У дисертації на основі теоретичного узагальнення сучасних наукових
підходів до дослідження соціономічних професій та асертивності особистості
запропоновано комплексну тренінгову програму розвитку асертивності у
майбутніх фахівців соціономічного профілю. Об’єктом дослідження є
асертивність особистості. Предметом дослідження – психологічні особливості
асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю.
Основною метою роботи є виявлення психологічних особливостей
асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю у професійній
взаємодії та розроблення і впровадження на цій основі комплексної тренінгової
програми розвитку асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю.
Задля досягнення даної мети було сформовано завдання, які відтворюють логіку
дослідницького процесу:
здійснити теоретичний аналіз підходів до визначення специфіки професій
соціономічного профілю та виявити їх соціально-психологічні особливості
визначальні для дослідження асертивності;
проаналізувати основні напрями досліджень асертивності у зарубіжній та
вітчизняній психології і на цій основі встановити основні атрибути асертивності
фахівців соціономічного профілю;
на основі теоретичного аналізу підходів до моделювання асертивності
розробити структурно-динамічну модель розвитку асертивності майбутніх
фахівців соціономічного профілю;
3
виявити психологічні особливості особистості майбутніх фахівців
соціономічного профілю які обумовлюють рівень їх асертивності;
розробити та експериментально перевірити ефективність комплексної
програми розвитку асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше: запропоновано низку визначень для характеристики понять,
пов’язаних з соціономією: соціономію визначено як антагоністичний аномії стан
суспільства, який характеризується ефективним функціонуванням соціальних
норм за відсутності протиріч між цілями суспільства та наявними у його членів
засобами їх досягнення; соціономічну діяльність визначено як свідому діяльність
соціальної групи або окремої людини з метою запобігання розвитку аномії у
суспільстві; систему соціономічних відносин визначено як множину суспільних
відносин і соціальних взаємодій, що відбуваються у процесі здійснення
соціономічної діяльності; соціономічну професію визначено як професію, яку за
поділом праці призначено для запобігання аномії у суспільстві в межах
специфічного для неї трудового поста;
вказано на відмінність асертивності пересічного індивіда і фахівця
соціономічного профілю, яка полягає у тому, що асертивність пересічного
індивіда визначається лише межами континуума від пасивності до агресивності,
а асертивність фахівця соціономічного профілю додатково обмежується
нормативно-правовими та деонтологічними професійними нормами;
визначено асертивність фахівця соціономічного профілю як
характеристику особистості, що проявляється у професійній взаємодії як
впевнене, активне, без зайвого занепокоєння реагування на ситуацію і надання
невідкладного адекватного зворотного зв’язку в межах наявних нормативно правових вимог з дотриманням правил професійної деонтології, без прояву
агресивності та маніпулювання;
розроблено й операціоналізовано структурно-функціональну модель
розвитку асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю, яка
складається з когнітивного, поведінкового та регуляційного компонентів;
4
уточнено: психологічні особливості особистості, які визначають
асертивність або неасертивність майбутнього фахівця соціономічного профілю
відносно кожного компонента структурно функціональної моделі розвитку
асертивності майбутнього фахівця соціономічного профілю;
отримало подальшого розвитку: застосування тренінгових технологій для
сприяння професійному становленню та розвитку майбутніх фахівців
соціономічного профілю.
Дисертаційна робота складається з трьох розділів. У першому розділі –
«Теоретико-методологічні засади дослідження асертивності фахівців
соціономічного профілю» - здійснено теоретико-методологічний аналіз
психологічних особливості соціономічних професій, досліджень асертивності у
зарубіжній та вітчизняній психології, особливостей прояву асертивності у
соціономічних професіях. Встановлено, що, незважаючи на широке
використання в українській психолого-педагогічній науковій літературі терміна
«соціономічна професія», його етимологію не встановлено. Обґрунтовано і
запропоновано низку визначень для характеристики понять, пов’язаних з
соціономією.
