The dissertation solves an urgent scientific problem, which consists in the theoretical substantiation, identification and systematisation of axiological principles of public service functioning in the context of transformation processes and systemic reforms in Ukraine. It substantiates the need for new approaches to public policy-making that take into account not only administrative but also moral and ethical principles of public service functioning. It is emphasised that the successful implementation of reforms is impossible without taking into account the internal beliefs, motivations and value orientations of civil servants, which determine their behaviour, professional ethics and responsibility to society. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the value foundations of public service, which shape the worldview and behavioural guidelines of civil servants in the context of reforming the public administration system. The author provides an in-depth analysis of how axiological factors — moral, ethical and cultural values — influence the functioning of the public administration system. It is revealed that values such as service to society, integrity, accountability and responsibility are key factors in the stability, trust and legitimacy of government institutions. It is determined that changing the management paradigm in the context of dynamic reforms requires a deeper understanding of the role of the axiological approach to human resource development. The paper examines the relationship between axiological orientations and the effectiveness of reforms, emphasising the role of values as an integrative factor that contributes to the formation of a professional culture among civil servants, public trust in the authorities, and the stability of the state's institutional structure. It analyses the mechanisms for shaping organisational culture based on shared values, which contributes to the development of sustainable models of behaviour in public administration. It argues that the effective functioning of the civil service in the context of reform is only possible if civil servants fully embrace ethical standards as an integral part of their professional activities. Thus, the scientific work substantiates the need to rethink the role of values in public administration, taking into account contemporary socio-political challenges and European integration processes. It examines how the adaptation of a value-oriented approach can become the basis for a new management culture that meets both the requirements of society and European standards of public administration. In the context of globalisation processes and the democratisation of governance, emphasis is placed on the transformation of ethical models in management practices and their alignment with Ukraine's international obligations. Contemporary approaches to the formation of ethical standards and the regulatory framework of the civil service are analysed, particularly in terms of responsibility, integrity, transparency and accountability. The need to implement ethical compliance as a systemic mechanism for preventing offences, corruption and abuse of power has been revealed. The importance of not only formal regulation of ethical standards, but also the creation of an effective institutional environment that ensures the practical implementation of axiological principles in management activities has been emphasised. An analysis of the state of research on this issue by domestic and foreign scholars has revealed insufficient attention to the axiological dimension of public service as a key component of the effective implementation of systemic reforms. It has been established that legal and organisational approaches dominate in most studies, while moral and ethical principles remain peripheral. In this context, the work makes an important contribution to the development of axiological theory of public administration, offering a new interpretation of concepts such as ‘civil servant ethics,’ ‘management values,’ and ‘professional integrity.’ The practical experience of European Union countries in implementing value-oriented models of public service has been studied and the possibilities for their adaptation in the Ukrainian context have been assessed. The effectiveness of mechanisms such as codes of ethics, independent bodies for monitoring compliance with ethical standards, and educational programmes for civil servants has been analysed. The most relevant practices for the Ukrainian system have been identified, particularly with regard to integrity, transparency, ethical leadership and the development of a culture of trust in the public service. The shortcomings of the current personnel management system in the civil service have been identified, related to the fragmented implementation of ethical standards, insufficient motivation of employees to comply with value norms, and the lack of a comprehensive policy for creating an ethical environment in public authorities. It reveals that there is an imbalance between formal requirements and actual practices, which leads to a decline in the legitimacy of state institutions. It emphasises the need for a strategic approach to the development of a management culture based on respect for human rights, ethical responsibility and public integrity. Proposals are made to improve the institutional and regulatory framework of the civil service, taking into account an axiological approach. In particular, the feasibility of introducing a comprehensive system for assessing compliance with ethical standards and developing indicators to measure the level of value orientation of civil servants is justified. It is proposed to create a national platform for ethical communication to exchange best practices, as well as to include courses on public administration ethics in professional training and advanced training programmes. As part of improving the functioning of the civil service in the context of systemic reforms, conceptual foundations for the formation of a value-oriented model of public administration have been proposed. Such a model includes the integration of axiological criteria into personnel policy, performance evaluation systems, performance management, organisational culture and strategic planning. The goal is to create a new type of civil service that is transparent, accountable, morally responsible, and focused on the needs of citizens. The results of the study are of practical importance for the formation of public policy in the field of civil service, the improvement of the regulatory framework, and the practice of personnel management in public authorities.