні перекладацькі стратегії, тактики й трансформації та оцінено ступінь збереження семіотичного потенціалу оригіналу в тексті перекладу.
Матеріал досліджено за допомогою дескриптивного методу, методу семіотичного та компонентного аналізу, а також методу порівняльно-перекладацького аналізу (зіставлення оригінального тексту Джорджа Мартіна з його українською версією у виконанні Наталії Тисовської).
Дослідженням доведено, що переклад вестиментарного коду у жанрі фентезі вимагає балансування між стратегіями форенізації (збереження колориту) та доместикації (адаптації для реципієнта). Виявлено, що для відтворення матеріальної культури вигаданого середньовіччя перекладачка ефективно застосовує історичні та архаїзовані лексеми української мови. Такий підхід дозволяє компенсувати прагматичні втрати та зберегти високий соціокультурний статус описуваних об’єктів. Водночас зафіксовано випадки семантичного зсуву та стилістичного зниження, зокрема заміна колоративної символіки або переклад термінів озброєння, що дещо нівелює епічну тональність оригіналу. Доведено, що вестиментарний код у тексті тісно інтегрується з кодом тілесної ідентичності (через опис зачісок та очей персонажів).
Установлено, що український переклад роману загалом адекватно відтворює багаторівневу семіотичну систему оригіналу завдяки гнучкому застосуванню лексико-семантичних трансформацій та компенсації. Результати дослідження мають довгострокове значення для теоретичного осмислення перекладу художньої семіотики. Матеріали та висновки роботи рекомендується використовувати у практиці викладання курсів із теорії та практики художнього перекладу, лінгвокультурології, семіотики тексту, а також під час розробки практичних рекомендацій для перекладачів художньої літератури в жанрі епічного фентезі.
The study is devoted to the linguistic-translation analysis of the vestimentary code (semiotics of clothing, weapons, heraldic elements and bodily markings) in modern English-language fantasy discourse and the specifics of its reproduction in Ukrainian translation. In the artistic space of epic fantasy, the elements of the vestimentary system function not only as a decorative background, but also as a dense semiotic field that encodes the social status, ethnographic realities, genealogy and psychological state of the characters.
The aim of the work is to comprehensively highlight the specifics and strategies of reproducing the English-language vestimentary code using the means of the Ukrainian language. To achieve the goal, the following tasks were complete: theoretical approaches to the definition of cultural codes were systematized; the basic components of the vestimentary system of the novel were identified; the dominant translation strategies, tactics and transformations were clarified and the degree of preservation of the semiotic potential of the original in the translated text was assessed.
The material was studied using the descriptive method, the method of semiotic and component analysis, as well as the method of comparative translation analysis (comparison of the original text by George Martin with its Ukrainian version performed by Natalia Tysovska).
The study proved that the translation of the vestimentary code in the fantasy genre requires a balance between the strategies of foreignization (preservation of color) and domestication (adaptation for the recipient). It was found that to recreate the material culture of the fictional Middle Ages, the translator effectively uses historical and archaic lexemes of the Ukrainian language. This approach allows to compensate for pragmatic losses and preserve the high socio-cultural status of the described objects. At the same time, cases of semantic shift and stylistic decline were recorded, in particular, the replacement of colorative symbolism or the translation of terms of armament, which somewhat levels the epic tonality of the original. It is proven that the vestimentary code in the text is closely integrated with the code of bodily identity (through the description of the characters' hairstyles and eyes).
It is established that the Ukrainian translation of the novel generally adequately reproduces the multi-level semiotic system of the original due to the flexible use of lexical-semantic transformations and compensation. The results of the study have long-term significance for the theoretical understanding of the translation of artistic semiotics. The materials and conclusions of the work are recommended to be used in the practice of teaching courses on the theory and practice of artistic translation, linguoculturology, semiotics of the text, as well as in the development of practical recommendations for translators of fiction in the genre of epic fantasy.
