BIOMETRIC TECHNOLOGIES: ETHICAL CHALLENGES AND LEGAL ASPECTS

Abstract

Abstract. Biometric technologies are currently among the most significant and, at the same time, most controversial tools of digital transformation, changing the ways of identification, verification, and control of individuals in many areas of public life. The subject of this study is biometrics not only as a technical means of authentication, but as a complex interdisciplinary phenomenon at the intersection of law, ethics, and information technology. The peculiarity of this technology is that it makes the human body and its unique characteristics a central element in identity management processes. As a result, a new paradigm is emerging, in which the individual is effectively merged with their biological data, thus giving rise to far-reaching social consequences. The aim of the study is to analyse the legal and ethical challenges associated with the use of biometrics, as well as to outline the tension between innovative development, security requirements, and respect for fundamental human rights. Particular attention is paid to issues of privacy, the preservation of autonomy, and threats of discrimination caused by algorithmic bias. The study also explores the vulnerability of biometric infrastructures – particularly the irreversibility of biometric template compromise – and its broader implications for democracy, digital trust, and social justice. The methodological framework is based on several complementary approaches. First, an overview of international legal instruments has been conducted, including the European Union’s General Data Protection Regulation (GDPR) and the Council of Europe’s Convention 108+. Second, a comparative analysis has been applied, taking into account the experiences of various countries: from the widespread use of biometric surveillance in China, to border control practices in the United States, and the implementation of biometrics in e-governance systems in Ukraine. Third, the method of theoretical generalisation has been employed to develop a conceptual framework for the ethical and legal debates surrounding biometrics. The findings indicate that biometrics presents a wide range of risks. These include restrictions on privacy and autonomy, the dangers of mass surveillance – which leads to a “chilling effect” on civil liberties – and the reproduction of social inequality through algorithmic bias. Legal analysis demonstrates that, despite the existence of international standards, gaps remain in ensuring proportionality, informed consent, and accountability of stakeholders. Technical solutions such as encryption, hashing, or multibiometrics offer partial protection mechanisms; however, they do not eliminate the fundamental problem of irreversibility in the event of data compromise. The conclusion of the study highlights the urgent need to maintain a balance between security and human rights in the context of the rapid expansion of biometric technologies. Biometrics can enhance efficiency and increase trust in digital services only when embedded within clear ethical frameworks, transparent governance mechanisms, and internationally recognised legal standards. Without such a balance, biometrics risks shifting from a tool of protection to a means of control, potentially undermining the foundations of democratic society.

Біометричні технології на сьогодні є одними з найважливіших і, водночас, найбільш суперечливих інструментів цифрової трансформації, що змінюють способи ідентифікації, верифікації та контролю осіб у багатьох сферах суспільного життя. Предметом даного дослідження є біометрія не лише як технічний засіб аутентифікації, а й як складне міждисциплінарне явище на перетині права, етики та інформаційних технологій. Особливість цієї технології полягає в тому, що вона робить людське тіло та його унікальні характеристики центральним елементом процесів управління ідентичністю. Як наслідок, формується нова парадигма, в якій особистість фактично зливається зі своїми біологічними даними, що породжує далекосяжні соціальні наслідки. Метою дослідження є аналіз правових та етичних викликів, пов’язаних із використанням біометрії, а також висвітлення суперечностей між інноваційним розвитком, вимогами безпеки та повагою до основних прав людини. Особлива увага приділяється питанням приватного життя, збереженню автономії та загрозам дискримінації, спричиненим алгоритмічною упередженістю. У дослідженні також розглядається вразливість біометричних інфраструктур — зокрема, незворотність компрометації біометричних шаблонів — та її ширші наслідки для демократії, цифрової довіри та соціальної справедливості. Методологічна основа базується на кількох взаємодоповнюючих підходах. По-перше, огляд міжнародних правових інструментів