Феномен міфології є важливим об’єктом філософського дискурсу.
Недостатньо дослідженими залишаються змістовно-символічні виміри міфології
та її вплив на світову культуру.
На основі аналізу комплексу джерел здійснено філософську
концептуалізацію міфології та обрядовості, виявлено основні характеристики їх
філософсько-світоглядного змісту. Вони розкриваються через теоретикометодологічне осмислення, ідейно-образну спрямованість, ритуально-обрядову
прагматику, мотиваційно-символічну базу та культурно-цивілізаційну
приналежність.
Перший розділ включає критичний огляд міфологем, які розкривають
генетичний зв’язок культури з міфологією та обрядовістю. Розглянуто основні
методологічні підходи до аналізу міфо-ритуальної традиції. Аналізуються
матеріальний, етичний, естетичний, психологічний та історичний аспекти
розвитку міфології та обрядовості.
Другий розділ присвячено аналізу міфологічної моделі світу й ритуальної
праксеології. Міф моделює світ як органічний синтез соціального досвіду та
людської уяви. Міфологічний світогляд репрезентує первинну форму
нелінійного мислення, яке виконувало соціально-інтегративні функції,
підтримання порядку, спадкоємності, поваги до традиції тощо. Розглянуто
елементи міфологічного світогляду в їхній системній цілісності.
У третьому розділі досліджено міфологічні засади цивілізаційних типів
Заходу і Сходу, а також основні форми репрезентації міфів у сучасній культурі.
Саме міфологічний світогляд є основою унікальності культур. Проаналізовано
3
провідні тенденції розвитку сучасного міфу, зокрема, втрату ним
універсалістських форм та зростання фрагментації. Міфотворчість є різновидом
культурної індустрії, аспектом проектної культури, яка забезпечує соціальні й
культурні інновації. У сфері гібридної війни зіткнення міфів є однією з базових
стратегій. Збереження осердя національного міфу України – складова
незламності у протистоянні агресору.
У висновках акцентується, що в основі міфології і обрядовості лежить
прагнення опанувати природний і соціальний світ засобами міфологічного
наративу та обряду. Це забезпечувало духовну та соціальну інтеграцію соціуму.
Міф як форма світогляду залишається важливою характеристикою Сучасності,
впливаючи на духовний світ людства та усі форми культури
The phenomenon of mythology is an important subject of philosophical discourse. The semantic and symbolic dimensions of mythology and its influence on world culture remain insufficiently researched. Based on an analysis of a range of sources, a philosophical conceptualisation of mythology and ritual has been carried out, revealing the main characteristics of their philosophical and worldview content. These are revealed through theoretical and methodological reflection, ideological and imaginative orientation, ritual and ceremonial pragmatics, motivational and symbolic basis, and cultural and civilisational affiliation. The first section includes a critical review of mythologems that reveal the genetic connection between culture and mythology and rituals. The main methodological approaches to the analysis of mytho-ritual tradition are considered. The material, ethical, aesthetic, psychological, and historical aspects of the development of mythology and ritualism are analysed. The second chapter is devoted to the analysis of the mythological model of the world and ritual praxeology. Myth models the world as an organic synthesis of social experience and human imagination. The mythological worldview represents the primary form of non-linear thinking, which performed socio-integrative functions, maintaining order, continuity, respect for tradition, etc. The elements of the mythological worldview are considered in their systemic integrity. The third chapter explores the mythological foundations of Western and Eastern civilisational types, as well as the main forms of representation of myths in contemporary culture. It is the mythological worldview that is the basis of the uniqueness of cultures. Three leading trends in the development of contemporary myth are analysed, in particular, its loss of universalist forms and increasing fragmentation. Myth-making is a type of cultural industry, an aspect of project culture that provides social and cultural innovation. In the field of hybrid warfare, the clash of myths is one of the basic strategies. Preserving the core of Ukraine's national myth is a component of invincibility in the confrontation with the aggressor. The conclusions emphasise that mythology and ritual are based on the desire to master the natural and social world through mythological narrative and ritual. This ensured the spiritual and social integration of society. Myth as a form of worldview remains an important characteristic of the present day, influencing the spiritual world of humanity and all forms of culture.