Установлено, що дослідження асертивності розвиваються за трьома
основними напрямами: терапевтичним (розробляється психотерапевтами в
межах когнітивно-поведінкової терапії), прикладним (розробляється в межах
індустрії тренінгів асертивності) і емпіричним (дослідження зв’язків між
асертивністю та різними чинниками, що впливають на життя та професійну
діяльність людини). При цьому асертивна поведінка неоднозначна і викликає
термінологічні труднощі у її визначенні. Зважаючи на те, як термін «асертивна
поведінка» використовується у науковій літературі, дослідники за його
допомогою охоплюють набори різних психологічних атрибутів асертивності:
поведінкові реакції, стилі емоційної виразності, рівні соціальної ефективності,
ситуації міжособистісної взаємодії, якості особистості.
Визначено соціально-психологічні особливості соціономічних професій,
до яких віднесено: підвищену вимогливість з боку суспільства до професійних
5
якостей через високе суспільне значення результатів професійної діяльності;
високий рівень очікувань щодо особистісних і професійних якостей фахівця,
результатів його діяльності з боку інших людей і соціальних груп; творчий
характер професійної діяльності; нормативно-правове і деонтологічне
регулювання професійної діяльності; наявність професійних повноважень щодо
інших; самостійність у прийнятті рішень і персональну відповідальність за
результати своєї діяльності; багатоаспектність рольової поведінки; емоційно
насичений, а у деяких випадках екстремальний, характер професійної діяльності;
постійну взаємодію і безпосереднє спілкування з людьми за принципом «тут і
зараз»; необхідність постійного подолання комунікативних бар’єрів та
запобігання виникненню конфліктів.
Вказано на відмінність асертивності пересічного індивіда і фахівця
соціономічного профілю, яка полягає у тому, що асертивність пересічного
індивіда визначається лише межами континуума від пасивності до агресивності,
а асертивність фахівця соціономічного профілю додатково обмежується
нормативно-правовими та деонтологічними професійними нормами. З
урахуванням зазначеного асертивність фахівця соціономічного профілю
визначено як характеристику особистості, що проявляється у професійній
взаємодії як впевнене, активне, без зайвого занепокоєння реагування на ситуацію
і надання невідкладного адекватного зворотного зв’язку в межах наявних
нормативно-правових вимог з дотриманням правил професійної деонтології, без
прояву агресивності та маніпулювання.
За результатами теоретичного аналізу встановлено, що основними
структурними елементами моделі асертивності є когнітивний, поведінковий і
регуляційний компоненти, які формуються в межах ендо- та екзопсихічних
складових особистості майбутнього фахівця соціономічного профілю у процесі
засвоєння ним знань про майбутню професію, вироблення та реалізації
особистого ставлення до дотримання нормативно-правових та деонтологічних
вимог суспільства до майбутньої професійної діяльності, її вимог до його
особистісних якостей, що розвиваються у ході освітнього процесу під впливом
6
навчального та професійного середовища (під час виробничої практики) та
досягнутих результатів у навчальній та професійній діяльності.
У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей
асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю» - викладено
організацію дослідження з детальним описом методів, що було використано,
розроблено структурно динамічну модель розвитку асертивності майбутніх
фахівців соціономічного профілю, наведено та узагальнено результати
констатувального етапу дослідження. виявлено психологічні особливості
асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю.
