Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей
прояву когнітивних стилів у підлітковому віці. Основна увага приділена
аналізу впливу когнітивних стилів на навчальну діяльність та соціальну
адаптацію підлітків. Розглянуто теоретичні засади когнітивних стилів, їх
визначення та класифікація.
Основною метою роботи є теоретично обґрунтування та емпіричне
дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у
підлітків, а також розробка та впровадження комплексної програми
оптимізації особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці.
Задля досягнення даної мети було сформовано ряд завдань, які відтворюють
логіку дослідницького процесу:
здійснити теоретичний аналіз проблеми дослідження психологічних
особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці;
визначити психологічні механізми, що впливають на формування
когнітивних стилів у підлітків, побудувати теоретичну модель дослідження;
розробити та апробувати методику для виявлення когнітивних стилів
у підлітків;
дослідити вплив когнітивних стилів на навчальну діяльність та
соціальну адаптацію підлітків;
здійснити порівняльний аналіз когнітивних стилів дівчат та хлопців
підліткового віку;
розробити та здійснити апробацію «Психологічна програма
оптимізації когнітивних стилів підлітків: розвиток адаптивних стратегій
навчання та соціалізації», довести її ефективність.
3
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:
уточнено поняття «когнітивний стиль особистості» щодо підліткового
віку, що дозволило врахувати специфічні когнітивні процеси, які
відбуваються в цьому періоді розвитку, коли когнітивні стилі проявляються
більш виразно через інтенсивний розвиток пізнавальних функцій.
Підлітковий вік є часом інтенсивних змін у пізнавальних функціях, таких як
сприйняття, пам'ять, мислення й увага, що спричиняє яскравий прояв
когнітивних стилів. У цьому особливому світі актуалізуються індивідуальні
відмінності в обробці інформації та вирішенні завдань, далі підлітки
починають активно формувати свої стратегії мислення та адаптувати їх до
нових соціальних і навчальних ситуацій.
Когнітивний стиль як індивідуальна характеристика пізнавальної
діяльності у підлітковому віці набуває динамічного характеру, після впливу
біологічних і соціальних чинників, зокрема активного розвитку мозку та
розширення соціальних взаємодій, відбувається перебудова багатьох
пізнавальних механізмів. Це фактично до того, що когнітивні стилі стають
більш виразними, проявляючи індивідуальність особистості до певних
способів сприйняття, обробки та організації інформації. Важливою
особливістю цього періоду є те, що когнітивні стилі підлітків можуть
змінюватися під впливом досвіду та навчальної діяльності, що робить цей вік
особливо значущим для дослідження та розуміння когнітивної варіативності.
Крім того, врахування специфічних когнітивних процесів підліткового
віку дозволяє краще розуміти, як когнітивні стилі впливають на академічну
успішність і соціальну адаптацію. Уточнене поняття «когнітивний стиль
особистості» в контексті підліткового розвитку підкреслює важливість
індивідуальних когнітивних особливостей у побудові та соціальних
стратегіях, які у своїй перспективі дозволяють розробляти більш ефективні
навчальні психолого-педагогічні підходи до підтримки когнітивного
розвитку підлітків;
4
розширено концептуалізацію біологічної та соціальної детермінації
когнітивного стилю, що дозволило детальніше дослідити вплив біологічних
факторів, таких як нервова система і функціонування мозку, а також
соціальних аспектів, включаючи вплив сім'ї, освітнього середовища та групи
однолітків. Біологічні фактори, такі як особливості функціонування нервової
системи, нейронної пластичності та активності певних мозкових структур,
створюють ключову роль у визначенні свідомості індивіда до ролі певних
когнітивних стилів. Наприклад, індивідуальні відмінності у функціонуванні
мозкових відділів, які відмовляються від обробки сенсорної інформації,
планування та прийняття рішень, пропонують, як саме людина сприймає і
обробляє інформацію з навколишнього середовища. Нейрофізіологічні
характеристики, такі як швидкість проведення нервових імпульсів або рівень
збудливості коркових структур, також впливають на індивідуальні стратегії
мислення і виконання завдань.
Разом із тим, соціальні детермінанти, що включають вплив родини,
освітнього середовища, групи однолітків та загальних культурних норм,
також змінюють суттєву роль у формуванні когнітивних стилів. Сім'я формує
перші стратегії навчання, спосіб інтерпретації інформації та очікування щодо
пізнавальної діяльності дитини. Взаємодія з однолітками й соціальними
групами дає нові виклики, які підліток вирішує, формуючи нові когнітивні
схеми та адаптивні стратегії, що сприяють розвитку певних когнітивних
стилів.
Освітнє середовище також є ключовим чинником, оскільки саме в
навчальних ситуаціях відбувається активна взаємодія різних когнітивних
систем підлітки, що стимулює розвиток специфічних стилів обробки
інформації. Взаємодія з вчителями, характер навчальних завдань, групові
проекти та конкуренція між учнями формують певні когнітивні стратегії, які
можуть зміцнювати або, навпаки, коригувати природні наслідки дитини.
Крім того, соціальні очікування, які висуваються до підлітка в школі та серед
однолітків, можуть суттєво впливати на його пізнавальну активність,
5
стимулюючи формування адаптивних або малоефективних когнітивних
стилів;
розроблено теоретичну модель дослідження прояву когнітивних стилів
у підлітковому віці, яка обґрунтована на комплексному аналізі
психологічних, біологічних і соціальних факторів. Модель враховує
індивідуальні відмінності в способах сприйняття, обробки та організації
інформації, що дозволяє більш глибоко розуміти динаміку когнітивних
процесів у підлітках.
На психологічному рівні модель передбачає, що когнітивні стилі
формуються під впливом особистісних характеристик, зокрема рівня
саморегуляції, мотивації, емоційної стабільності та особливостей мислення.
