Теоретико-методологічні засади формування державної антикорупційної політики під час виборчого процесу в Україні.

Abstract

У дисертації досліджено значення терміна «корупція», акцентовано увагу на історичну перспективу корупції, включаючи її вплив на різні сфери державного управління та правоохоронні органи, починаючи з античності до сучасності. Описано різні підходи до корупції, зокрема юридичний, соціологічний та економічний, кожен з яких вносить свій вклад у розуміння природи та механізмів корупції. У роботі розкрито методи протидії корупції, включаючи розробку антикорупційних стратегій та політик. Здійснено теоретичний огляд корупції як соціального, економічного та правового явища, розкриваючи її багатовимірний характер і вказуючи на складнощі, які виникають при її дослідженні та вирішенні. Описано корупційні прояви в Україні, що включає дослідження їх соціально-економічних, організаційно-правових, психологічних та інших аспектів. Вказано на кілька організаційно-правових чинниках, які сприяють поширенню корупції: недостатній чіткості у визначенні процедур та повноважень державних службовців, широкий спектр розпорядчо-дозвільних повноважень у посадових осіб, систематичне порушення процедур при призначенні та ротації службовців, а також недостатність контролю за діяльністю державних службовців. Уточнено категорійно-поняттєвий апарат корупції в контексті її проявів під час виборчого процесу. Зокрема, поняття корупції у виборчому процесі пропонується розуміти як систему зв’язків та відносин у суспільстві, що обумовлена соціальними факторами, проявляється в антисоціальній спрямованості на протиправне використання власних повноважень шляхом незаконного використання публічних ресурсів для одержання матеріальних та нематеріальних вигід та задоволення приватних інтересів. Узагальнено теоретичні підходи щодо розуміння корупції шляхом виділення особливостей, що доповнюють теоретичне розуміння корупції й формулювання антикорупційної політики: правовий, соціологічний, соціально-політичний, економічний, функціональний, інституційний. Визначено особливості державної антикорупційної політики в правових системах світу. Зокрема, виділено спільні підходи та методи, що застосовуються з метою запобігання корупції: створення та зміцнення законодавства, створення незалежних органів, що відповідають за виявлення, розслідування та переслідування корупційних діянь, таких як антикорупційні бюро або комісії, активізація ролі громадянського суспільства та ЗМІ у виявленні та розкритті випадків корупції, міжнародне співробітництво, виховання та освіта. Розглянуто систему оцінювання корупційних ризиків під час виборчого процесу. Виділено показники оцінки та заходи впливу на корупційний ризик. Висвітлено законодавчі механізми формування державної антикорупційної політики в контексті їх впливу на корупційну складову під час виборчих процесів, що може слугувати основою для подальших реформ, зокрема обмеження на фінансові внески від приватних осіб та компаній для політичних партій і їх виборчих кампаній, прозорі правила фінансування політичних партій, укладання державних контрактів, що має на меті збільшення прозорості і контролю за діяльністю місцевих владних органів. Проаналізовано сучасні технології реалізації державної антикорупційної політики в Україні за результатами аналізу зарубіжного досвіду, серед яких виділено ключові: міжнародні спостережні місії, міжнародне законодавство та стандарти, технічна та фінансова підтримка, міжнародні декларації та зобов’язання, обмін інформацією та кращими практиками, багатосторонні платформи співробітництва. Виділено підходи щодо розуміння організаційно-правових основ формування державної антикорупційної політики, серед яких: інституційний (створення й удосконалення органів, які здійснюють контроль та нагляд за виконанням антикорупційного законодавства), законодавчий (розробка та прийняття законів, які визначають корупцію, встановлюють покарання за корупційні дії та регулюють механізми фінансового контролю, декларування доходів публічних службовців. Законодавчі ініціативи підвищують загальний рівень відповідальності у виборчому процесі, сприяють запобіганню корупційних проявів та формують більш стабільну та прозору політичну систему в Україні), превентивний (запровадження заходів, які попереджають виникнення корупції), правоохоронний (виявлення, розслідування та покарання за корупційні злочини), міжнародний (імплементація міжнародних договорів та конвенцій, які зобов’язують країни до запобігання корупції на національному та міжнародному рівнях, залучення міжнародних організацій до процесів моніторингу та оцінки ефективності антикорупційних заходів). Обгрунтувано соціально-економічні наслідки корупції у виборчому процесі шляхом виявлення впливу корупції на соціально-економічний розвиток в Україні, зокрема на довіру громадськості до державних інституцій, зниження якості публічних послуг, економічні втрати, соціальну нерівність, погіршення іміджу держави на міжнародному рівні та стан інвестиційної політики. Визначено концептуальні підходи щодо удосконалення державної антикорупційної політики під час виборчого процесу в Україні, до яких віднесено: формування системи запобігання корупції, що передбачає узгоджені дії НАЗК, поліції, міністерства фінансів (з метою виявлення корупційних ознак фінансових операцій); застосування принципу логічного контролю за корупцією, що передбачає зниження або виключення умов, що стимулюють чи сприяють корупційній поведінці особистості; використання коштів державного бюджету для фінансування політичних партій з метою зниження впливу приватних інтересів та бізнес-структур на політичне рішення; внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині закріплення чіткого переліку конкретних потреб, на які політичні партії можуть витрачати кошти, отримані з державного бюджету для фінансування своєї статутної діяльності.