Установлено, що психологічними особливостями майбутніх фахівців
соціономічного профілю, які визначають їх асертивність, є:
для когнітивного компонента – усвідомлення нормативно-правових і
деонтологічних вимог суспільства до своєї майбутньої професійної діяльності та
професійної взаємодії; отримання морального задоволення від вибору професії
та конкретних результатів професіоналізації, а не від можливої матеріальної
вигоди подальшого працевлаштування; переважання внутрішніх критеріїв
асертивності, прагнення до досягнень, самореалізації через співпрацю,
обов’язок, громадську корисність, творчу активність, духовне задоволення,
активні соціальні контакти; прагнення стати професіоналом; гармонійне
сполучення вимог професії з бажання їм відповідати; бажання будувати своє
майбутнє на основі набутих під час навчання знань і професійних компетенцій;
прагнення до демонстрації та визнання своїх можливостей у навчанні та
середовищі професіоналів (під час виробничої практики);
для поведінкового компонента – постійний пошук реальної міри для оцінки
своєї асертивності у навчальній діяльності та середовищі професіоналів;
адекватна оцінка власної асертивності у різних ситуаціях професійної взаємодії;
критичне ставлення до допущених помилок, приписування причин невдачі
недостатній наполегливості в опануванні прийомів асертивної поведінки у
професійній взаємодії; прагнення ставити перед собою високі та відповідальні,
але не надмірні цілі; ставлення до виконання складних завдань як можливості
7
продемонструвати свої здібності; збільшення зусиль у разі виникнення
труднощів; швидке відновлення почуття ефективності після невдач або зниження
успішності; низька схильність до стресу і депресій;
для регуляційного компонента – зацікавленість процесом і результатами
освітнього процесу і виробничої практики; постійне оволодіння новими
професійними знаннями, уміннями та навичками; вироблення та вдосконалення
професійно важливих особистісних якостей; бажання набувати новий досвід
професійної взаємодії, необхідний для ефективної професійної самореалізації;
чітка постановка цілей і ретельне планування діяльності з визначенням
конкретних термінів виконання завдань; енергійність у виконанні поставлених
завдань, швидкий перехід від одного виду діяльності до іншого; усвідомлення
необхідності особистісного і професійного самовдосконалення.
Психологічними особливостями майбутніх фахівців соціономічного
профілю, які визначають їх неасертивність, є:
для когнітивного компонента – неусвідомлення нормативно-правових і
деонтологічних вимог суспільства до своєї майбутньої професійної діяльності та
професійної взаємодії; невизнання обраної професії своїм покликанням;
намагання отримувати конкретну вигоду від взаємовідносин і результатів
діяльності; невпевненість у своїх силах, пасивність в оволодінні професійними
знаннями, уміннями і навичками поряд із самовпевненістю, категоричністю та
честолюбністю; зневажання думкою викладачів про свої особисті та професійні
якості і можливості; прагнення до демонстрації індивідуальності та
неповторності, своїх поглядів, переконань, свого стилю життя; готовність до
прийняття нетрадиційних цінностей; намагання звільнитися від організаційних
правил, приписів та обмежень, труднощі, пов’язані з необхідністю дотримувати
установлених правил, процедур, навчального та робочого графіка, дисципліни;
намагання виконувати завдання на власний розсуд і за власними стандартами;
для поведінкового компонента – схильність не визнавати свої невдачі
наслідком власних помилок, ліні, недостатніх знань, здібностей або неправильної
поведінки; гіпертрофована оцінка ролі своїх особистих переваг для майбутньої
8
професії; рівень домагань (надмірний або занижений), що не відповідає
реальним можливостям; зарозумілість, марнославство, егоцентризм, надмірна
самовпевненість, несхильність до самоаналізу або замкненість, уникнення
соціальних контактів; гостра емоційна реакція на зауваження; сприйняття
неуспіху як наслідку чиїхось підступів або несприятливих обставин; схильність
до надмірного ризику; відсутність або недостатня потреба у самовдосконаленні;
схильність за наявності труднощів у досягненні мети зменшувати свої зусилля та
перекладати відповідальність на несприятливі обставини; пошук підтвердження
своїх високих якостей професіонала за межами навчального та професійного
середовища;
для регуляційного компонента – низький рівень задоволеності від процесу
та результатів навчання і виробничої практики; наявність сумнівів у правильності
свого вибору і можливості самореалізуватися у професії; відсутність
зацікавленості до виконання навчальних і професійних завдань; низька
вимогливість до себе; формальне ставлення до роботи за наявності високого
рівня домагань до поваги з боку колег та референтних осіб; низька
організованість у навчальній діяльності; недостатня послідовність та
імпульсивність поведінки; схильність жити теперішнім днем; прагнення
виконувати навчальні завдання способами, які не завжди співвідносяться з
нормативними вимогами; порушення домовленостей і термінів виконання
зобов’язань; невміння організовувати свій час і роботу.