Підлітковий вік характеризується інтенсивним розвитком цих психологічних
аспектів, що робить цей період критичним для формування індивідуальних
стратегій обробки інформації. Важлива роль у цій справі здатність підлітка
адаптувати свої когнітивні процеси до нових викликів, що виникають у
навчальних і соціальних ситуаціях.
Біологічні чинники, такі як нейрофізіологічна активність мозку, тип
нервової системи та індивідуальні особливості психічних процесів, також
мають вирішальне значення для формування когнітивних стилів. Модель
враховує, що когнітивні стилі можуть бути пов'язані з індивідуальними
відмінностями в мозковій активності, наприклад, з рівнем когнітивної
жорсткості або гнучкості, що допомагає способу виконання завдань і
обробки інформації. Підлітки демонструють різну здатність до інтеграції
нової інформації та її використання, що демонструє їх біологічну
біологічність до певних пізнавальних стратегій.
Соціальні фактори, зокрема вплив родини, однолітків та освітнього
середовища, також змінюють важливу роль у формуванні когнітивних стилів
у підлітковому віці. Модель враховує, що соціальні взаємодії, такі як
підтримка з боку вчителів або конкуренція з однолітками, впливають на те,
які когнітивні стратегії будуть домінувати у конкретного індивіда. Крім того,
6
освітнє середовище надає структуру та контекст для застосування та
розвитку когнітивних стилів, інші навчальні завдання вимагають від підлітків
адаптації своїх пізнавальних процесів.
Модель також інтегрує ідею про те, що когнітивні стилі підлітків
можуть бути гнучкими та змінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх
чинників. Підлітки, які перебувають у середовищі, що стимулює критичне
мислення та рефлексію, можуть продемонструвати більшу варіативність у
своїх когнітивних стилях. Така гнучкість когнітивних стилів є результатом
взаємодії біологічної біологічності та соціального досвіду, які підлітки
підтримують під час навчання та соціалізації;
здійснено узагальнення та систематизація психологічних підходів до
вивчення когнітивних стилів у підлітковому віці, що допомогло розширити
наукове розуміння цього феномену та розкрити нові можливості для
діагностики та індивідуалізації підходів у навчальних підлітках.
Психологічні підходи, які розглядають когнітивний стиль як
індивідуальну характеристику обробки інформації, виявили, що в
підлітковому віці відбуваються значні зміни в пізнавальних функціях, таких
як мислення, увага та пам'ять, що робить цей період особливим для вивчення
когнітивних стилів. Зібрані і систематизовані підходи дозволили чіткіше
окреслити ключові чинники, які впливають на формування та розвиток
когнітивних стилів. Це, зокрема, зосередження на впливі біологічних,
психологічних та соціальних факторів, які діють одночасно і формують
унікальні стратегії мислення та вирішення проблем у кожного підлітка.
Систематизація підходів також допомогла виявити важливість
індивідуальних відмінностей у сприйнятті та обробці інформації, що
дозволило краще зрозуміти специфіку когнітивної діяльності підлітків в
умовах їх інтенсивного розвитку. також, аналізуючи відмінності між
рефлексивним і імпульсивним стилями мислення, а також між конкретними і
абстрактними стилями, вказав на те, що підлітки по-різному обирають
стратегії під час навчання і соціальні взаємодії. Це відкриває можливості для
7
розробки діагностичних інструментів, які більш точно ідентифікують
когнітивні стилі, враховуючи індивідуальні та вікові особливості;
визначено, що когнітивні стилі, виміряні на особистісному рівні
завдяки самоосвіті і пов’язані з індивідуальними властивостями особистості,
можуть бути названі особистісно-когнітивними стилями. Це дозволило
краще визначити індивідуальні відмінності підлітків у сприйнятті та обробці
інформації.
Особистісно-когнітивні стилі відображають унікальні стратегії обробки
інформації, що обґрунтовуються на індивідуальних психологічних
властивостях. Підлітки, маючи різні особистісні риси, вибір різних
когнітивних підходів для сприйняття та аналізу інформації. Наприклад,
підлітки з вищим рівнем рефлексивності можуть схилитися до більш
детального та обміркованого аналізу інформації, тоді як ті, хто демонструє
імпульсивність, частіше обирають швидкі, але менш точні стратегії обробки
даних. Тому особистісно-когнітивні стилі є багатовимірними і динамічними
характеристиками, які відображають не тільки когнітивні процеси, а й більш
глибокі риси особистості.
Самозвіт, як метод дослідження, що дозволяє ідентифікувати ці
особистісно-когнітивні стилі, завдяки йому погіршує виявленню
суб'єктивного сприйняття підлітком власних когнітивних процесів та
особливостей мислення. Через самозвіт досліджувані можуть розкрити вашу
досвідченість до певних пізнавальних стратегій, що вказує на зв’язок між
їхніми індивідуальними когнітивними стилями та загальними
характеристиками особистості. Це дозволяє точніше діагностувати когнітивні
стилі на основі суб'єктивного досвіду підлітків, включаючи його рефлексивні
та емоційні реакції на пізнавальні завдання.
Визначення когнітивних стилів як особистісно-когнітивних стилів
також дало змогу розширити можливості для індивідуалізації підходів у
навчанні й соціальній адаптації підлітків. Розуміння цих стилів у контексті
індивідуальних властивостей особистості дозволяє педагогам і психологам
8
розробити більш гнучкі та адаптовані стратегії навчання, спрямовані на
максимальне врахування когнітивних і особистісних особливостей кожного
підлітка. Це також підвищує ефективність освітнього процесу, після
адаптації навчальної методики до індивідуальних стилів підлітків дозволяє
оптимізувати їхню пізнавальну активність та соціальну інтеграцію;
виявлено взаємозв'язок когнітивних стилів у підлітковому віці з
формально-динамічними властивостями індивідуальності, а також специфіку
їх взаємозв'язку з темпераментом і мотивацією досягнення. Дослідження
показало, що когнітивні стилі підлітків тісно корелюють із темпераментом,
що впливає на навчальну та соціальну активність.
