Розроблено цілі (сприяння формуванню та розвитку ринку послуг міських
транспортних систем; прискорення процесів переходу міських транспортних
систем на більш високі організаційно-управлінський та технологічний рівні та
підвищення якості послуг; гармонізація інтересів, з одного боку, різних видів
транспорту, з іншого - населення та бізнесу, що вступили з переходом до ринку у
відносини конфліктного характеру) та методи (нормативно-правові, які
поділяються на ті, що визначають безпеку та ті, що регулюють ринок послуг
міської транспортної системи; економічні, що передбачають зміну системи
економічних відносин і насамперед відносин власності) державної політики
розвитку міських транспортних систем.
Визначено можливості використання в Україні зарубіжного досвіду
державної політики розвитку міських транспортних систем, виходячи з
наступних моментів, а саме: розробка цільових програм розвитку міського
пасажирського транспорту та бізнес-проектів нового покоління; формування
механізмів ефективного державно-приватного партнерства, адекватного
тенденціям постіндустріального розвитку економіки та соціальної сфери містмегаполісів; підтримка конкурентних переваг транспортних організацій
пасажирського транспорту на внутрішньому ринку пасажирських перевезень.
Удосконалено систему визначення характерних рис державного
регулювання діяльності міських транспортних систем як соціальною
3
економічною системою в умовах ринку, а саме: комплексність проблем, що
виникають, тобто необхідність урахування впливу сукупності екологічних,
соціальних, психологічних, технічних, управлінських та інших факторів;
посилення ролі людського чинника у економічних процесах; дефіцит
матеріальних та фінансових ресурсів; ускладнення процесу прийняття рішень
через високий рівень невизначеності параметрів зовнішнього і внутрішнього
середовища.
Розроблено концептуальні засади вдосконалення державної політики
розвитку міських транспортних систем, а саме: підвищення рівня взаємодії
державних та місцевих органів виконавчої влади; реформування системи
технічного регулювання; удосконалення фіскальної політики; удосконалення
законодавства; удосконалення механізмів ліцензування та сертифікації суб'єктів,
продукції та послуг; удосконалення тарифно-цінового регулювання на окремих
видах діяльності; підвищення ефективності контрольно-наглядової діяльності
(механізму правозастосування); створення єдиної системи планування розвитку
та модернізації на основі використання індикаторів соціально-економічного
розвитку та методів прогнозування обсягів перевезень; створення сприятливого
клімату та стимулювання фінансових інститутів для інвестування; розвиток
малого та середнього бізнесу; залучення приватного капіталу у формі державноприватного партнерства.
Удосконалено класифікацію принципів забезпечення якості суспільних
благ у сфері розвитку міської транспортної системи залежно від ступеня їх
реалізації, а саме: принцип синергізму у сфері регулювання суспільних благ
(різні напрями державного регулювання розвитку міської транспортної системи,
розвитку конкретних її видів синергетично належним чином не узгоджені один з
одним); принцип збалансованості суспільних благ (функціонування та розвиток
міської транспортної системи не цілком збалансовані як зі стадіями
4
макроекономічного циклу, так і з тенденціями зміни доходів населення);
принцип мінімізації ентропії розвитку організацій, що надають суспільні блага
(рівень ентропії розвитку міської транспортної системи є досить низьким.
Розвиток цієї сфери надання суспільних благ є досить визначеним на різних
рівнях управління соціально-економічної системою. Досить високою є і
відкритість системи регулювання нових інвесторів, зокрема. у рамках проектів
ДПП, нових інноваційних ідей тощо); принцип комплексної конвергенції та
дисипативності регулювання суспільних благ (структури управління міською
транспортною системою є недостатньо конвергентними та дисипативними);
принцип раціональної цифровізації надання суспільних благ (рівень
цифровізації розвитку послуг у сфері міської транспортної системи, особливо в
мегаполісах, досить високий (електронні квитки, електронні табло на
зупинкових платформах тощо); принцип комплексної інноваційності
відтворення суспільних благ (рівень інноваційності послуг у сфері міської
транспортної системи загалом вищий у порівнянні з іншими галузями, що
виробляють та розподіляють суспільні блага).
Розвинуто комплексний підхід до підвищення якості міської транспортної
системи як суспільного блага за елементами, а саме: удосконалення відтворення
людського капіталу (модернізація системи мотивування праці співробітників,
насамперед у напрямі зростання непрямого стимулювання праці та
впровадження системи (ключових показників ефективності діяльності
персоналу підприємств, які безпосередньо залежать від якості надання
транспортних послуг населенню); подальша системна цифровізація (розвиток
єдиної інформаційно-комунікаційної системи управління міським транспортом,
поступова інтеграція з віртуальними ринками інформації, трудових ресурсів,
капіталу тощо); введення ресурсозберігаючого перформанс-контрактингу в
міському транспортному комплексі (створення механізмів організації та
5
здійснення системного ресурсозбереження діяльності підприємств та мобілізації
на цій основі додаткових резервів зростання прибутку та рентабельності
розвитку міського транспорту); формування та розвиток коаліційних програм
споживчої лояльності (забезпечення вищої лояльності цільових груп споживачів
процесам регулярного користування послугами міського транспорту. Зростання
інтенсивності використання абонентського обслуговування у сфері
комунального громадського транспорту); забезпечення вищої лояльності
цільових груп споживачів процесам регулярного користування послугами
громадського транспорту, зростання інтенсивності використання абонентського
обслуговування у сфері комунального громадського транспорту (якісне
вдосконалення систем обліку думок населення з питань модернізації комплексу
послуг у галузі комунального громадського транспорту. Формування щорічного
конкурсу "10 інноваційних ідей у сфері комунального громадського транспорту"
з подальшим впровадженням найбільш ефективних пропозицій мешканців з
питань системного підвищення якості транспортного обслуговування
населення).
