У дисертації на основі теоретичного узагальнення сучасних наукових
підходів до дослідження компетентності фахівця у професійному спілкуванні
запропоновано комплексну тренінгову програму розвитку компетентності
майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні. Об’єктом
дослідження є професійне спілкування майбутніх фізичних терапевтів. Предмет
дослідження – компетентність майбутніх фізичних терапевтів у професійному
спілкуванні.
Основною метою дослідження є виявлення психологічних особливостей
розвитку компетентності майбутніх фізичних терапевтів у професійному
спілкуванні та розроблення і впровадження на цій основі комплексної
тренінгової програми розвитку компетентності майбутніх фізичних терапевтів у
професійному спілкуванні. Для досягнення мети дослідження було поставлено
такі завдання:
визначити теоретичні підходи до дослідження компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні та уточнити основні поняття
дослідження;
розробити теоретичну модель компетентності майбутніх фізичних
терапевтів у професійному спілкуванні;
виявити рівень розвиненості структурних елементів компетентності
майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні;
3
розробити комплексну тренінгову програму розвитку компетентності
майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні та
експериментально перевірити її ефективність.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:
уперше: сформульовано поняття «професійне спілкування фізичного
терапевта» та «компетентність майбутнього фізичного терапевта у
професійному спілкуванні»; розроблено теоретичну модель компетентності у
професійному спілкуванні, яка складається з когнітивного, особистісного та
поведінкового компонентів і дозволяє дослідити характеристики
комунікативної, перцептивної та інтерактивної складових професійного
спілкування майбутніх фізичних терапевтів; виявлено рівень розвиненості
структурних компонентів компетентності майбутніх фізичних терапевтів у
професійному спілкуванні, що дозволило зробити висновок про необхідність її
розвитку шляхом застосування комплексної тренінгової програми; розроблено
комплексну тренінгову програму підвищення рівня компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні;
удосконалено: знання про особливості професійного спілкування
фізичних терапевтів шляхом аналізу його змісту у різних підструктурах
професійної діяльності та виділення загальних і специфічних характеристик;
визначення комунікативної, перцептивної та інтерактивної компетентності
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні шляхом поєднання його
особливостей з характеристиками професійної діяльності;
подальшого розвитку набули: методичні прийоми дослідження
психологічних особливостей спілкування майбутніх фізичних терапевтів
шляхом розроблення і перевірки ефективності батареї діагностичних методик;
використання тренінгових програм для забезпечення підготовки майбутніх
фізичних терапевтів до ефективної професійної діяльності.
Структура дисертаційного дослідження складається з трьох розділів. У першому
розділі – Теоретико-методологічні засади дослідження компетентності
майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні викладено
4
результати аналізу наукової літератури з проблем професійного спілкування як
об’єкта психологічного дослідження, компетентнісного підходу у
психологічних дослідженнях професійного спілкування, визначено психологічні
особливості професійного спілкування фізичних терапевтів.
За результатами аналізу наукової літератури виявлено наявність низки не
вирішених на методологічному рівні питань. Зокрема відсутні загальноприйняті
визначення понять «спілкування» та «професійне спілкування». Науковці по
різному оцінюють співвідношення понять «спілкування» та «діяльність»,
«спілкування» та комунікація», «професійне спілкування» та «ділове
спілкування», а також по різному підходять до їх визначення. Дослідження
також ускладнюється відсутністю загальноприйнятих визначень родових понять
«спілкування», «компетентність», «компетенція» та видових понять
«професійне спілкування», «ділове спілкування», «компетентність у
професійному спілкуванні». Запропоновано розглядати спілкування як сторону
спільної діяльності двох та більше індивідів, яка характеризується
комунікацією, інтеракцією та перцепцією. При цьому професійне спілкування є
складовою ділового спілкування і являє собою комплексний процес
встановлення і підтримання професіоналом взаємодії спрямованої на
досягнення професійно значимих для нього цілей, створення умов для
виконання поставлених перед ним завдань.
Уточнено поняття компетентності майбутнього фізичного терапевта у
професійному спілкуванні – це, комплекс знань, умінь, навичок та особистісних
якостей майбутнього фізичного терапевта які визначають його готовність до
точного обміну інформацією, адекватного взаємосприйняття та ефективної
взаємодії з пацієнтами, їх родичами, середнім та молодшим медичним
персоналом, лікарями, представниками правоохоронних органів,
представниками страхових медичних компаній (медичними експертами) у
процесі майбутньої професійної діяльності. Компетентність майбутнього
фізичного терапевта у професійному спілкуванні складається з комунікативної,
перцептивної та інтерактивної компетентностей.