Когнітивні стилі відображають індивідуальні уподобання в обробці
інформації, що, в свою чергу, визначає підходи до навчання та розв'язання
задач. У підлітковому віці ці стилі можуть зазнавати значних змін, оскільки
індивіди прагнуть адаптуватися до нових соціальних і академічних вимог.
Паралельно, темперамент – як вроджена риса особистості – формує емоційні
реакції та поведінку підлітків у різних ситуаціях. Наприклад, підлітки з
активним і життєрадісним темпераментом, як правило, мають більш
виражені соціальні навички та схильність до активного навчання, що сприяє
їхній успішності в навчанні.
Дослідження показало, що існує значна кореляція між когнітивними
стилями та темпераментом, що впливає на навчальну та соціальну активність
підлітків. Наприклад, підлітки з аналітичним стилем мислення можуть
проявляти більш стриманий темперамент, що може обмежувати їхню
соціальну взаємодію, однак підвищує їхню здатність до критичного мислення
та глибшого аналізу навчального матеріалу. У той же час, підлітки з
інтуїтивним стилем можуть демонструвати більш відкритий і емоційно
збуджений темперамент, що сприяє їхньому соціальному спілкуванню, але
може ускладнити структурування навчального процесу.
Мотивація досягнення, як ще один важливий фактор, є невід’ємною
складовою цих взаємозв'язків. Підлітки з високою мотивацією досягнення, як
9
правило, демонструють активнішу позицію в навчанні, прагнучи досягати
успіху та покращувати свої результати. Це прагнення може бути підсилене
певними когнітивними стилями, що дозволяють підліткам знаходити
ефективні стратегії для досягнення своїх цілей. Таким чином, мотивація
досягнення стає своєрідним каталітизатором, який підсилює взаємодію між
когнітивними стилями та темпераментом, сприяючи формуванню більш
адаптивних поведінкових моделей.
У контексті педагогічної практики важливо враховувати ці
взаємозв'язки, щоб ефективно сприяти розвитку підлітків. Розуміння
індивідуальних когнітивних стилів та темпераментних характеристик може
допомогти вчителям та психологам створити адаптивні навчальні програми,
які максимально враховують потреби та особливості кожного підлітка. Цей
підхід не тільки покращить навчальні результати, але й сприятиме соціальній
адаптації, що є важливим аспектом у загальному розвитку особистості
підлітка;
поглиблено уявлення про взаємозв’язок між когнітивними стилями та
соціальну адаптацію підлітків, що дало змогу розробити ефективні
психолого-педагогічні заходи для підтримки підлітків з ефективними
когнітивними стилями. Виявлено, що певні когнітивні стилі сприяють, а інші
ускладнюють соціалізацію адаптації, що має важливе практичне значення для
педагогіки. Також було поглиблено розуміння впливу гендерних
характеристик на формування когнітивних стилів. Виявлено, що дівчата й
хлопці демонструють різні психологічні механізми формування та прояву
когнітивних стилів, що обумовлено відмінностями в емоційному фоні, рівнях
мотивації та соціальних очікуваннях.
Когнітивні стилі, які характеризують способи обробки, організації та
збереження інформації, можуть як сприяти, так і ускладнювати процеси
соціальної адаптації. Наприклад, підлітки з адаптивними когнітивними
стилями, такими як гнучкість у мисленні та здатність до співпраці, мають
більше шансів на успішну соціалізацію. Вони легше знаходять спільну мову з
10
однолітками, швидше адаптуються до нових соціальних умов і можуть
ефективніше вирішувати конфлікти. У той же час підлітки з жорсткими або
надмірно аналітичними когнітивними стилями можуть відчувати труднощі в
соціальних взаємодіях, оскільки їхня схильність до критичного аналізу та
логічного мислення може обмежувати їхню здатність до емпатії та розуміння
емоцій інших.
Це розуміння має важливе практичне значення для педагогіки, адже
воно відкриває можливості для розробки цілеспрямованих психологопедагогічних заходів, спрямованих на підтримку підлітків з ефективними
когнітивними стилями. Вчителі та психологи можуть використовувати ці
знання для створення адаптивних навчальних середовищ, які враховують
індивідуальні особливості учнів, допомагають розвивати їх сильні сторони та
компенсувати можливі слабкості. Наприклад, інтерактивні форми навчання,
групові проекти і рольові ігри можуть бути корисними для підлітків з
гнучкими когнітивними стилями, оскільки такі підходи сприяють розвитку
соціальних навичок і формуванню позитивних міжособистісних стосунків.
Дослідження також виявили, що гендерні характеристики суттєво
впливають на формування та прояв когнітивних стилів. Хлопці й дівчата
демонструють різні психологічні механізми, що пов'язано з особливостями
емоційного фону, рівнями мотивації та соціальними очікуваннями.
Наприклад, дівчата часто відзначаються більшою емоційною чутливістю та
схильністю до співпраці, що може сприяти розвитку комунікативних навичок
і соціальної адаптації. У той же час хлопці можуть мати схильність до
більшої змагальності та аналітичності, що, хоча й може забезпечити успіх у
навчанні, може також ускладнювати їхні міжособистісні взаємодії.
Ці гендерні відмінності виявляються не тільки в стилях мислення, а й у
способах, якими підлітки підходять до соціальних ситуацій. Дівчата, як
правило, більше залучені до емоційної підтримки і створення соціальних
зв’язків, тоді як хлопці можуть виявляти більшу активність у створенні
конкурентних середовищ. Це підкреслює важливість адаптації освітніх
11
програм, щоб вони могли враховувати різні потреби та стилі навчання учнів
обох статей;
удосконалено модель психологічних механізмів формування
когнітивних стилів у підлітковому віці, що враховує як внутрішні (емоційний
стан, рівень тривожності), так і зовнішні (вплив однолітків і освітнього
середовища) фактори. Це дозволяє розробити інтервенційні стратегії для
оптимального розвитку підлітків.
