У роботі досліджено соціальні медіа як інструмент формування
медіаграмотності молоді на матеріалі авторського телеграм-каналу «Без
складних слів». У теоретичному блоці окреслено місце медіаграмотності в
структурі цифрової культури молоді та підкреслено амбівалентний характер
соціальних платформ, що поєднують потенціал мікронавчання й водночас
несуть ризики дезінформації, емоційної поляризації та формування
«інформаційних бульбашок».
Проаналізовано особливості побудови та поширення контенту в
телеграм-каналах, зокрема: лаконічність текстів, комбінування
мультимедійних форматів, режим миттєвих сповіщень, етичні обмеження у
воєнний час, специфіку взаємодії з аудиторією (інформування, опитування,
коментарі, модерація).
Практичний блок репрезентує методику створення медіаосвітнього
каналу, що включає визначення цільових аудиторій, розроблення рубрикації
та контент-плану, встановлення мовних і візуальних стандартів,
впровадження політик фактчекінгу, цифрової безпеки та модерування.
Детально описано інструменти формування навичок медіаграмотності: метод
SIFT, бічне читання, базовий OSINT-пайплайн, аналіз даних і «візуальних
опитувань», а також принципи етичного застосування технологій штучного
інтелекту. Подано емпіричні результати пілотного запуску – показники
залученості, переходів, збережень та поведінкових індикаторів користувачів.
Наукова новизна роботи полягає у формуванні цілісної моделі
повсякденного мікронавчання в телеграмі як гнучкому освітньому просторі.
Практичну значущість виявлено в можливості масштабування представленої
методики для закладів освіти, молодіжних центрів та громадських ініціатив.
У висновках сформульовано рекомендації щодо інтеграції телеграм-контенту
в навчальний процес, інструментів оцінювання освітнього ефекту та
підтримання етичних стандартів у кризових інформаційних умовах.
The study examines social media as a tool for developing media literacy
among young people, based on the case of the author’s Telegram channel “Без
складних слів” (“Without Complicated Words”). The theoretical section outlines
the place of media literacy within the structure of youth digital culture and
highlights the ambivalent nature of social platforms, which combine the potential
for micro-learning with significant risks of disinformation, emotional polarization,
and the formation of “information bubbles.”
The analysis focuses on the specifics of content production and
dissemination in Telegram channels, including concise text formats, the integration
of multimedia elements, the push-notification mode, ethical restrictions imposed
by wartime conditions, and forms of audience interaction such as information
updates, polls, comments, and moderation.
The practical section presents a methodology for designing an educational
media channel, including the identification of target audiences, the development of
a rubric system and content plan, the establishment of language and visual
standards, and the implementation of fact-checking, digital security, and
moderation policies. The paper details the instruments used to cultivate media
literacy skills: the SIFT method, lateral reading, a basic OSINT pipeline, data-
reading techniques and “visual polls,” as well as principles of ethical AI use.
Empirical results from the pilot launch are provided, including engagement
metrics, click-throughs, content saves, and behavioral indicators of users.
The scientific novelty of the study lies in proposing a comprehensive model
of everyday micro-learning in Telegram as a flexible educational environment. Its
4
practical significance stems from the scalability of the methodology for
educational institutions, youth centres, and civic initiatives. The conclusions offer
recommendations for integrating Telegram-based content into educational processes, evaluating learning effects, and maintaining ethical standards in crisis-
driven information settings.