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктор філософії «PhD» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» - Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Київ, 2025. У дисертаційній роботі розв’язано актуальне наукове завдання, що полягає у теоретичному обґрунтуванні, виявленні та систематизації аксіологічних принципів функціонування державної служби в умовах трансформаційних процесів та системних реформ в Україні. Обґрунтовано необхідність нових підходів до формування державної політики, що враховують не лише адміністративні, а й морально-етичні засади функціонування публічної служби. Підкреслюється, що успішне впровадження реформ неможливе без урахування внутрішніх переконань, мотивацій та ціннісних орієнтацій державних службовців, які визначають їх поведінку, професійну етику і відповідальність перед суспільством. Дисертація присвячена комплексному дослідженню ціннісних основ публічної служби, які формують світоглядні та поведінкові орієнтири державних службовців в умовах реформування системи державного управління. Автором глибоко проаналізовано, як аксіологічні чинники — моральні, етичні, культурні цінності — впливають на функціонування системи публічного управління. Розкрито, що саме цінності, такі як служіння суспільству, доброчесність, підзвітність та відповідальність, є ключовими факторами стабільності, довіри та легітимності владних інституцій. Визначено, що зміна управлінської парадигми в умовах динамічних реформ потребує глибшого осмислення ролі аксіологічного підходу до розвитку кадрового потенціалу. У роботі досліджено взаємозв’язок між аксіологічними орієнтаціями та ефективністю реалізації реформ, наголошено на ролі цінностей як інтегративного чинника, що сприяє формуванню професійної культури держслужбовців, довіри громадян до влади та стабільності інституційної структури держави. Аналізуються механізми формування організаційної культури на засадах спільних цінностей, що сприяє розвитку сталих моделей поведінки у публічному управлінні. Обґрунтовано, що ефективне функціонування державної служби в умовах реформування можливе лише за умови цілісного сприйняття державними службовцями етичних стандартів як невід’ємної частини професійної діяльності. Таким чином, у науковій роботі обґрунтовано необхідність переосмислення ролі цінностей у публічному управлінні з урахуванням сучасних суспільно-політичних викликів та процесів європейської інтеграції. Досліджено, як адаптація ціннісно-орієнтованого підходу може стати основою нової управлінської культури, що відповідає як вимогам суспільства, так і європейським стандартам публічного адміністрування. У контексті глобалізаційних процесів та демократизації управління, акцент зроблено на трансформації етичних моделей в управлінських практиках та їх узгодженні з міжнародними зобов’язаннями України. Проаналізовано сучасні підходи до формування етичних стандартів і нормативної бази державної служби, зокрема в аспекті відповідальності, доброчесності, прозорості та підзвітності. Розкрито потребу у впровадженні етичного комплаєнсу як системного механізму запобігання правопорушенням, корупції та зловживанням владою. Підкреслено важливість не лише формального регламентування етичних норм, але й створення ефективного інституційного середовища, що забезпечує практичну реалізацію аксіологічних принципів в управлінській діяльності. Аналіз стану розробки проблеми вітчизняними та зарубіжними науковцями засвідчив недостатню увагу до аксіологічного виміру державної служби як ключової складової ефективної реалізації системних реформ. Встановлено, що в більшості досліджень домінує правовий та організаційний підходи, натомість морально-етичні засади залишаються периферійними. У цьому контексті робота робить важливий внесок у розвиток аксіологічної теорії публічного управління, пропонуючи нову інтерпретацію понять, таких як «етика державного службовця», «цінності управління», «професійна доброчесність». Вивчено практичний досвід країн Європейського Союзу щодо впровадження ціннісно-орієнтованих моделей публічної служби та оцінено можливості їх адаптації в українському контексті. Проаналізовано ефективність таких механізмів, як кодекси етики, незалежні органи з моніторингу дотримання етичних норм, освітні програми для держслужбовців. Виділено найбільш релевантні для української системи практики, зокрема стосовно доброчесності, прозорості, етичного лідерства та розвитку культури довіри в публічній службі. Окреслено недоліки чинної системи управління персоналом на державній службі, пов’язані з фрагментарністю впровадження етичних стандартів, недостатньою мотивацією службовців до дотримання ціннісних норм, а також відсутністю цілісної політики формування етичного середовища в органах публічної влади. Розкрито, що існує дисбаланс між формальними вимогами та реальними практиками, що призводить до зниження легітимності державних інституцій. Наголошено на потребі стратегічного підходу до розвитку управлінської культури, яка б базувалася на повазі до прав людини, етичній відповідальності та публічній доброчесності. Надано пропозиції щодо удосконалення інституційного та нормативного забезпечення державної служби з урахуванням аксіологічного підходу. Зокрема, обґрунтовано доцільність запровадження комплексної системи оцінювання дотримання етичних стандартів, розробки індикаторів для вимірювання рівня ціннісної орієнтації державних службовців. Запропоновано створення національної платформи етичної комунікації для обміну кращими практиками, а також включення курсів з етики публічного управління до програм професійного навчання та підвищення кваліфікації. У рамках удосконалення функціонування державної служби в умовах системних реформ запропоновано концептуальні засади формування ціннісно-орієнтованої моделі публічного управління. Така модель включає інтеграцію аксіологічних критеріїв у кадрову політику, систему оцінювання ефективності, управління результативністю, організаційну культуру та стратегічне планування. Метою є створення державної служби нового типу — прозорої, підзвітної, морально відповідальної, зорієнтованої на потреби громадян. Результати дослідження мають прикладне значення для формування державної політики у сфері державної служби, удосконалення нормативно правової бази, а також для практики управління персоналом в органах публічної влади.