Внутрішні фактори, такі як емоційний стан, грають критичну роль у
формуванні когнітивних стилів. Емоції, зокрема і тривога, можуть істотно
впливати на способи стресової обробки інформації. Підлітки з високим
рівнем тривожності часто виявляють обережність у прийнятих рішеннях і
можуть схилитися до більш консервативних когнітивних стилів, які не
вимагають ризику. У той же час позитивний емоційний фон може сприяти
розвитку гнучкіших і креативних стилів мислення, що дозволяє підліткам
більш активно взаємодіяти з навчальним матеріалом і однолітками. Таким
чином, емоційний стан слугує більшості модераторів, що впливає на
адаптацію когнітивних стилів у різних контекстах.
Зовнішні фактори, зокрема соціальний контекст, також мають значний
вплив на формування когнітивних стилів. Взаємодія з однолітками може
стимулювати або обмежувати розвиток певних стилів мислення. Підлітки, які
знаходяться в сприятливому соціальному оточенні, де заохочується
співпраця та креативність, мають більші шанси розвинути адаптивні
когнітивні стилі, що дозволяють ефективно вирішувати проблеми. У
протилежному випадку, у середовищі, де домінує конкуренція та негативні
соціальні порівняння, можуть виникнути ризики формування обмежувальних
когнітивних стилів, які заважають відкритості до нового досвіду.
Додатково, освітнє середовище впливає на ключову роль у формуванні
когнітивних стилів підлітків. Викладання, яке враховує індивідуальні
особливості учнів і сприяє розвитку критичного мислення, може істотно
покращити їхні когнітивні стилі. Адаптивні навчальні програми, які
12
враховують різноманітність у стилях навчання, можуть допомогти підліткам
відчути підтримку і визнання, що в свою чергу знижує рівень тривожності та
створює їх мотивацію до навчання.
Розробка інтервенційних стратегій, які враховують ці внутрішні та
зовнішні фактори, стає необхідною для оптимального розвитку підлітків.
Психологічні програми, що включають елементи емоційної підтримки,
групової роботи та тренінгів, спрямовані на розвиток комунікативних
навичок, можуть суттєво вплинути на формування позитивних когнітивних
стилів. Такі програми можуть допомогти підліткам розвинути впевненість у
собі, знизити рівень тривожності та підвищити їх здатність до соціальної
адаптації;
набули положення подальшого розвитку про роль соціального
середовища у формуванні когнітивних стилів підлітків, зокрема показана
важливість родини, школи, однолітків та культурного оточування. Соціальне
середовище впливає як на зовнішні умови пізнавальної діяльності, так і на
внутрішні психологічні процеси підлітків.
Вивчення ролі соціального середовища у формуванні когнітивних
стилів підлітків відкриває нові перспективи для розуміння того, як взаємодію
з оточуванням впливають на процеси навчання та соціалізації. Соціальне
середовище, що охоплює родину, школу, однолітків та культурні аспекти, є
чинником, який формує як зовнішні умови пізнавальної діяльності, так і
внутрішні психологічні процеси молодих людей.
Родина виступає першим і заключним контекстом соціалізації підлітка.
У родинному середовищі формується базова система цінностей, що
покращує емоційний фон і установку дитини. Підтримка з боку батьків, їхня
зайнятість у навчальному процесі та відкритість до обговорення різних
ситуацій сприяють розвитку впевненості у власних силах, які, у свою чергу,
позитивно впливають на когнітивні стилі. Діти, які виростають у
підтримуючих родинних умовах, мають більше шансів розвинути гнучкі та
13
адаптивні стилі мислення, після чого вони відчувають свободу у виражених
своїх думок і почуттів.
Школа, як ще один важливий елемент соціального середовища, формує
когнітивні стилі через навчальні методи, які використовують процес у
викладанні. Інтерактивні та колаборативні методи навчання, які акцентують
увагу на груповій роботі та обміні ідеями, можуть сприяти розвитку
відкритості та креативності. У класах, де заохочується критичне мислення і
вільний обмін думками, учні можуть розвивати адаптивні когнітивні стилі.
Дисертаційна робота складається з трьох розділів. У першому розділі
дисертації «Теоретико-методологічні аспекти дослідження психологічних
особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці» детально
розглянуто теоретичні підходи до вивчення когнітивних стилів у підлітків,
визначено поняття «когнітивний стиль», його види та класифікації.
Когнітивний стиль розглядається як індивідуальна особливість процесу
пізнання, яка визначає специфіку сприйняття, обробки та організації
інформації. У цьому контексті аналізуються різні теоретичні моделі
когнітивних стилів, що враховують як біологічні, так і соціальні фактори, що
впливають на їх формування.
Біологічна детермінація когнітивних стилів пов'язана з вродженими
психофізіологічними особливостями індивіда, такими як тип нервової
системи, характер перебігу психічних процесів та індивідуальні відмінності у
функціонуванні головного мозку. Соціальні чинники, своєю чергою,
включають культурні, освітні та сімейні впливи, що визначають соціальний
досвід підлітка та його взаємодію з навколишнім середовищем. Ці фактори
комплексно впливають на розвиток когнітивних стилів, формуючи
індивідуальні відмінності у підходах до вирішення завдань і обробки
інформації.
Розділ також включає детальний аналіз психологічних механізмів, які
визначають особливості прояву когнітивних стилів у підлітковому віці.
Зокрема, розглядаються питання впливу емоційного стану, мотивації та рівня
14
саморегуляції на формування і стабільність когнітивного стилю.
