Кримінологія, юридична аналітика та юридична техніка: міждисциплінарні засади сучасного дослідження злочинності

Abstract

У статті аналізується потенціал міждисциплінарного синтезу кримінології, юридичної аналітики та правової техніки у дослідженні злочинності. Констатується, що традиційні галузеві підходи поступаються місцем комплексним моделям, здатним враховувати багатофакторну природу детермінації злочинності. З формальної логіки виводиться необхідність розгляду правових явищ у нерозривному зв’язку з їхньою соціальною ефективністю. Обґрунтовується, що юридична аналітика виступає джерелом емпірично верифікованих знань про тенденції злочинності, дозволяючи перейти до політики, заснованої на доказах (evidence-based policy). Наголошується, що якісний аналіз даних (від статистики до Big Data) трансформує інформацію про злочинність у конкретні правові рішення. Акцентується увага на кримінологічній функції правової техніки: якість законодавчого тексту, відсутність колізій та прогалин є запорукою ефективної дії кримінально-правових заборон. Зазначається, що юридична техніка виступає важливим запобіжником злочинності. Підкреслюється важливість розуміння юридико-технічних дефектів (колізії, прогалини, оціночні поняття) як самостійних криміногенних детермінант, що створюють «лазівки» для ухилення від відповідальності. Разом з тим констатується відсутність цілісної моделі, яка б поєднувала аналітичні дані про злочинність з техніко-юридичним інструментарієм. В цьому контексті розглядається концепція «кримінологічного циклу законотворчості». При цьому стверджується, що юридична аналітика постачає емпіричні дані про об’єкт регулювання, а юридична техніка забезпечує їх коректну імплементацію у нормативний текст задля досягнення максимальної превентивної дії закону. Наукова новизна результатів полягає у комплексному обґрунтуванні міждисциплінарної моделі дослідження злочинності. Зокрема, у статті вперше розроблено концептуальну схему «кримінологічного циклу законотворчості»; удосконалено підхід до розуміння правової техніки як запобіжника злочинності через обґрунтування криміногенності юридико-технічних дефектів; дістало подальшого розвитку визначення «юридичної аналітики» як системи методів трансформації статистичної інформації у правові рішення; запропоновано алгоритм кримінологічної експертизи проєктів нормативних актів.

The article analyzes the potential of an interdisciplinary synthesis of criminology, legal analytics, and legal technique in the study of crime. It is asserted that traditional sectoral approaches are giving way to comprehensive models capable of accounting for the multifactorial nature of the determination of crime. On the basis of formal logic, the necessity of examining legal phenomena in their inseparable connection with their social effectiveness is derived. It is substantiated that legal analytics serves as a source of empirically verified knowledge about crime trends, enabling a transition to evidence-based policy. It is emphasized that high-quality data analysis (from statistics to Big Data) transforms information about crime into concrete legal decisions. Attention is focused on the criminological function of legal technique: the quality of legislative text, as well as the absence of conflicts and gaps, constitutes a guarantee of the effective operation of criminal law prohibitions. It is noted that legal technique serves as an important safeguard against crime. The importance of understanding legal-technical defects (conflicts, gaps, evaluative concepts) as independent criminogenic determinants that create «loopholes» for evading liability is emphasized. At the same time, the absence of a comprehensive model that would combine analytical data on crime with the technical-legal instrumentarium is ascertained. In this context, the concept of the «criminological cycle of lawmaking» is examined. It is argued that legal analytics provides empirical data on the object of regulation, while legal technique ensures their proper implementation in the normative text in order to achieve the maximum preventive effect of the law. The scientific novelty of the results lies in the comprehensive substantiation of an interdisciplinary model for the study of crime. In particular, the article for the first time develops the conceptual framework of the «criminological cycle of lawmaking»; improves the approach to understanding legal technique as a safeguard against crime through the substantiation of the criminogenic nature of legal-technical defects; further develops the definition of «legal analytics» as a system of methods for transforming statistical information into legal decisions; and proposes an algorithm for the criminological examination of draft normative acts.