Abstract:
Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового статусу
детектива в державних правоохоронних інституціях в Україні та розробленню
пропозиції щодо його удосконалення.
Визначено, що детективна діяльність як складова правоохоронної діяльності
державних інституцій України – це комплексна система дій, рішень та заходів
слідчого, оперативно-розшукового та інформаційно-аналітичного характеру, що
реалізується спеціально уповноваженою посадовою особою – детективом у
порядку та межах повноважень, визначених законом, та спрямована на виявлення
та розкриття правопорушень і злочинів у сфері, віднесені до відання спеціально
уповноважених правоохоронних органів, а також на попередження вчинення
відповідних правопорушень та злочинів з метою захисту економічних інтересів
держави, прав, свобод та інтересів осіб та забезпечення національної безпеки.
Доведено, що до державних правоохоронних інституцій, у структурі яких
утворено підрозділи детективів, відносяться Національне антикорупційне бюро
України та Бюро економічної безпеки України як органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом; спільними ознаками правового статусу цих органів є те, що
їх правоохоронна діяльність пов’язана з виявленням, розкриттям та попередженням
спеціального виду правопорушень та злочинів, які вчиняються вищими
посадовими особами, уповноваженими на здійснення функцій держави та
місцевого самоврядування, а також правопорушень, що посягають на державну
економіку; ці органи наділені спеціальними гарантіями, що забезпечують їх
незалежність та недопущення неправомірного втручання в їх діяльність зі сторони
Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
3
Розроблено класифікацію функцій детективів Національного
антикорупційного бюро України та Бюро економічної безпеки України за
критерієм змісту діяльності, покладеної в основу тієї чи іншої функції, на такі види:
1) оперативно-розшукова діяльність у сфері корупційних, інших правопорушень та
злочинів, що посягають на економічну безпеку держави; 2) слідчі дії під час
розслідування корупційних, інших правопорушень та злочинів, що посягають на
економічну безпеку держави та 3) аналітично-профілактична діяльність у сфері
запобігання та протидії правопорушенням, що посягають на економічну безпеку
держави.
Запропоновано повноваження детективів Національного антикорупційного
бюро України та Бюро економічної безпеки України доцільно об’єднати у такі
групи: 1) повноваження, пов’язані з виконанням вказівок та доручень прокурора,
слідчого судді, інших державних органів та посадових осіб, а також міжнародних
організацій або правоохоронних органів інших держав у визначеному законом
порядку; 2) повноваження, які реалізуються детективом за згодою або рішенням
директора Національного антикорупційного бюро України та Бюро економічної
безпеки України, керівника підрозділу або слідчого судді у межах розкриття
правопорушення чи злочину, віднесеного до підслідності Національного
антикорупційного бюро України та Бюро економічної безпеки України або, якщо
право розслідування такого правопорушення чи злочину покладено на відповідний
підрозділ детективів за рішенням директора Національного антикорупційного
бюро України або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 3)
повноваження, що здійснюються детективом самостійно та не потребують
погодження керівника, прокурора чи судді.
Виявлено, що особливостями адміністративно-правового забезпечення
детектива як посадової особи державного правоохоронного органу є: 1) об’єктом є
правоохоронна діяльність детектива; 2) метою є упорядкування адміністративних
правовідносин, що виникають у процесі виконання детективом правоохоронних
завдань та функцій, здійснення управління правоохоронною діяльністю детектива
та створення належних управлінсько-правових умов для ефективного здійснення
4
детективом своєї правоохоронної діяльності; 3) є інструментом розмежування
компетенції та визначення меж повноважень детектива у системі інших посадових
осіб відповідного правоохоронного органу – Національного антикорупційного
бюро України та Бюро економічної безпеки України.
З’ясовано, що систему правовідносин, що належать до сфери
адміністративно-правового регулювання діяльності детектива при реалізації
завдань з розслідування кримінальних правопорушень, утворюють такі види
правовідносин: 1) ті, що виникають між детективом та керівником у процесі
управління процесом розслідування кримінальних правопорушень; 2) ті, що
виникають у процесі розподілу повноважень між детективом та іншими
посадовими особами у процесі розслідування кримінальних правопорушень; 3) ті,
що виникають у процесі взаємодії детектива з іншими посадовими особами та
іншими органами у процесі проведення розслідування підслідних правопорушень;
4) ті, що виникають у процесі прийняття та оформлення управлінських рішень під
час проведення розслідування підслідних детективу правопорушень; 5) ті, що
виникають під час звітування та оцінювання результатів діяльності детектива з
розслідування підслідних йому кримінальних правопорушень.