Підкреслюється, що когнітивні стилі у підлітковому віці характеризуються
великою варіативністю та динамічністю, що вимагає врахування
індивідуальних особливостей при їх дослідженні та корекції.
Методичні підходи, представлені в цьому розділі, спрямовані на
забезпечення адекватності та надійності отриманих результатів. Вони
включають комплекс діагностичних методик, що дозволяють всебічно
оцінити прояви когнітивних стилів, враховуючи вікові та індивідуальні
особливості підлітків. Це дає змогу не лише виявити тип когнітивного стилю,
а й зрозуміти його роль у навчальній діяльності та соціальній адаптації
підлітка.
Другий розділ - «Емпіричне дослідження психологічних особливостей
прояву когнітивних стилів у підлітковому віці» присвячений детальному
вивченню когнітивних стилів підлітків шляхом використання різноманітних
психологічних методик. Мета цього розділу полягає в дослідженні того, як
когнітивні стилі впливають на навчальну діяльність та соціальну адаптацію
підлітків.
Дослідження проводиться за допомогою комплексного підходу, що
включає застосування кількох методик для виявлення когнітивних стилів.
Зокрема, використовуються стандартизовані тести, які дозволяють визначити
індивідуальні особливості когнітивних стилів підлітків. Це дає змогу
оцінити, як різні стилі мислення впливають на різні аспекти їхнього життя,
зокрема на академічні досягнення, мотивацію до навчання та соціальні
взаємини.
Аналіз отриманих даних проводиться за допомогою різних
статистичних методів, що дозволяє виявити значущі кореляції між
когнітивними стилями та іншими психологічними характеристиками
підлітків. Зокрема, досліджуються взаємозв'язки між когнітивними стилями
та рівнем навчальної успішності, що дозволяє виявити, як певні стилі
мислення можуть сприяти або заважати успішності в навчанні. Окрім того,
15
вивчається вплив когнітивних стилів на мотивацію до навчання, що дає змогу
зрозуміти, як різні стилі мислення можуть впливати на рівень зацікавленості
та активності в навчальному процесі.
Не менш важливим є аналіз впливу когнітивних стилів на соціальні
взаємини підлітків. Це дозволяє оцінити, як різні стилі мислення впливають
на формування соціальних контактів, комунікабельність та соціальну
адаптацію в колективі. Зокрема, досліджуються аспекти взаємодії підлітків з
однолітками та дорослими, що може виявити специфічні труднощі або
переваги в соціальних взаєминах, пов'язані з певними когнітивними стилями.
Третій розділ - «Розробка комплексної програми поліпшення прояву
когнітивних стилів підлітків» зосереджений на розробці та апробації
психолого-педагогічних заходів, спрямованих на оптимізацію навчальної
діяльності підлітків, які демонструють різні когнітивні стилі. Основна мета
цього розділу – створити ефективні стратегії для покращення навчання та
соціальної адаптації підлітків шляхом індивідуалізації навчального процесу
відповідно до їхніх когнітивних особливостей.
У цьому контексті розроблено комплекс методик, які орієнтовані на
корекцію когнітивних стилів. Ці методики включають спеціалізовані
програми навчання та тренінги, які допомагають підліткам адаптувати свої
когнітивні процеси до вимог навчального середовища. Важливим аспектом є
розробка рекомендацій для педагогів щодо індивідуалізації навчального
процесу. Зокрема, пропонуються конкретні стратегії адаптації навчальних
матеріалів та методик викладання, які враховують специфічні потреби
підлітків з різними когнітивними стилями.
Запропоновані заходи націлені на підвищення ефективності навчання,
що включає адаптацію навчальних завдань, використання різних
педагогічних підходів та індивідуалізацію підходів до навчання. Це дозволяє
створити умови, які сприяють максимальному розвитку потенціалу кожного
підлітка, враховуючи його особливості мислення і сприйняття інформації.
16
Окрім того, важливим компонентом програми є підтримка соціальної
адаптації підлітків. Програма включає заходи, які сприяють розвитку
соціальних навичок, комунікативних умінь та навичок ефективної взаємодії з
однолітками. Це досягається через інтерактивні методи навчання, групові
дискусії та тренінги, які допомагають підліткам з різними когнітивними
стилями краще інтегруватися в соціальне середовище.
Апробація розроблених психолого-педагогічних заходів підтвердила
їхню ефективність у підвищенні навчальної успішності та соціальної
адаптації підлітків. Результати дослідження показали, що використання
індивідуалізованих методик викладання та корекційних програм значно
поліпшує адаптацію підлітків до навчального процесу та соціального
середовища, сприяючи більш гармонійному розвитку їхніх когнітивних та
соціальних навичок.
Після застосування розробленої програми було виявлено значні
позитивні зміни у підлітків з різними когнітивними стилями, що проявлялися
в підвищенні успішності, покращенні мотивації до навчання та зміцненні
соціальної адаптації. Зокрема, відзначалося, що підлітки, які пройшли
програму, демонстрували кращу здатність до критичного мислення та
гнучкості у вирішенні навчальних завдань. Це свідчило про розвиток навичок
адаптації до різних навчальних ситуацій, що позитивно впливало на їхні
результати у навчанні.
Дослідження показало, що підлітки з більш вираженими когнітивними
стилями, які характеризуються схильністю до деталізації або, навпаки, до
глобального сприйняття інформації, після проходження програми мали змогу
ефективніше інтегрувати ці стилі у навчальний процес. Це сприяло
покращенню розуміння навчального матеріалу та його застосування на
практиці. Таким чином, програма допомогла подолати деякі труднощі,
пов’язані з надмірною фіксацією на деталях або, навпаки, з надмірною
генералізацією інформації.