The following objectives have been developed (promoting the formation and development of the urban transport services market; accelerating the transition of urban transport systems to higher organisational, managerial and technological levels and improving service quality; harmonising the interests of different modes of transport on the one hand, on the other hand, the population and businesses that have entered into conflictual relations with the transition to the market) and methods (regulatory and legal, which are divided into those that determine safety and those that regulate the market for urban transport system services; economic, which provide for a change in the system of economic relations and, above all, property relations) of state policy for the development of urban transport systems. The possibilities for using foreign experience in state policy for the development of urban transport systems in Ukraine have been identified, based on the following points, namely: the development of targeted programmes for the development of urban passenger transport and new generation business projects; the formation of mechanisms for effective public-private partnerships, adequate to the trends of post-industrial development of the economy and social sphere of megacities; support for the competitive advantages of passenger transport organisations in the domestic passenger transport market. The system for determining the characteristics of state regulation of urban transport systems as a social and economic system in market conditions has been improved, namely: the complexity of the problems that arise, i.e. the need to take into account the impact of a combination of environmental, social, psychological, technical, managerial and other factors; the strengthening of the role of the human factor in economic processes; the shortage of material and financial resources; the complication of the decision-making process due to the high level of uncertainty of the parameters of the external and internal environment. The conceptual foundations for improving state policy for the development of urban transport systems have been developed, namely: improving the level of interaction between state and local executive authorities; reforming the technical regulation system; improving fiscal policy; improving legislation; improving mechanisms for licensing and certifying entities, products and services; improving tariff and price regulation for certain types of activities; improving the effectiveness of control and supervisory activities (law enforcement mechanisms); creating a unified system for planning development and modernisation based on the use of socio-economic development indicators and methods for forecasting transport volumes; creating a favourable climate and encouraging financial institutions to invest; developing small and medium-sized businesses; attracting private capital in the form of public-private partnerships. The classification of principles for ensuring the quality of public goods in the development of the urban transport system has been improved depending on the degree of their implementation, namely: the principle of synergy in the regulation of public goods (different areas of state regulation of the development of the urban transport system and the development of specific types of transport are not properly coordinated with each other); the principle of balance of public goods (the functioning and development of the urban transport system are not fully balanced with both the stages of the macroeconomic cycle and trends in changes in household income); the principle of minimising the entropy of the development of organisations providing public goods (the level of entropy in the development of the urban transport system is quite low. The development of this area of public goods provision is quite well defined at various levels of socio-economic system management. The openness of the system for regulating new investors, in particular within the framework of PPP projects, new innovative ideas, etc., is also quite high); the principle of comprehensive convergence and dissipativity of public goods regulation (the structures for managing the urban transport system are not sufficiently convergent and dissipative); the principle of rational digitalisation of the provision of public goods (the level of digitalisation of services in the urban transport system, especially in megacities, is quite high (electronic tickets, electronic displays at bus stops, etc.); the principle of comprehensive innovation in the reproduction of public goods (the level of innovation in services in the urban transport system is generally higher than in other sectors that produce and distribute public goods).A comprehensive approach has been developed to improve the quality of the urban transport system as a public good in terms of the following elements: improving the reproduction of human capital (modernising the employee motivation system, primarily in the direction of increasing indirect labour incentives and introducing a system of key performance indicators for enterprise personnel that directly depend on the quality of transport services provided to the population); further systematic digitalisation (development of a unified information and communication system for urban transport management, gradual integration with virtual markets for information, labour resources, capital, etc.); introduction of resource-saving performance contracting in the urban transport complex (creation of mechanisms for organising and implementing systematic resource conservation in the activities of enterprises and, on this basis, mobilising additional reserves for profit growth and the profitability of urban transport development); formation and development of coalition consumer loyalty programmes (ensuring higher loyalty of target consumer groups to the processes of regular use of urban transport services. Increasing the intensity of use of subscription services in the field of public transport); ensuring higher loyalty of target consumer groups to the processes of regular use of public transport services, increasing the intensity of use of subscription services in the field of public transport (qualitative improvement of systems for recording public opinion on the modernisation of public transport services. Establishment of an annual competition for ‘10 innovative ideas in the field of public transport’ with the subsequent implementation of the most effective proposals from residents on systemic improvements to the quality of transport services for the population).
