Формування механізмів цивілізованого лобізму в органах державної влади України.

Abstract

У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні наукових засад розвитку цивілізованого лобізму та розробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів його реалізації в органах державної влади України. У дисертаційному дослідженні запропоновано методику удосконалення механізмів цивілізованого лобізму в органах державної влади України, метою якої є удосконалення механізмів цивілізованого лобізму в Україні для забезпечення ефективного врахування та захисту інтересів громадян в процесі формування та виконання державної політики, що включає наступні рекомендації: удосконалення організаційного забезпечення (створення спеціалізованих органів та відділів для лобізму; освіта та навчання лобістів та чиновників; залучення неурядових організацій; медіа та громадськість; співпраця з академічними установами; міжнародний досвід і експертиза; співробітництво з бізнесом); удосконалення інформаційно-комунікаційного забезпечення (електронні платформи для реєстрації лобістів; публічна інформація та доступ до документів; відкриті дані; ефективна комунікація з громадськістю; соціальні мережі; електронні конференції та вебінари; мобільні додатки; електронна пошта та SMS-розсилки; відеоконференції та відеозаписи; електронні платформи для збору думок громадськості); удосконалення фінансового забезпечення (створення фонду для громадських ініціатив; субсидії для малих та середніх підприємств; гранти для досліджень; заохочення корпоративної відповідальності; фіскальна стимуляція для громадських 3 ініціатив; аудит та контроль за використанням коштів; створення механізмів публічного звітування; розвиток спонсорських програм). Крім того, автором удосконалено можливості імплементації кращого міжнародного досвіду цивілізованого лобізму в органах державної влади України, а саме: регулювання лобізму (важливо встановити чіткі правила і стандарти для лобіювання, а також визначити обов’язкову реєстрацію лобістів, передбачити санкції за порушення цих правил); публічна інформація (забезпечити публічний доступ до інформації про лобісти і їх діяльність, створити онлайн-реєстр лобістів і зобов’язати їх регулярно звітувати про свою роботу); обмеження конфлікту інтересів (урядові службовці та законодавці повинні бути обмежені в здійсненні лобіювання або займатися цим лише за певних умов і під контролем); громадський контроль (створення механізмів громадського контролю за лобіюванням, включаючи можливість громадськості звертатися до органів державної влади з запитами на інформацію про лобіювання); навчання і підвищення кваліфікації (організувати тренінги і семінари для лобістів і урядових посадовців щодо етичних стандартів та норм лобіювання); експертна допомога (залучення незалежних експертів і неурядових організацій для моніторингу та оцінки системи лобіювання); публічні обговорення (організація публічних обговорень та діалогу між урядовими органами, лобістами та громадськістю щодо регулювання лобіювання); забезпечення конкуренції (забезпечення різноманітності лобістських груп і гарантування, що всі зацікавлені сторони мають рівний доступ до прийняття рішень); взаємодія з міжнародними організаціями (взаємодія з міжнародними організаціями і партнерами для обміну досвідом та розробки найкращих практик у сфері лобізму). Запропоновано шляхи оптимізації законодавства про лобістську діяльність в Україні, а саме: ухвалення Закону України «Про лобізм»; розробка стандартів поведінки і кодексу етики для лобістів; запровадження обов’язкової реєстрації лобістів; публічний доступ до Реєстру лобістів; заборона конфліктів інтересів та корупції на законодавчому рівні; заборона впливу будь-яких третіх 4 сторін на діяльність суб’єктів лобізму; співпраця з неурядовими організаціями (НУО); контроль та покарання за порушення. Окреслено принципи реалізації механізмів цивілізованого лобізму в органах державної влади України, серед яких: прозорість (передбачає, що всі лобістські дії та інтеракції між лобістами та представниками влади мають бути відкритими та доступними для громадськості); рівність (принцип рівності вимагає, щоб всі лобісти мали рівний доступ до представників влади та можливість висловлювати свої інтереси); добровільність (участь в лобізмі повинна бути добровільною); законність (всі лобістські дії повинні відповідати законам та правилам, встановленим для лобізму); захист інтересів громадян (лобізм повинен враховувати інтереси громадян і суспільства як цілого); суспільний контроль (громадськість та незалежні структури повинні мати можливість контролювати лобістську діяльність та її вплив на прийняття рішень); професійність (лобісти повинні діяти професійно та етично, враховуючи високі стандарти поведінки та забезпечуючи високу якість аналізу та рекомендацій); відповідальність (лобісти повинні нести відповідальність за свої дії та вплив на процеси прийняття рішень); співпраця (передбачає взаємодію між лобістами та владою у пошуку спільних рішень та компромісів); відкритість до реформ (механізми лобізму повинні бути відкритими до постійного оновлення та вдосконалення, з урахуванням змін в суспільстві та політиці). Запропоновано форми взаємодії неурядових організацій у механізмі цивілізованого лобізму, що включають: представлення конкретних груп або інтересів, таких як громадянські правозахисні групи, професійні спілки, галузеві об’єднання тощо; надання державним органам важливих даних та аналізу для прийняття обґрунтованих рішень; створення громадського тиску та підвищення свідомості громадськості про питання, які їх цікавлять; діалог і співпраця з урядовими органами для розробки політики та законодавства, що враховує різноманітні інтереси і точки зору; моніторинг роботи урядових 5 органів і можливість виступати в якості громадських адвокатів, що забезпечує контроль і облік діяльності влади. Рекомендовано комплекс інформаційно-комунікаційних інструментів для лобіювання і впливу на прийняття рішень в органах державної влади, а саме: соціальні мережі (Facebook, Twitter, Instagram, і LinkedIn), електронна пошта, веб-сайти і блоги, відео та стрімінг, вебінари та онлайн-конференції, масові сповіщення та петиції, спеціалізовані лобіювальні інструменти, мобільні додатки, електронні петиційні платформи, аналітика та звітність. Рекомендовано напрями ефективної взаємодії між лобістами та органами влади в контексті відновлення повоєнної економіки, серед яких: мобілізація інвестицій (лобісти можуть сприяти залученню інвестицій, які необхідні для відновлення і розвитку інфраструктури та промисловості, їх вплив та зв’язки з підприємствами та фінансовими установами можуть допомогти залучити додаткові ресурси); розробка стратегій відновлення (лобісти можуть надавати інформацію та експертні поради щодо найкращих стратегій відновлення конкретних галузей економіки та регіонів, що постраждали внаслідок війни); створення сприятливого бізнес-середовища (лобісти можуть працювати на створення сприятливих умов для підприємництва та бізнесу, зокрема, шляхом лобіювання спрощення податкового законодавства, зменшення бюрократичних перешкод, та поліпшення правил бізнесу); підтримка соціальних програм (лобісти можуть підтримувати впровадження соціальних програм, що спрямовані на підтримку та реінтеграцію військових ветеранів, постраждалих та безробітних); залучення громадськості (громадськість може виступати як контролюючий орган та зацікавлений суб’єкт в лобіюванні, що забезпечує більшу ефективність і гарантує, що рішення відповідають загальним інтересам).