17
Крім того, було відзначено покращення соціальної адаптації підлітків,
що проявлялося у підвищенні рівня комунікативних навичок, поліпшенні
взаємовідносин з однолітками та педагогами, а також у зниженні рівня
тривожності в соціальних ситуаціях. Підлітки стали більш відкритими до
нових досвідів та менш схильними до стереотипного мислення, що сприяло
їхній успішній інтеграції у навчальні колективи.
Практичне значення.
розроблено авторську комплексну програму, яка включає
психолого-педагогічний методичний комплекс для роботи з підлітками щодо
діагностики когнітивних стилів у підлітків, оптимізації їх проявів,
покращення навчальної діяльності та соціальної адаптації у підлітковому віці
який враховує специфічні вікові та соціальні особливості даного періоду
розвитку та дозволяє індивідуалізувати підхід до кожного учня. Комплексну
програму було апробовано на великій вибірці підлітків, що дозволило
підтвердити ефективність і надійність у визначенні когнітивних стилів;
розроблено та апробовано авторську методику діагностики
когнітивних стилів у підлітків, яка враховує специфічні особливості
психологічних властивостей (темперамент, характер) особистості даного
періоду розвитку. Методику було створено на основі емпіричних досліджень,
що дозволяє з високим рівнем точності ідентифікувати індивідуальні
особливості когнітивних стилів у підлітковому віці;
поглиблене вивчення цього взаємозв'язку дозволило розробити
практичні рекомендації для психологів та педагогів щодо підтримки підлітків
із різними когнітивними стилями у процесі їхньої соціалізації. Це включає
спеціальні психолого-педагогічні заходи, спрямовані на покращення
комунікативних навичок, розвитку емоційного інтелекту та формування
позитивних соціальних взаємодій. Таким чином, це дослідження сприяє
більш глибокому розумінню соціальної адаптації підлітків та її зв'язку з
когнітивними стилями, що є важливим для покращення якості освітнього
процесу та успішної соціалізації молоді;
18
у результатах проведеного порівняльного аналізу когнітивних стилів
між дівчатами та хлопцями підліткового віку виявлено суттєві відмінності у
психологічних механізмах формування та прояву когнітивних стилів у цих
гендерних групах. таким чином, дослідження показало, що дівчата виявляють
більшу свідомість до аналітичного підходу в процесі розв’язання задач та
рефлексивності, що виявляє їхню здатність до глибокого осмислення
інформації та критичного мислення. Водночас хлопці частіше демонструють
імпульсивні та інтуїтивні стилі мислення, що може бути пов’язано з їхньою
емоційністю до ризику та швидких рішень.
Ці гендерні відмінності в когнітивних стилях зумовлені низькою
психологічними факторами, включаючи емоційний фон, рівень мотивації та
соціальні очікування. Наприклад, дівчата, як правило, виховуються в умовах,
що акцентують увагу на емоціях та комунікації, що сприяє розвитку їх
аналітичних навичок. Вони можуть використовувати більше досвіду
самоаналізу та емоційної обробки інформації, яка відображається на їхніх
навчальних досягненнях. Хлопці ж, отримуючи більшу підтримку у
сприйнятті та динамічності, часто вибирають більш імпульсивні стратегії, що
відповідають їхньому соціальному очікуванню.
Розуміння цих гендерних відмінностей має значну практичну цінність у
педагогічному контексті. також, освітні заклади можуть використовувати ці
результати для розробки індивідуалізованих навчальних стратегій, які
відповідають конкретним потребам учнів. Адаптація навчальних програм і
підходів до викладання на основі виявлених когнітивних стилів може суттєво
підвищити ефективність навчання, покращити мотивацію та сприяти їх
емоційному розвитку.
Підхід включає також врахування соціальних і емоційних аспектів
навчання, що дозволяє створити більш підтримуюче середовище для
розвитку учнів. Впровадження спеціалізованих програм, які акцентують
увагу на розвитку аналітичних навичок у дівчат та заохочення більш
19
структурованого підходу у студентів, може позитивно вплинути на їхній
навчальний процес.
Додатково, розуміння гендерних особливостей у когнітивних стилях
сприяє більшій успішній соціалізації підлітків, проте про ці відмінності знань
дозволяє педагогам і психологам створити умови, які підтримують
різноманітність у навчанні. Завдяки цьому підходу підлітки можуть не лише
підвищити ваші академічні результати, а й розвинути важливі соціальні
навички, що забезпечать їм успішну адаптацію в майбутньому. Таким чином,
отримані результати мають дослідження безпосереднього практичного
значення для освіти, надаючи ефективні інструменти для оптимізації
навчального процесу, що враховує індивідуальні особливості та потреби
підлітків;
- розроблено практичні рекомендації для педагогів щодо
індивідуалізації навчального процесу на основі когнітивних стилів підлітків,
що сприяє підвищенню ефективності навчання та загального рівня мотивації
до навчання. Зважаючи на результати дослідження, було створено ряд
практичних рекомендацій для педагогів, які допомагають ефективно
індивідуалізувати навчальний процес з урахуванням когнітивних стилів
підлітків. Ці рекомендації включають використання різноманітних
навчальних методів і підходів, що відповідають індивідуальним
особливостям учнів, сприяють підвищенню їхньої мотивації до навчання та
поліпшенню результатів навчальної діяльності. Крім того, запропоновано
підходи до корекції навчальних планів, щоб забезпечити максимальну
ефективність навчання для підлітків з різними когнітивними стилями, що
також сприяє розвитку їхнього потенціалу та загального рівня задоволеності
навчальним процесом;
Ця методика може бути інтегрована у психологічну практику для
проведення діагностичних та корекційних заходів, спрямованих на
підвищення ефективності навчання та соціальної адаптації підлітків;
20
- практичні рекомендації, розроблені на основі результатів дослідження,
можуть застосовуватися педагогами та шкільними психологами для
індивідуалізації навчального процесу, зокрема шляхом адаптації навчальних
програм та методик викладання до специфічних потреб підлітків з різними
когнітивними стилями;
- результати дослідження можуть бути використані у викладанні
навчальних дисциплін, таких як «Психологія розвитку», «Когнітивна
психологія», «Шкільна психологія» та «Педагогічна психологія», «Вікова та
педагогічна психологія». Вони сприятимуть більш глибокому розумінню
впливу когнітивних стилів на навчальну діяльність та соціальну взаємодію
підлітків, що в свою чергу допоможе у підготовці майбутніх психологів та
педагогів до роботи з підлітками. Рекомендації щодо оптимізації прояву
когнітивних стилів можуть бути інтегровані у програми підвищення
кваліфікації педагогів, надаючи їм інструменти для підвищення якості
освітнього процесу та підтримки розвитку підлітків.
