Актуальність дослідження полягає у вивченні етичних викликів, пов’язаних із цифровою
трансформацією правосуддя, яка є невід’ємною частиною сучасного розвитку судової системи. Використання
штучного інтелекту, алгоритмічних систем та автоматизації судових процесів підвищує ефективність і
прозорість правосуддя, але водночас створює ризики дискримінації, порушення конфіденційності даних та впливу
на традиційні принципи судочинства. Зокрема, алгоритмічна упередженість, яка виникає через використання
історичних даних, може відтворювати соціальні нерівності, що суперечить принципам справедливості та
рівності перед законом. Крім того, зростання обсягів електронних даних створює загрози для конфіденційності
та приватності осіб, які беруть участь у судових процесах. Метою дослідження є виявлення та аналіз етичних
викликів цифрової трансформації правосуддя, оцінка їх впливу на принципи справедливого суду та розробка
рекомендацій для етичного регулювання цифрових технологій у судовій системі.
Методи аналізу включають порівняльно-правовий підхід, системний аналіз, кількісні та якісні методи
дослідження, а також вивчення міжнародного досвіду, зокрема практики таких країн, як Естонія, Нідерланди,
США, Канада, Великобританія та Сінгапур. Отримані результати підтверджують, що алгоритмічна
упередженість, порушення конфіденційності даних та вплив на традиційні принципи правосуддя є ключовими
викликами. Для їх подолання запропоновано впровадження незалежного аудиту алгоритмів, розробку законодавчих
механізмів регулювання цифрових рішень, забезпечення прозорості судових процесів та інтеграцію міжнародних
стандартів захисту даних.
Практична цінність дослідження полягає у формуванні основ для національної стратегії етичної
цифровізації правосуддя, спрямованої на забезпечення справедливості, прозорості та довіри до судової системи
в умовах глобальних технологічних змін.
The relevance of this study lies in exploring the ethical challenges associated with the digital
transformation of justice, which is an integral part of the modern development of the judicial system. The use of artificial
intelligence, algorithmic systems, and automation in court processes enhances the efficiency and transparency of justice,
but simultaneously creates risks of discrimination, data privacy violations, and impacts on traditional principles of legal
proceedings. In particular, algorithmic bias, arising from the use of historical data, can reproduce social inequalities,
which contradicts the principles of fairness and equality before the law. Additionally, the increasing volume of electronic
data poses threats to the confidentiality and privacy of individuals involved in court proceedings. The purpose of this
research is to identify and analyze the ethical challenges of the digital transformation of justice, assess their impact on
the principles of a fair trial, and develop recommendations for the ethical regulation of digital technologies in the judicial
system. The analysis methods include comparative legal analysis, a systemic approach, quantitative and qualitative
research methods, as well as the study of international experience - particularly the practices of countries such as
Estonia, the Netherlands, the USA, Canada, the UK, and Singapore. The obtained results confirm that algorithmic bias,
data privacy violations, and the impact on traditional principles of justice are key challenges. To address these, the study
proposes the implementation of independent algorithm audits, the development of legislative mechanisms for regulating
digital decisions, ensuring transparency in court processes, and integrating international data protection standards.
The practical value of the research lies in forming the basis for a national strategy for the ethical digitalization of
justice, aimed at ensuring fairness, transparency, and trust in the judicial system in the context of global technological
change.
