У роботі розкрито проблему психологічних чинників щастя дорослих в умовах війни. Метою дослідження є визначення ключових психологічних чинників, що сприяють розвитку та стабілізації рівня щастя дорослих у період повномасштабного вторгнення. У теоретичній частині узагальнено сучасні підходи до розуміння феномену щастя в межах гуманістичної, позитивної та екзистенційної психології. З’ясовано, що щастя має багатовимірну структуру, яка поєднує когнітивні, емоційні, соціальні, фізіологічні та особистісні компоненти.
Емпіричне дослідження охопило 50 дорослих віком від 25 до 45 років. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на вимірювання рівня щастя, стресу, соціальної підтримки, а також балансу афектів. Результати кореляційного аналізу (критерій Пірсона) засвідчили наявність сильного зворотного зв’язку між рівнем щастя та стресом, а також позитивних зв’язків між щастям, емоційною регуляцією й соціальною підтримкою.
Розроблено та апробовано корекційно-розвивальну програму ампліфікації психологічних ресурсів щастя та психологічної стійкості, яка включала вісім групових занять (по 90 хвилин). Після її реалізації зафіксовано статистично значуще підвищення рівня суб’єктивного щастя, позитивного афекту, соціальної підтримки та зниження рівня сприйнятого стресу.
Отримані результати підтверджують ефективність програми та демонструють можливість цілеспрямованого розвитку психологічних ресурсів щастя дорослих у кризових умовах. Перспективою подальших досліджень є аналіз гендерних відмінностей у переживанні щастя та стресу з метою удосконалення програм психологічної підтримки.
The paper reveals the problem of psychological factors of happiness of adults in wartime conditions. The aim of the study is to identify key psychological factors that contribute to the development and stabilisation of the level of happiness of adults during a full-scale invasion. The theoretical part summarises contemporary approaches to understanding the phenomenon of happiness within humanistic, positive and existential psychology. It has been established that happiness has a multidimensional structure that combines cognitive, emotional, social, physiological, and personal components.
The empirical study covered 50 adults aged 25 to 45. The study used a set of psychodiagnostic techniques aimed at measuring the level of happiness, stress, social support, and affect balance. The results of the correlation analysis (Pearson's criterion) showed a strong inverse relationship between happiness and stress, as well as positive relationships between happiness, emotional regulation, and social support.
A corrective and developmental programme for amplifying psychological resources of happiness and psychological resilience was developed and tested, which included eight group sessions (90 minutes each). After its implementation, a statistically significant increase in the level of subjective happiness, positive affect, social support and a decrease in the level of perceived stress were recorded.
The results confirm the effectiveness of the programme and demonstrate the possibility of purposeful development of psychological resources of happiness in adults in crisis conditions. The prospect for further research is to analyse gender differences in the experience of happiness and stress in order to improve psychological support programmes.