Ця робота також має важливе практичне значення для педагогів та
психологів, які працюють з підлітками. Вона надає їм науково обґрунтовані
інструменти та методики для ідентифікації та корекції когнітивних стилів,
що є критично важливим для створення ефективних умов навчання та
розвитку. Використання розроблених у дослідженні практичних
рекомендацій для педагогів щодо розуміння індивідуальних особливостей
підлітків і адаптування освітнього процесу до їхніх потреб, що сприяє
підвищенню якості навчання та покращенню загального рівня соціальної
адаптації підлітків. Крім того, запропоновані підходи можуть бути
інтегровані у програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників,
забезпечуючи їх необхідними знаннями та навичками для ефективної роботи
з учнями, які мають різні когнітивні стилі.
The dissertation is devoted to the study of psychological features of the
manifestation of cognitive styles in adolescence. The main attention is paid to the
analysis of the influence of cognitive styles on educational activities and social
adaptation of adolescents. The theoretical foundations of cognitive styles, their
definition and classification are considered.
The main goal of the work is theoretical substantiation and empirical
research of the psychological features of the manifestation of cognitive styles in
adolescents. In order to achieve this goal, a number of tasks were formed that
reproduce the logic of the research process:
to carry out a theoretical analysis of the problem of researching the
psychological features of cognitive styles in adolescence;
to determine the psychological mechanisms affecting the formation of
cognitive styles in adolescents, to build a theoretical research model;
to develop and test a methodology for identifying cognitive styles in
teenagers;
to investigate the influence of cognitive styles on the educational activity
and social adaptation of adolescents;
perform a comparative analysis of the cognitive styles of teenage girls and
boys;
to develop and implement the approbation of the "..." Program, to prove
its effectiveness.
The scientific novelty of the work is that for the first time:
23
developed and tested the author's method of diagnosing cognitive styles in
teenagers, which takes into account the specific age and social features of this
period of development.
deepened understanding of the relationship between cognitive styles and
social adaptation of adolescents, which allows for the development of effective
psychological and pedagogical measures to support the socialization of adolescents
with different cognitive styles.
a comparative analysis of cognitive styles between teenage girls and boys
was conducted, which revealed significant differences in the psychological
mechanisms of formation and manifestation of cognitive styles in different gender
groups.
practical recommendations have been developed for teachers regarding
the individualization of the educational process based on the cognitive styles of
adolescents, which contributes to increasing the effectiveness of education and the
general level of motivation to study.
the model of psychological mechanisms of formation of cognitive styles
in adolescence has been improved, which takes into account the influence of both
internal (psychological) and external (social) factors.
The position on the role of the social environment in the formation of the
cognitive styles of adolescents was further developed; improved methods of
psychological diagnosis of cognitive styles.
The dissertation consists of three sections. In the first chapter of the
dissertation "Theoretical and methodological aspects of the study of the
psychological features of the manifestation of cognitive styles in adolescence",
theoretical approaches to the study of cognitive styles in adolescents are considered
in detail, the concept of "cognitive style", its types and classifications is defined.
Cognitive style is considered as an individual feature of the cognitive process,
which determines the specifics of perception, processing and organization of
information. In this context, various theoretical models of cognitive styles are
24
analyzed, taking into account both biological and social factors influencing their
formation.
Biological determination of cognitive styles is related to innate
psychophysiological features of an individual, such as the type of nervous system,
the nature of mental processes and individual differences in brain functioning.
Social factors, in turn, include cultural, educational, and family influences that
determine the adolescent's social experience and interaction with the environment.
These factors have a complex effect on the development of cognitive styles,
forming individual differences in approaches to solving tasks and processing
information.
The chapter also includes a detailed analysis of the psychological
mechanisms that determine the specifics of the manifestation of cognitive styles in
adolescence. In particular, the question of the influence of emotional state,
motivation and level of self-regulation on the formation and stability of cognitive
style is considered. It is emphasized that cognitive styles in adolescence are
characterized by great variability and dynamism, which requires taking into
account individual characteristics during their study and correction.
The methodological approaches presented in this section are aimed at
ensuring the adequacy and reliability of the obtained results. They include a set of
diagnostic techniques that allow comprehensive assessment of cognitive style
manifestations, taking into account the age and individual characteristics of
adolescents. This makes it possible not only to identify the type of cognitive style,
but also to understand its role in the educational activity and social adaptation of a
teenager.
The second chapter - "Empirical study of the psychological features of the
manifestation of cognitive styles in adolescence" is devoted to a detailed study of
the cognitive styles of adolescents through the use of various psychological
methods. The purpose of this chapter is to investigate how cognitive styles affect
the educational activity and social adaptation of adolescents.
25
The research is conducted using an integrated approach, which includes the
use of several techniques to identify cognitive styles. In particular, standardized
tests are used to determine the individual characteristics of the cognitive styles of
teenagers. This makes it possible to assess how different thinking styles affect
different aspects of their lives, including academic achievement, motivation to
learn and social relationships.
