У магістерській роботі здійснено комплексний аналіз основних
механізмів протидії дезінформації в українському інформаційному просторі,
зокрема шляхом розгляду типології фейкових новин і вивчення механізмів
їхнього розповсюдження. Представлено систематизацію наукових знань і
власних спостережень, на підставі яких схарактеризовано сутність фейкового
контенту, визначено причини його виникнення та наслідки поширення, що
негативно впливають на суспільну думку й інформаційну безпеку держави.
Особливу увагу приділено діяльності громадської організації «Детектор
Медіа», що є одним із ключових суб’єктів формування антидезінформаційної
політики. На прикладі кейсів продемонстровано ефективність методів
моніторингу, перевірки фактів та створення просвітницьких матеріалів для
протидії маніпулятивним наративам. Окреслено роль медіаграмотності як
фундаментального інструмента формування критичного мислення у
реципієнтів інформації.
Зроблено акцент на важливості розроблення стратегічних підходів і
рекомендацій щодо вдосконалення механізмів протидії дезінформації,
зокрема шляхом інтеграції медіаосвіти, посилення взаємодії між державними
та громадськими інституціями, а також підвищення прозорості медійного
простору. Результатом дослідження стало створення тематичного лонгриду,
що ілюструє вироблені механізми протидії фейкам та сприяє підвищенню
рівня медіаграмотності читачів.
This master’s thesis presents a comprehensive analysis of the principal
mechanisms for countering disinformation in the Ukrainian information space, with
particular focus on the typology of fake news and the study of their dissemination
methods. The research offers a systematization of scholarly knowledge and personal
observations, which makes it possible to characterize the essence of fake content,
identify the reasons for its emergence, and determine the consequences of its
proliferation – factors that adversely affect public opinion and the state’s information
security.
Special attention is given to the activities of the public organization “Detector
Media,” one of the key actors in shaping anti-disinformation policy. Through case
studies, the effectiveness of monitoring methods, fact-checking procedures, and the
creation of educational materials to counter manipulative narratives is demonstrated.
The role of media literacy is outlined as a fundamental tool for cultivating critical
thinking skills among information recipients.
Emphasis is placed on the importance of developing strategic approaches and
recommendations for improving anti-disinformation mechanisms, notably by
integrating media education, strengthening cooperation between governmental and
civil institutions, and enhancing the transparency of the media environment. As a
result of this research, a thematic longread was developed to illustrate the proposed
mechanisms for combating fake news and to contribute to increasing readers’ level
of media literacy.