У третьому розділі – «Психологічні основи розвитку асертивності
майбутніх фахівців соціономічного профілю» - презентовано комплексну
тренінгову програму розвитку асертивності майбутніх фахівців соціономічного
профілю та наведено і узагальнено результати формувального етапу
дослідження. Експериментально доведено, що професійно-психологічний
тренінг асертивності майбутніх фахівців соціономічного профілю повинен
будуватися з урахуванням того, що характеристики асертивності суттєво
впливають на успішність навчальної та професійної діяльності; зміст тренінгу
багато в чому визначається характером термінальних цінностей, кар’єрних
9
орієнтацій, рівнем самооцінки та самоефективності, рівнем і характером
мотивації студентів до майбутньої професійної діяльності; вона розвивається під
впливом успіхів, досягнутих у навчанні, виробничій практиці та професійному
середовищі; розвивати асертивність можна шляхом створення для майбутніх
фахівців умов для самовдосконалення, отримання ними знань, умінь, навичок,
формування ціннісних установок, орієнтованих на успішне професійне
становлення, сприяння виробленню адекватної самооцінки й оцінки
самоефективності, удосконалення навичок та розширення арсеналу способів
саморегуляції власної поведінки та прийомів асертивності у професійній
взаємодії.
Експериментально підтверджено, що засобами розробленого комплексної
тренінгової програми вдалося вплинути на низку особистісних характеристик
учасників експериментальної групи, що у підсумку привело до позитивних змін
у рівні їх асертивності. На статистично значимому рівні зросли показники, які,
за даними емпіричного дослідження, впливають на особистість майбутніх
фахівців соціономічного профілю і визначають їх асертивність. Зокрема, у
когнітивному компоненті відбулася корекція термінальних цінностей
професійної сфери у бік зростання показників за шкалами «розвиток себе»,
«духовне задоволення», «досягнення»; у поведінковому компоненті –
підвищилися показники самооцінки (у межах адекватної самооцінки) і
самоефективності у предметній сфері діяльності та сфері міжособистісного
спілкування; у регуляційному компоненті – показники внутрішньої і зовнішньої
позитивної мотивації, змінилися функціональні вміння і динамічні
характеристики саморегуляції, що вплинуло на конфігурацію усередненого
профілю саморегуляції. Виявлено відмінності у динаміці розвитку якостей, що
впливають на асертивність майбутніх фахівців соціономічного профілю, які
пояснюються тим, що різні психологічні утворення різною мірою піддаються
психологічному впливу, проте це не впливає визначальним чином на рівень
ефективності комплексної тренінгової програми.
10
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
використання апробованої у дослідженні батареї діагностичних методик
забезпечує можливість подальшої діагностики асертивності майбутніх фахівців
у ВНЗ соціономічного профілю, що, своєю чергою, дозволяє прогнозувати
перспективи їх професійного становлення, можливі проблеми у майбутній
професійній діяльності та своєчасно вживати заходів для розвитку асертивності
та дієвий моніторинг розвиненості асертивності у майбутніх фахівців. Результати
дослідження також можна використовувати в профорієнтаційній роботі, роботі з
персоналом та підборі кадрів для соціономічних професій. Теоретичні
положення дослідження можуть бути використані в освітньому процесі
навчальних закладів вищої освіти, при підготовці персоналу для організацій
соціономічного профілю, при розробці програм індивідуальної корекції.
