У роботі розкрито сутність соціальної активності як чинника підвищення
рівня суб’єктивного благополуччя особистості, визначено характеристики та
особливості прояву даних феноменів як по окремості так і у взаємозв’язку один
з
одним. Під час написання роботи було визначено загальні
теоретико-методологічні підстави для емпіричного дослідження суб’єктивного
благополуччя, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження,
продіагностовано та проаналізовано вплив соціальної активності на відчуття
задоволеності життям дорослої особистості.
The work reveals the essence of social activity as a factor in increasing the
level of subjective well-being of an individual, determining the characteristics and
features of the manifestation of these phenomena both individually and in relation to
each other. During the writing of the work, general theoretical and methodological
foundations for the empirical study of subjective well-being were determined, a set of
methods adequate to the purpose of the study was selected, the impact of social
activity on the feeling of satisfaction with life of an adult individual was diagnosed
and analyzed.
