У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні підходів до формування та реалізації механізмів публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві та розробці напрямів їх удосконалення у пост-воєнний період. У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано комплексний механізм публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві у пост-воєнний період в Україні, мета якого полягає у тому, щоб забезпечити ефективне, прозоре та скоординоване управління інвестиційною діяльністю у сфері будівництва в поствоєнний період, спрямоване на відновлення та модернізацію інфраструктури, що покликане створити сприятливий інвестиційний клімат, залучити внутрішні та зовнішні ресурси, розвинути державно-приватне партнерство та інтегрувати Україну у європейський економічний і правовий простір, а очікуваним результатом впровадження якого є ефективне публічного управління для забезпечення швидкого, прозорого та ефективного відновлення будівельної сфери у поствоєнний період, створення стійкого інвестиційного клімату у результаті скоординованої дії механізмів публічного управління інвестиціями у будівництві, зокрема: нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрово-експертного, інформаційно-технологічного. Автором також удосконалено теоретичний підхід до розуміння сутності поняття публічне управління у сфері здійснення інвестицій в 3 будівництві, що представлено як цілеспрямовану діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування у взаємодії з бізнесом, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, яка спрямована на формування сприятливого інвестиційного середовища, залучення та ефективне використання ресурсів для відбудови та розвитку будівельної галузі, забезпечення прозорості, соціальної орієнтованості й інноваційності управлінських процесів у поствоєнний період. У роботі розроблено шляхи імплементації міжнародного досвіду ефективного публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві, зокрема: фінансово-економічні стимули (в контексті чого необхідно запровадити інвестиційні податкові кредити, податкові канікули, пільги на реінвестування; розширити механізми амортизаційного та ґрантового стимулювання; створити державні фонди підтримки інноваційних будівельних стартапів та програми кредитування); розвиток механізмів державно-приватного партнерства (в контексті чого необхідно застосувати моделі співфінансування інфраструктурних проєктів; залучити приватний капітал до відбудови регіонів; сформувати правові та організаційні гарантії для інвесторів); інституційні та організаційні механізми (в контексті чого необхідно створити спеціалізовані державні агенції для координації інновацій у будівництві (за прикладом BCA у Сінгапурі); сформувати інноваційні хаби, центри трансферу технологій та консалтингові ради; удосконалити систему нагляду та контролю за інвестиційними процесами); цифровізація та технологічна модернізація (в контексті чого необхідно обов’язково застосовувати BIM у державних проєктах; використовувати дрони, IoT та 3D-друк для прискорення і контролю процесів; розвивати модульне будівництво та технології «розумних» міст); енергоефективність та «зелене» будівництво (в контексті чого необхідно імплементувати стандарти «пасивного будинку» та сертифікаційні системи (на зразок Green Mark у Сінгапурі); розвивати державні програми фінансування енергоефективних об’єктів (аналог «Energieeffizient Bauen» у Німеччині); стимулювати 4 суб’єктів будівельної сфери використовувати екологічні матеріали та технології); розвиток альтернативних механізмів фінансування (в контексті чого необхідно здійснювати розвиток венчурного інвестування у будівельні стартами, а також краудфандингу для локальних та соціально значущих проєктів; широко залучати міжнародні гранти та кредити міжнародних фінансових організацій); правове забезпечення гарантій інвесторам (в контексті чого необхідно удосконалити нормативно-правову базу відповідно до європейських стандартів; закріпити гарантії захисту прав інвесторів, прозорості угод; мінімізувати бюрократичні бар’єри, цифровізувати дозвільні процедури). У дисертації запропоновано перспективи впровадження інноваційних технологій у будівництві України та особливості здійснення інвестицій у дані напрямки: технологічні інновації (виникнення потреби у значних капіталовкладеннях у розвиток нових технологій та виробництво); виробничі інновації (виникнення необхідності інвестицій у масштабування виробництва); економічні інновації (виникнення потреби залучати венчурний капітал та інвестиційні фонди); торговельні інновації (потреба у розширенні ринку збуту через впровадження цифрових платформ); соціальні інновації (потреба здійснювати інвестування у безпеку та соціальний захист працівників); управлінські інновації (виникнення потреби у перенесенні акцентів на гнучкі управлінські моделі); енергоефективні технології (розширення попиту на здійснення «зелених» інвестицій); роботизація і автоматизація (потреба у зменшенні людського фактору та мінімізації витрат на управління трудовими ресурсами); цифрові технології (підвищення необхідності у реалізації прозорих інвестиційних проєктів), безпекові інновації в умовах війни (виникнення потреби у державній підтримці та спеціальних інвестиційних програмах). Запропоновано інструменти впровадження перспективних інноваційних технологій у будівництві України, що включають: 3D-друк, наноматеріали, самовідновлюваний бетон, «зелені» технології, 5 автоматизація, роботизація, мобільні 3D-принтери, Big Data, прогнозна аналітика, ERP-системи, цифровий маркетинг, краудфандинг, маркетплейси; мобільні укриття, VR/AR-тренінги, «зелене» будівництво, Agile, BIMтехнології, цифрові платформи (PlanRadar, GanttPRO), прозорі сонячні панелі, сонячна фарба, сонячна покрівля, роботизована кладка (Hadrian X), SitePrint HP, KUKA, BIM, IoT, AI, Smart Construction, 3D-друк укриттів, модульні системи, співпраця з ДСНС. До того ж, дістав подальшого розвитку перелік принципів публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві, зокрема: законність і нормативна визначеність, прозорість і підзвітність, ефективність та результативність, соціальна орієнтованість, державно-приватне партнерство, адаптивність та гнучкість, інноваційність та цифровізація, справедливість і недискримінаційність, децентралізація та субсидіарність, міжнародна координація та партнерство. Крім того, окреслено особливості реалізації публічного управління інвестиціями у будівництві в поствоєнний період, зокрема: відновлювальний характер управління, пріоритетність соціальної функції, мобілізаційно-координаційна роль держави, багаторівневість та міжнародний вимір, адаптивність до кризових умов, інноваційність та цифровізація, державно-приватне партнерство з акцентом на відбудову.