Комплексну тренінгову програму було апробовано у низці закладів вищої освіти,
результати засвідчили можливість її успішного застосування для розвитку
асертивності майбутніх військових розвідників, охоронців державного кордону,
юристів, менеджерів, психологів та педагогів.
In the dissertation, based on a theoretical generalization of modern scientific approaches to the study of socionomic professions and assertiveness of the individual, 11 a comprehensive training program for the development of assertiveness in future specialists of the socionomic profile is proposed. The object of research is the assertiveness of the individual. The subject of the research is the psychological features of assertiveness of future specialists in the socionomic profile. The main goal of the work is to identify the psychological features of assertiveness of future specialists of the socionomic profile in professional interaction and to develop and implement on this basis a comprehensive training program for the development of assertiveness of future specialists of the socionomic profile. In order to achieve this goal, tasks were formed that reproduce the logic of the research process: to carry out a theoretical analysis of approaches to the determination of the specifics of professions of a socionomic profile and to identify their sociopsychological features that are decisive for the study of assertiveness ; to analyze the main directions of assertiveness research in foreign and domestic psychology and on this basis to establish the main attributes of assertiveness of specialists in the socionomic profile ; on the basis of the theoretical analysis of approaches to modeling assertiveness, develop a structural and dynamic model of the development of assertiveness of future specialists of the socionomic profile ; to reveal the psychological features of the personality of future specialists of the socionomic profile, which determine the level of their assertiveness ; r to develop and experimentally test the effectiveness of a complex program for the development of assertiveness of future specialists in the socionomic profile. The scientific novelty of the obtained results is that : first : a number of definitions are proposed to characterize concepts related to socionomy : socionomy is defined as a state of society that is antagonistic to anomie, characterized by the effective functioning of social norms in the absence of contradictions between the goals of society and the means of achieving them available to its members ; socionomic activity is defined as the conscious activity of a social group or an individual with the aim of preventing the development of anomie in society; the system of socionomic relations is defined as a set of social relations and 12 social interactions occurring in the process of carrying out socionomic activities; a socionomic profession is defined as a profession that, according to the division of labor, is intended to prevent anomie in society within the limits of its specific work position; between the assertiveness of an average individual and a socionomic profile specialist is indicated , which consists in the fact that the assertiveness of an average individual is determined only by the limits of the continuum from passivity to aggressiveness, and the assertiveness of a socionomic profile specialist is additionally limited by legal and deontological professional norms; Assertiveness of a specialist of a socionomic profile is defined as a personality characteristic that manifests itself in professional interaction as a confident, active, without undue anxiety response to the situation and the provision of immediate and adequate feedback within the limits of the existing regulatory and legal requirements in compliance with the rules of professional deontology, without showing aggressiveness and manipulation ; a structural-functional model for the development of assertiveness of future specialists of the socionomic profile was developed and operationalized , as it consists of cognitive, behavioral and regulatory components; clarified: psychological features of the individual, which determine the assertiveness or non-assertiveness of the future specialist of the socionomic profile in relation to each component of the structurally functional model of the development of the assertiveness of the future specialist of the socionomic profile; received further development: the use of training technologies to promote the professional formation and development of future specialists in the socionomic profile. The dissertation consists of three sections. In the first chapter - "Theoretical and methodological foundations of the research of assertiveness of specialists of the socionomic profile" - carried out theoretical and methodological analysis of psychological features of socionomic professions, research on assertiveness in foreign and domestic psychology, features of assertiveness in socionomic professions. It was established that , despite the widespread use of the term " sociological profession" in Ukrainian psychological and pedagogical scientific literature , its etymology has not 13 been established. A number of definitions for the characterization of concepts related to sociology are substantiated and proposed. It has been established that research on assertiveness develops in three main directions: therapeutic (developed by psychotherapists within the framework of cognitive -behavioral therapy), applied (developed within the industry of assertiveness training ) and empirical (research on the relationship between assertiveness and various factors affecting life and professional activity of a person). At the same