5
Виявлено, що зміст та психологічні особливості професійного
спілкування майбутнього фізичного терапевта визначаються субʼєкт-субʼєктним
характером, а також особистісними характеристиками суб’єктів професійного
спілкування. До загальних психологічних особливостей професійного
спілкування майбутнього фізичного терапевта відносяться ті, що притаманні
медичній діяльності в цілому, до специфічних – ті, що визначаються
специфічними професійними завданнями цієї категорії медичних працівників.
Рівень компетентності майбутніх фізичних терапевтів у професійному
спілкуванні визначається глибиною наявних у нього знань, розвиненістю вмінь,
навичок та особистісних якостей, що забезпечують точність обміну
інформацією, адекватність взаємосприйняття та ефективність професійної
взаємодії спрямованої на виконання професійних завдань.
У другому розділі – Емпіричне дослідження компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні запропоновано
психодіагностичний інструментарій дослідження компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні, теоретичну модель
компетентності майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні та
наведено результати емпіричного дослідження компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні.
У моделі компетентності майбутнього фізичного терапевта у
професійному спілкуванні виділено комунікативну, перцептивну та
інтерактивну компетентності. До їх структури включено: когнітивний
компонент – знання про психологічні феномени та особливості відповідної
сторони професійного спілкування; особистісний компонент – особистісні
якості, що полегшують формування умінь і навичок професійного спілкування;
поведінковий компонент – практичний досвід реалізації набутих знань, умінь,
навичок та наявних особистих психологічних якостей у процесі професійного
спілкування. Рівень компетентності майбутнього фізичного терапевта у
професійному спілкуванні визначає рівень його професійної компетентності і
впливає на ефективність професійної діяльності. Збагачення досвіду зі
6
спілкування сприяє усвідомленню майбутнім фізичним терапевтом того, що
компетентне професійне спілкування є однією з головних складових
професійної майстерності, мотивує його до здобуття та вдосконалення знань,
вмінь, навичок та особистісних якостей і, як наслідок, надає можливість більш
ефективно лікувати своїх пацієнтів.
В результаті емпіричного дослідження встановлено, що складові
компетентності майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні
перебувають на рівні розвиненості нижче за середній і потребують подальшого
розвитку.
У третьому розділі – Розвиток компетентності майбутніх фізичних
терапевтів у професійному спілкуванні схарактеризовано комплексну
тренінгову програму розвитку компетентності майбутніх фізичних терапевтів у
професійному спілкуванні та наведено результати експериментальної перевірки
її ефективності.
Основними завданнями комплексної тренінгової програми розвитку
компетентності майбутніх фізичних терапевтів у професійному спілкуванні
були розвиток когнітивного, особистісного та поведінкового компонентів
складових компетентності майбутніх фізичних терапевтів у професійному
спілкуванні. В результаті експериментальної перевірки ефективність
комплексної тренінгової програми підвищення рівня компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у професійному спілкуванні було підтверджено.
Розраховані коефіцієнти кореляції підтвердили наявність статистично значимих
змін у структурі когнітивного і особистісного компонентів комунікативної,
перцептивної та інтерактивної компетентностей майбутніх фізичних терапевтів
у професійному спілкуванні. Виявлені відмінності у динаміці особистісної та
поведінкової складових компетентності майбутніх фізичних терапевтів у
спілкуванні дозволяють стверджувати, що різні психологічні утворення різною
мірою піддаються психологічному впливу, проте це не впливає визначальним
чином на динаміку змін у їх компетентності у професійному спілкуванні.
7
Встановлено обмеження для використання комплексної тренінгової
програми. Її слід застосовувати: у повному обсязі – в освітньому процесі
майбутніх фізичних терапевтів у закладах вищої освіти; частково – на курсах
підвищення кваліфікації та під час спеціалізованих занять з фізичними
терапевтами безпосередньо у лікувальних закладах.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
використання апробованої у дослідженні батареї діагностичних методик
забезпечує можливість подальшої діагностики компетентності майбутніх
фізичних терапевтів у закладах вищої освіти, що, своєю чергою, дозволяє
прогнозувати перспективи їх професійного становлення, можливі проблеми у
майбутній професійній діяльності та своєчасно вживати заходів для підвищення
рівня компетентності у професійному спілкуванні, а також здійснювати дієвий
моніторинг готовності майбутніх фахівців до професійної дяльності. Результати
дослідження також можна використовувати в профорієнтаційній роботі, роботі з
персоналом та підборі кадрів для відділень фізичної та реабілітаційної
медицини. Теоретичні положення дослідження можуть бути використані в
освітньому процесі навчальних закладів вищої освіти, при підготовці персоналу
відділень фізичної та реабілітаційної медицини. Комплексну тренінгову
програму було апробовано у закладах вищої освіти та лікувальних закладах,
результати засвідчили можливість її успішного застосування для підвищення
рівня компетентності майбутніх та діючих фахівців фізичної та реабілітаційної
медицини.