The dissertation examines the meaning of the term "corruption", focuses on the historical perspective of corruption, including its influence on various spheres of state administration and law enforcement agencies, starting from antiquity to modern times. Various approaches to corruption are described, including legal, sociological and economic, each of which contributes to the understanding of the nature and mechanisms of corruption. The methods of combating corruption are disclosed, including the development of anti-corruption strategies and policies. A theoretical review of corruption as a social, economic and legal phenomenon was carried out, revealing its multidimensional nature and pointing out the difficulties that arise in its investigation and solution. Corruption manifestations in Ukraine are described, including the study of their socio-economic, organizational-legal, psychological and other aspects. Organizational and legal factors that contribute to the spread of corruption have been identified: lack of clarity in defining the procedures and powers of civil servants, a wide range of executive and permissive powers for officials, systematic violation of procedures for the appointment and rotation of civil servants, as well as insufficient control over the activities of civil servants. The categorical and conceptual apparatus of corruption in the context of its manifestations during the election process has been specified. The concept of corruption in the election process is proposed to be understood as a system of connections and relations in society, which is determined by social factors, manifested in an anti-social focus on the illegal use of one's own powers through the illegal use of public resources to obtain material and non-material benefits and satisfy private interests. The theoretical approaches to the understanding of corruption are summarized by highlighting features that complement the theoretical understanding of corruption and the formulation of anti-corruption policy: legal, sociological, sociopolitical, economic, functional, institutional. The peculiarities of the state anti-corruption policy in the legal systems of the world are determined. Common approaches and methods used to prevent corruption are highlighted: creation and strengthening of legislation, creation of independent bodies responsible for detection, investigation and prosecution of acts of corruption, such as anti-corruption bureaus or commissions, activation of the role of civil society and mass media in detection and disclosure of cases of corruption, international cooperation, education and education. The system of assessing corruption risks during the election process is considered. Evaluation indicators and measures of influence on corruption risk are highlighted. The legislative mechanisms of the formation of state anti-corruption policy in the context of their influence on the corruption component during election processes are highlighted, which can serve as a basis for further reforms, in particular, restrictions on financial contributions from private individuals and companies to political parties and their election campaigns, transparent rules for financing political parties , concluding state contracts, which aims to increase transparency and control over the activities of local authorities. Modern technologies for the implementation of the state anti-corruption policy in Ukraine are analyzed based on the results of the analysis of foreign experience, among which the key ones are highlighted: international observation missions, international legislation and standards, technical and financial support, international declarations and commitments, exchange of information and best practices, multilateral cooperation platforms. Approaches to understanding the organizational and legal foundations of the formation of state anti-corruption policy are highlighted, including: institutional (creation and improvement of bodies that control and supervise the implementation of anti-corruption legislation), legislative (development and adoption of laws that define corruption, establish punishments for corrupt actions and regulate mechanisms of financial control, declaration of income of public servants. Legislative initiatives increase the general level of responsibility in the election process, contribute to the prevention of corruption and form a more stable and transparent political system in Ukraine, preventive (introduction of measures that prevent the occurrence of corruption), law enforcement (detection, investigation and punishment for corruption crimes), international (implementation of international treaties and conventions that oblige countries to prevent corruption at the national and international levels, involvement of international organizations in the processes of monitoring and evaluating the effectiveness of anti-corruption measures). The socioeconomic consequences of corruption in the election process are substantiated by identifying the impact of corruption on socio-economic development in Ukraine, in particular on public trust in state institutions, a decrease in the quality of public services, economic losses, social inequality, deterioration of the state's image at the international level, and the state of investment policy. Conceptual approaches to the improvement of the state anti-corruption policy during the election process in Ukraine have been determined, which include: formation of a corruption prevention system, which involves concerted actions of the NAKC, the police, and the Ministry of Finance (in order to identify signs of corruption in financial transactions); application of the principle of logical control over corruption, which involves the reduction or exclusion of conditions that stimulate or contribute to the corrupt behavior of an individual; use of state budget funds to finance political parties in order to reduce the influence of private interests and business structures on political decisions; amending the Law of Ukraine "On Political Parties in Ukraine" in terms of establishing a clear list of specific needs for which political parties can spend funds received from the state budget to finance their statutory activities.