The dissertation solves a relevant scientific problem, which consists in the scientific and theoretical substantiation of approaches to the formation and implementation of public administration mechanisms in the field of investments in construction and the development of directions for their improvement in the postwar period. The dissertation study first proposes a comprehensive mechanism of public management in the field of investment in construction in the post-war period in Ukraine, the purpose of which is to ensure effective, transparent and coordinated management of investment activities in the field of construction in the post-war period, aimed at restoring and modernizing infrastructure, which is designed to create a favorable investment climate, attract internal and external resources, develop public-private partnership and integrate Ukraine into the European economic and legal space, and the expected result of the implementation of which is effective public management to ensure rapid, transparent and effective restoration of the construction sector in the post-war period, the creation of a sustainable investment climate as a result of the coordinated action of mechanisms of public management of investments in construction, in particular: regulatory, organizational, financial, personnel and expert, information and technological. The author also improved the theoretical approach to understanding the essence of the concept of public administration in the field of investment in construction, which is presented as a purposeful activity of state authorities, local governments in interaction with business, civil society and international partners, which is aimed at forming a favorable investment environment, attracting and effectively using resources for the reconstruction and development of the construction industry, ensuring transparency, social orientation and innovation of management processes in the post-war period. 7 The work develops ways to implement international experience in effective public administration in the field of investment in construction, in particular: financial and economic incentives (in the context of which it is necessary to introduce investment tax credits, tax holidays, and reinvestment benefits; expand depreciation and grant incentive mechanisms; create state funds to support innovative construction startups and lending programs); development of publicprivate partnership mechanisms (in the context of which it is necessary to apply models of co-financing of infrastructure projects; attract private capital to rebuild regions; form legal and organizational guarantees for investors); institutional and organizational mechanisms (in the context of which it is necessary to create specialized state agencies to coordinate innovations in construction (following the example of BCA in Singapore); form innovation hubs, technology transfer centers, and consulting councils; improve the system of supervision and control over investment processes); digitalization and technological modernization (in the context of which it is necessary to apply BIM in public projects; use drones, IoT and 3D printing to accelerate and control processes; develop modular construction and «smart» city technologies); energy efficiency and «green» construction (in the context of which it is necessary to implement «passive house» standards and certification systems (like Green Mark in Singapore); develop state programs for financing energy-efficient facilities (analogous to «Energieeffizient Bauen» in Germany); stimulate construction entities to use environmentally friendly materials and technologies); development of alternative financing mechanisms (in the context of which it is necessary to develop venture investment in construction startups, as well as crowdfunding for local and socially significant projects; widely attract international grants and loans from international financial organizations); legal provision of guarantees to investors (in the context of which it is necessary to improve the regulatory framework in accordance with European standards; establish guarantees for the protection of investor rights, transparency of transactions; minimize bureaucratic barriers, and digitalize permitting procedures). 8 The dissertation proposes the prospects for the implementation of innovative technologies in the construction of Ukraine and the features of investments in these areas: technological innovations (the emergence of the need for significant investments in the development of new technologies and production); production innovations (the emergence of the need for investments in scaling production); economic innovations (the emergence of the need to attract venture capital and investment funds); trade innovations (the need to expand the sales market through the implementation of digital platforms); social innovations (the need to invest in the safety and social protection of employees); management innovations (the emergence of the need to shift the emphasis to flexible management models); energy-efficient technologies (expanding demand for «green» investments); robotics and automation (the need to reduce the human factor and minimize the costs of managing labor resources); digital technologies (increasing the need for the implementation of transparent investment projects), security innovations in war conditions (emergence of the need for state support and special investment programs). Tools for the implementation of promising innovative technologies in the construction of Ukraine are proposed, including: 3D printing, nanomaterials, selfhealing concrete, «green» technologies, automation, robotics, mobile 3D printers, Big Data, predictive analytics, ERP systems, digital marketing, crowdfunding, marketplaces; mobile shelters, VR/AR trainings, «green» construction, Agile, BIM technologies, digital platforms (PlanRadar, GanttPRO), transparent solar panels, solar paint, solar roof, robotic masonry (Hadrian X), SitePrint HP, KUKA, BIM, IoT, AI, Smart Construction, 3D printing of shelters, modular systems, cooperation with the State Emergency Service. In addition, the list of principles of public governance in the field of investment in construction was further developed, in particular: legality and regulatory certainty, transparency and accountability, efficiency and effectiveness, social orientation, public-private partnership, adaptability and flexibility, innovation and digitalization, fairness and non-discrimination, decentralization and 9 subsidiarity, international coordination and partnership. In addition, the features of the implementation of public governance of investments in construction in the post-war period were outlined, in particular: the restorative nature of management, the priority of the social function, the mobilization and coordination role of the state, multi-level and international dimension, adaptability to crisis conditions, innovation and digitalization, public-private partnership with an emphasis on reconstruction.