The dissertation proposes a comprehensive training program for developing the competence of future physical therapists in professional communication, based on the theoretical generalization of modern scientific approaches to researching the competence of specialists in professional communication. The object of research is the professional communication of physical therapists. The subject of research is the competence of future physical therapists in professional communication. The main goal of the research is to identify the psychological characteristics of the development of competence of future physical therapists in professional communication and to develop and implement a comprehensive training program for developing this competence on this basis. To achieve this goal, the following tasks were set: Define theoretical approaches to researching the competence of future physical therapists in professional communication and clarify the main concepts of the research; Develop a theoretical model of the competence of future physical therapists in professional communication; Identify the level of development of the structural elements of the competence of future physical therapists in professional communication; Develop a comprehensive training program for the development of the competence of future physical therapists in professional communication and experimentally test its effectiveness. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: For the first time: the concepts of "professional communication of a physical therapist" and "competence of a future physical therapist in professional communication" have been formulated; a theoretical model of competence in professional communication, consisting of cognitive, personal, and behavioral components, has been developed, allowing the investigation of the characteristics of 9 communicative, perceptive, and interactive components of the professional communication of future physical therapists; the level of development of the structural components of the competence of future physical therapists in professional communication has been identified, leading to the conclusion about the necessity of its development through the application of a comprehensive training program; a comprehensive training program for enhancing the level of competence of future physical therapists in professional communication has been developed; Improved: knowledge about the features of professional communication of physical therapists by analyzing its content in different substructures of professional activity and identifying general and specific characteristics; the definition of communicative, perceptive, and interactive competence of physical therapists in professional communication by combining its features with the characteristics of professional activity; Further developed: methodological approaches to researching the psychological characteristics of communication of future physical therapists by developing and testing the effectiveness of a battery of diagnostic methods; the use of training programs to prepare future physical therapists for effective professional activity. The structure of the dissertation research consists of three sections. In the first section - Theoretical and methodological foundations of researching the competence of future physical therapists in professional communication, the results of the analysis of scientific literature on the problem of professional communication as an object of psychological research, competency-based approach in psychological research of professional communication, the psychological characteristics of professional communication of physical therapists are presented. Based on the analysis of scientific literature, several unresolved methodological issues were identified. In particular, there are no generally accepted definitions of the concepts of "communication" and "professional communication". Scientists assess differently the relationship between the concepts of "communication" and "activity", "professional communication" and "business 10 communication", and also approach their definitions differently. The research is also complicated by the absence of generally accepted definitions of generic concepts of "communication", "competence", "competency" and species concepts of "professional communication", "business communication", "competence in professional communication". Communication is proposed to be considered as a side of joint activity of two or more individuals, characterized by communication, interaction, and perception. Professional communication is a component of business communication and represents a complex process of establishing and maintaining interaction by a professional aimed at achieving professionally significant goals for him, creating conditions for performing the tasks set before him. The concept of competence of a future physical therapist in professional communication has been clarified – it is a complex of knowledge, skills, abilities, and personal qualities of a future physical therapist that determine his readiness for precise exchange of information, adequate mutual perception, and effective interaction with patients, their relatives, middle and junior medical staff, doctors, representatives of law enforcement agencies, representatives of insurance medical companies (medical experts) in the process of future professional activity. The competence of a future physical therapist in professional communication consists of communicative, perceptive, and interactive competencies. It has been found that the content and psychological characteristics of professional communication of a future physical therapist are determined by the subject-subject character, as well as the personal characteristics of the subjects of professional communication. The general psychological characteristics of professional communication of a future physical therapist are those inherent in medical activity in general, and the specific ones are those determined by the specific professional tasks of this category of medical workers. The level of competence of future physical therapists in professional communication is determined by the depth of knowledge, development of skills, abilities, and personal qualities that ensure precision in information exchange, adequacy in mutual perception, and effectiveness in professional interaction aimed at performing professional tasks. 11 The empirical research presented in the second section proposes a psychodiagnostic toolkit for studying the competence of future physical therapists in professional communication, a theoretical model of this competence, and presents the results of empirical research on the competence of future physical therapists in professional communication. The model identifies communicative, perceptive, and interactive competencies, incorporating cognitive, personal, and behavioral components. The effectiveness of a comprehensive training program developed to enhance the competence of future physical therapists in professional communication is confirmed through experimental verification, showing statistically significant changes in the structure of cognitive and personal components of communicative, perceptive, and interactive competencies. The third section outlines the comprehensive training program and its effectiveness in developing competence for future physical therapists in professional communication. Practical implications of the research include the use of the tested diagnostic methods for further competency diagnosis in higher education institutions, facilitating professional development forecasting, and effective professional activity preparation. The research results can also be applied in vocational guidance, staff training, and recruitment for physical and rehabilitation medicine departments, demonstrating the successful application of the comprehensive training program in enhancing the competence of both future and current professionals in physical and rehabilitation medicine.
