Стаття присвячена вивченню ролі штучного інтелекту (далі – ШІ) у подальшій роботі
бібліотек закладів вищої освіти. Зокрема, авторками береться до уваги той факт, що
нині бібліотеки мають здійснити певну трансформацію бібліотечної справи у роботі ЗВО.
Авторки аналізують, як використання ШІ може сприяти автоматизації рутинних процесів, підвищенню доступності інформаційних ресурсів, персоналізації послуг для користувачів та інтеграції бібліотек у навчальний процес. Особливо увага приділяється технологіям
обробки природної мови (NLP), оптичному розпізнаванню тексту (OCR) та чат-ботам, які
забезпечують зручність доступу до бібліотечних ресурсів і швидкість обслуговування.
Персоналізація є єдиною з ключових переваг ШІ, оскільки алгоритми здатні аналізувати запити користувачів, пропонуючи їм релевантні джерела та формуючи індивідуальні
навчальні маршрути. Завдяки інтеграції ШІ із системами дистанційного навчання бібліотеки стають активними учасниками освітнього процесу, надаючи доступ до інтерактивних
ресурсів, симуляцій та мультимедійного контенту. Крім того, технології OCR відкривають
нові можливості для збереження культурної спадщини через оцифрування старовинних рукописів та архівів, створюючи їх доступними для широкого загалу.
Однак стаття розглядає також ризики, пов’язані із впровадженням ШІ. Серед них наголошуємо на проблемах, пов’язаних із збереженням конфіденційності даних користувачів, вдосконаленням алгоритмів, що навчаються на недосконалих або неправдивих даних, та можливе
зниження ролі людського фактора. Авторки наголошують на необхідності розробки етичних стандартів використання ШІ в бібліотечній сфері, забезпечення прозорості алгоритмів
роботи, навчання персоналу та тестування нових технологій перед їх впровадженням.
У висновках підкреслюється, що штучний інтелект є потужним інструментом для розвитку бібліотек як сучасних інтелектуальних центрів. Проте ефективне використання
ШІ можливе через забезпечення балансу між автоматизацією та людським контролем,
що вплине на достовірність інформації та високий рівень обслуговування користувачів.
The article is devoted to the study of the role of artificial intelligence (hereinafter – AI) in the further work of libraries of higher education institutions. In particular, the authors take into account the fact that currently libraries have to carry out a certain transformation of librarianship in the work of higher education institutions. The authors analyze how the use of AI can help automate routine processes, increase the availability of information resources, personalize services for users, and integrate libraries into the educational process. Special attention is paid to natural language processing (NLP), optical text recognition (OCR) and chatbots, which provide convenient access to library resources and speed of service. Personalization is one of the key advantages of AI, as algorithms are able to analyze user requests, offering them relevant sources and forming individual learning paths. Thanks to the integration of AI with distance learning systems, libraries become active participants in the educational process, providing access to interactive resources, simulations and multimedia content. In addition, OCR technologies open up new opportunities for preserving cultural heritage through the digitization of ancient manuscripts and archives, making them accessible to the general public. However, the article also considers the risks associated with the implementation of AI. Among them, we emphasize the problems related to the preservation of user data privacy, the improvement of algorithms that learn on imperfect or false data, and the possible reduction of the role of the human factor. The authors emphasize the need to develop ethical standards for the use of AI in the library field, ensure transparency of work algorithms, train staff and test new technologies before their implementation. The conclusions emphasize that artificial intelligence is a powerful tool for the development of libraries as modern intellectual centers. However, the effective use of AI is possible by ensuring a balance between automation and human control, which will affect the reliability of information and a high level of user service.