The analysis of the obtained data is carried out with the help of various
statistical methods, which allows to reveal significant correlations between
cognitive styles and other psychological characteristics of adolescents. In
particular, the relationship between cognitive styles and the level of academic
success is investigated, which allows us to discover how certain thinking styles can
contribute to or hinder academic success. In addition, the influence of cognitive
styles on motivation to study is studied, which makes it possible to understand how
different thinking styles can affect the level of interest and activity in the
educational process.
Equally important is the analysis of the impact of cognitive styles on the
social relationships of teenagers. This allows us to assess how different thinking
styles affect the formation of social contacts, sociability and social adaptation in
the team. In particular, aspects of the interaction of adolescents with peers and
adults are investigated, which can reveal specific difficulties or advantages in
social relationships associated with certain cognitive styles.
The third section - "Development of a comprehensive program for
improving the manifestation of cognitive styles of adolescents" is focused on the
development and testing of psychological and pedagogical measures aimed at
optimizing the educational activities of adolescents who demonstrate different
cognitive styles. The main goal of this chapter is to create effective strategies for
improving the learning and social adaptation of adolescents by individualizing the
learning process according to their cognitive characteristics.
In this context, a complex of techniques has been developed, which are
focused on the correction of cognitive styles. These methods include specialized
26
training programs and trainings that help adolescents adapt their cognitive
processes to the demands of the educational environment. An important aspect is
the development of recommendations for teachers regarding the individualization
of the educational process. In particular, specific strategies for adapting
educational materials and teaching methods that take into account the specific
needs of students with different cognitive styles are proposed.
The proposed measures are aimed at increasing the effectiveness of
education, which includes the adaptation of educational tasks, the use of various
pedagogical approaches, and the individualization of approaches to education. This
makes it possible to create conditions that contribute to the maximum development
of the potential of each teenager, taking into account his peculiarities of thinking
and perception of information.
In addition, an important component of the program is support for social
adaptation of adolescents. The program includes activities that contribute to the
development of social skills, communication skills and skills for effective
interaction with peers. This is achieved through interactive learning methods,
group discussions and trainings that help teenagers with different cognitive styles
better integrate into the social environment.
Approbation of the developed psychological-pedagogical measures
confirmed their effectiveness in increasing academic performance and social
adaptation of adolescents. The results of the study showed that the use of
individualized teaching methods and correctional programs significantly improves
the adaptation of adolescents to the educational process and social environment,
contributing to a more harmonious development of their cognitive and social skills.
After the application of the developed program, significant positive changes
were found in adolescents with different cognitive styles, manifested in increased
academic performance, improved motivation to study and strengthening of social
adaptation. In particular, it was noted that teenagers who completed the program
demonstrated a better ability for critical thinking and flexibility in solving
27
educational tasks. This indicated the development of adaptation skills to different
educational situations, which had a positive effect on their academic results.
The study showed that adolescents with more pronounced cognitive styles,
which are characterized by a tendency to detail or, on the contrary, to a global
perception of information, were able to more effectively integrate these styles into
the educational process after completing the program. This contributed to the
improvement of the understanding of the educational material and its application in
practice. Thus, the program helped overcome some difficulties associated with
excessive fixation on details or, on the contrary, with excessive generalization of
information.
In addition, an improvement in the social adaptation of adolescents was
noted, which was manifested in an increase in the level of communication skills, an
improvement in relations with peers and teachers, as well as in a decrease in the
level of anxiety in social situations. Teenagers became more open to new
experiences and less prone to stereotypical thinking, which contributed to their
successful integration into educational groups.
The practical significance of the obtained research results lies in the
development and implementation of a complex of psychological and pedagogical
measures aimed at diagnosing and correcting cognitive styles in adolescents. On
the basis of empirical research, the author's methodology was created, which
allows to identify individual features of cognitive styles in adolescence with a high
level of accuracy.
This technique can be integrated into psychological practice to carry out
diagnostic and corrective measures aimed at increasing the effectiveness of
training and social adaptation of adolescents. Practical recommendations
developed on the basis of research results can be used by teachers and school
psychologists to individualize the educational process, in particular by adapting
curricula and teaching methods to the specific needs of students with different
cognitive styles.
28
In addition, the research results can be used in the teaching of educational
disciplines such as "Developmental Psychology", "Cognitive Psychology", "School
Psychology" and "Pedagogical Psychology". They will contribute to a deeper
understanding of the influence of cognitive styles on the educational activity and
social interaction of adolescents, which in turn will help in the preparation of
future psychologists and teachers to work with adolescents. Recommendations for
the correction of cognitive styles can be integrated into teacher training programs,
providing them with tools to improve the quality of the educational process and
support student development.
The practical significance of the dissertation work lies in its significant
contribution to the understanding of the psychological mechanisms of the
formation of cognitive styles in adolescence, which is an important stage for the
further development of psychological science and practice. The study provides new
knowledge about the specifics of the manifestations of cognitive styles in
teenagers, which allows more effective adaptation of educational programs and
psychological approaches to work with this age group. The identified regularities
in the influence of cognitive styles on the educational activity and social adaptation
of adolescents can become the basis for the development of individualized
approaches to learning that take into account the cognitive characteristics of each
student.
This work also has important practical implications for educators and
psychologists who work with adolescents. It provides them with scientifically
based tools and techniques for identifying and correcting cognitive styles, which is
critical for creating effective learning and development conditions. The use of
methodological recommendations developed in the research allows teachers to
better understand the individual characteristics of students and adapt the
educational process to their needs, which contributes to the improvement of the
quality of education and the improvement of the general level of social adaptation
of adolescents. In addition, the proposed approaches can be integrated into
professional development programs for teaching staff, providing them with the
29
necessary knowledge and skills to effectively work with students who have
different cognitive styles