Доведено, що особливостями здійснення детективами Національного
антикорупційного бюро України та Бюро економічної безпеки України
оперативно-розшукової та негласної слідчої (розшукової) діяльності є: 1) її
виконання покладається на підрозділ детективів, а також за дорученням детектива
або прокурора, що здійснює нагляд за досудовим розслідуванням кримінальних
правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро України та
Бюро економічної безпеки України, на оперативно-технічний підрозділ
Національного антикорупційного бюро України та Бюро економічної безпеки
України; 2) підставою для її здійснення може бути вичерпний перелік підстав,
визначений Кримінальним процесуальним одексом України, Законом України
«Про оперативно-розшукову діяльність» та спеціальними законами, що регулюють
діяльність детективів Національного антикорупційного бюро України та Бюро
економічної безпеки України; 3) при проведенні оперативно-розшукової діяльності
5
детективами Національного антикорупційного бюро України та Бюро економічної
безпеки України заводиться оперативно-розшукова справа, яка містить усі
матеріали та рішення, зібрані та ухвалені у процесі проведення оперативно розшукових заходів; 4) детектив може ініціювати проведення оперативно розшукових заходів або негласних слідчих (розшукових) дій самостійно або
здійснювати такі заходи за дорученням прокурора; 5) під час проведення
оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій
детективи Національного антикорупційного бюро України та Бюро економічної
безпеки України зобов’язані здійснювати взаємодію між собою та іншими
правоохоронними органами та ін.
Розроблено пропозиції щодо вирішення проблемних питань, пов’язаних з
розмежуванням повноважень між детективами Національного антикорупційного
бюро України/Бюро економічної безпеки України та слідчими підрозділами інших
правоохоронних органів, зокрема обґрунтовано необхідність: 1) ч. 2 ст. 216
Кримінального процесуального кодексу України доповнити абзацом 3 такого
змісту: «Якщо слідчими органами Національної поліції, слідчими органами
безпеки під час розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до їх
підслідності, буде встановлені ознаки кримінальних правопорушень, зазначених у
пунктах 1, 2 і 3 частини третьої або пунктами 1, 2 і 3 частини п’ятої цієї статті, то
прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, що проводять ці
органи, за клопотанням Директора Бюро економічної безпеки України або
Директора Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою
може передати кримінальне провадження для продовження розслідування
детективам Бюро економічної безпеки України або детективам Національного
антикорупційного бюро України відповідно за умови, що це не спричинить шкоди
ефективності досудового розслідування»; 2) ч. 10 ст. 216 Кримінального
процесуального кодексу України доповнити абзацом 2 такого змісту: «Не
допускається об’єднання кримінальних проваджень в одне, якщо тільки одне з них
підслідне детективам Бюро економічної безпеки України або детективам
6
Національного антикорупційного бюро України, крім випадків, якщо це необхідно
для підвищення ефективності досудового розслідування».
З метою удосконалення адміністративно-правових засад проходження
служби детективами Національного антикорупційного бюро України та Бюро
економічної безпеки України запропоновано: 1) розробити положення про
проходження стажування на посаді детектива Національного антикорупційного
бюро України та Бюро економічної безпеки України для осіб, які вперше вступають
на цю посаду, в яких прописати чіткі критерії оцінювання результатів стажування
для уникнення зловживань зі сторони керівників стажування; 2) доповнити
положення ч. 4 ст. 28 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро
України» такими видами дисциплінарних проступків, як порушення правил
професійної етики та використання повноважень в особистих (приватних)
інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб; 3) розробити
положення про порядок проходження періодичних навчань та підвищення
кваліфікації особами, які мають спеціальні звання у Національного
антикорупційного бюро України та Бюро економічної безпеки України, в яких
визначити періодичність такого підвищення кваліфікації, порядок, критерії оцінки
ефективності тощо.
Аргументовано, що для удосконалення адміністративно-правового
регулювання державного захисту детектива Національного антикорупційного
бюро України та Бюро економічної безпеки України при виконанні ним службових
обов’язків та забезпечення безпеки членів його сім’ї і близьких родичів необхідно:
1) ч. 6 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»
доповнити словами: «з урахуванням особливостей, визначених цим Законом»; 2)
ст. 18 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»
доповнити словами: «а також Інструкцією, що затверджується Директором
НАБУ»; 3) у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро
України» після слів: «У разі загибелі (смерті)» доповнити словами «чи втрати
працездатності або заподіяння іншого ушкодження здоров’я»; 4) ст. 19 Закону
України «Про Бюро економічної безпеки України» доповнити ч. 7 такого змісту:
7
«Працівники Бюро економічної безпеки мають право застосовувати заходи
фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю під час виконання
службових обов’язків у випадках, на умовах та в порядку, передбачених Законом
України «Про Національну поліцію»; 5) ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Бюро
економічної безпеки України» викласти у такій редакції: «У разі загибелі (смерті)
чи втрати працездатності або заподіяння іншого ушкодження здоров’я особі
службовій особи Бюро економічної безпеки під час виконання службових
обов’язків такій особі або сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його
батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі
десятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) загиблого
(померлого) за останньою посадою, яку він займав, у порядку та на умовах,
визначених Кабінетом Міністрів України.
З метою уніфікації підходу до визначення системи заходів державного
захисту детективів Національного антикорупційного бюро України та Бюро
економічної безпеки України та порядку їх застосування, зокрема пов’язаних з
державним захистом їх життя та здоров’я під час проходження служби
запропоновано: 1) розробити та затвердити порядок Бюро економічної безпеки
України, що визначатиме процедуру та умов нарахування та виплати одноразової
грошової допомоги у разі настання інвалідності, іншого ушкодження здоров’я без
встановлення інвалідності, що пов’язані із виконанням детективом своїх
службових обов’язків, а також у разі загибелі детектива Бюро економічної безпеки
України під час виконання службових обов’язків.