Розвиток механізмів публічного управління у сфері містобудівної діяльності в умовах децентралізації.

Abstract

У дисертаційному дослідженні запропоновано комплексну систему удосконалення організаційного механізму публічного управління у сфері містобудівної діяльності в умовах децентралізації, яка передбачає наступні аспекти: сприяння партнерству та взаємодії (збільшення ролі громадськості та стейкхолдерів у прийнятті рішень через публічні консультації та участь в процесі прийняття рішень; розвиток партнерства між місцевими органами влади, бізнесом та громадськістю); створення організаційної структури (розгляд варіантів створення спеціалізованих місцевих агентств чи відділів, які відповідають за містобудівну діяльність; створення координаційних органів для ефективної взаємодії між різними рівнями влади та відомствами); підвищення кваліфікації персоналу (надання можливостей для професійного навчання та підвищення кваліфікації співробітників місцевих органів влади; залучення експертів та консультантів для надання допомоги у вирішенні конкретних завдань); розвиток інструментів міського планування (запровадження сучасних методів геоінформаційного аналізу та систем міського планування; використання технологій для візуалізації та аналізу міського простору); сприяння інноваціям та сталому розвитку (запровадження стимулюючих програм для підтримки інновацій у містобудуванні; перехід до сталої міської інфраструктури та екологічно чистих технологій); моніторинг та контроль (впровадження систем моніторингу та контролю результатів реалізації проектів містобудування; постійний аналіз ефективності організаційного механізму та коригування стратегій у відповідності до змін). Автором запропоновано можливості імплементації кращого зарубіжного досвіду публічного управління у сфері містобудівної діяльності, серед яких: за прикладом США доцільним є підвищення зацікавленості великих міст та їхніх центрів, зокрема, до розвитку житлових і комерційних просторів; збільшення уваги до аспектів сталості в містобудівництві, зокрема, енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та зеленого будівництва та ін.; за прикладом країн Європейського Союзу доцільним є зосередження на розробці компактних, густонаселених міських районів для оптимізації використання землі та стимулювання громадського транспорту; використання Інтернету речей (IoT), смарт-технологій та інших цифрових інновацій для підвищення ефективності містобудування та покращення якості життя; розвиток проектів та стратегій, спрямованих на адаптацію до екстремальних погодних умов та мінімізацію впливу міст на зміни клімату та ін. Окреслено перспективи оптимізації нормативно-правового механізму публічного управління у сфері містобудівної діяльності в умовах децентралізації, серед яких: встановлення обов’язковості відповідності містобудівної документації нижчого рівня ( детальні плани території, зонінг) до комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів; забезпечення високого ступеня відповідності проектів забудови затвердженим детальним планам території; запровадження механізмів для забезпечення активної участі громади у містобудівному процесі; проведення громадських слухань, розширення можливостей звернення громадян та їх участі у прийнятті рішень через використання онлайн-платформ та консультацій; створення консолідованого законодавства в містобудівній сфері, що об'єднає норми та правила в єдиному законі, усуваючи невизначеність та суперечливість нормативних актів та ін. Набули подальшого розвитку принципи публічного управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема групу спеціальних принципів запропоновано доповнити принципом сталого розвитку, який у контексті містобудівної діяльності означає економічний, соціальний та екологічний розвиток територіальних громад без виснаження природних ресурсів та шкоди для навколишнього середовища. Актуалізовано завдання органів влади у ході реалізації публічного управління у сфері містобудівної діяльності, серед яких: гарантія сталого розвитку території посередництвом впорядкування державних, громадських та приватних інтересів; розбудова комплексу містобудівної діяльності: прогозування, розвиток, управління; актуалізація участі громадян та нагляду за містобудівною діяльністю; стандартизація містобудівної діяльності, що відповідає європейським правилам та нормам; формування та вдосконалення містобудівного кадастру; оцифровування дій, пов’язаних із наданням публічних послуг у галузі містобудування; розробка результативного конкурентного поля в царині містобудування; підтримка прогресивного розвитку територій через збережені екосфери та ін.