time, assertive behavior is ambiguous and causes terminological difficulties in its definition. Given the way the term " assertive behavior" is used in scientific literature, researchers use it to cover sets of various psychological attributes of assertiveness : behavioral reactions, styles of emotional expressiveness, levels of social effectiveness, situations of interpersonal interaction, personality qualities. The socio-psychological features of socio-economic professions have been identified, which include: increased demands on the part of society for professional qualities due to the high social significance of the results of professional activity; a high level of expectations regarding the personal and professional qualities of a specialist, the results of his activities on the part of other people and social groups; creative nature of professional activity; regulatory and deontological regulation of professional activity; the presence of professional powers in relation to others; independence in decision-making and personal responsibility for the results of one's activities; multifaceted role behavior; emotionally saturated, and in some cases extreme, nature of professional activity; constant interaction and direct communication with people based on the principle of "here and now"; the need to constantly overcome communication barriers and prevent the emergence of conflicts. between the assertiveness of an average individual and a specialist is indicated socionomic profile, which consists in the fact that the assertiveness of an average individual is determined only by the limits of the continuum from passivity to aggressiveness, and the assertiveness of a socionomic profile specialist is additionally limited by legal and deontological professional norms . Taking into account the above the assertiveness of a specialist in the socionomic profile is defined as a personality 14 characteristic that manifests itself in professional interaction as a confident, active, without undue anxiety response to the situation and providing immediate and adequate feedback within the limits of the existing regulatory and legal requirements in compliance with the rules of professional deontology, without showing aggressiveness and manipulation . According to the results of the theoretical analysis, it was established that the main structural elements of the assertiveness model are the cognitive, behavioral and regulatory components, which are formed within the endo - and exopsychic components of the personality of the future specialist of the socionomic profile in the process of assimilating knowledge about the future profession, developing and implementing a personal attitude to compliance regulatory and deontological requirements of society for future professional activity, its requirements for his personal qualities that develop during the educational process under the influence of the educational and professional environment (during industrial practice) and the achieved results in educational and professional activity. In the second chapter - "Empirical study of the psychological features of assertiveness of future specialists of the socionomic profile" - the organization of the study is outlined with a detailed description of the methods that were used, a structural dynamic model of the development of assertiveness of future specialists of the socionomic profile is developed, the results of the ascertainment stage of the research are given and summarized . psychological features of assertiveness of future specialists of the socionomic profile were revealed. It is established that psychological features future specialists socionomic profile , which determine their assertiveness is : for the cognitive component – awareness of normative, legal and deontological requirements of society for one's future professional activity and professional interaction; obtaining moral satisfaction from the choice of profession and specific results of professionalization, and not from possible material benefit of further employment; predominance of internal criteria of assertiveness, striving for achievements, self-realization through cooperation, duty, public utility, creative 15 activity, spiritual satisfaction, active social contacts; desire to become a professional; harmonious combination of the requirements of the profession with the desire to meet them; the desire to build one's future on the basis of knowledge and professional competences acquired during training; the desire to demonstrate and recognize one's abilities in training and in the environment of professionals (during production practice); for the behavioral component – a constant search for a real measure to assess one's assertiveness in educational activities and in the environment of professionals; adequate assessment of one's assertiveness in various situations of professional interaction; a critical attitude to the mistakes made, attributing the reasons for the failure to insufficient persistence in mastering the techniques of assertive behavior in professional interaction; the desire to set high and responsible, but not excessive goals; treating difficult tasks as an opportunity to demonstrate one's abilities; increasing efforts in case of difficulties; quick restoration of a sense of effectiveness after failures or a decrease in success; low susceptibility to stress and depression; for the regulatory component – interest in the process and results of the educational process and production practice; constant acquisition of new professional knowledge, skills and abilities; development and improvement of professionally important personal qualities; the desire to acquire new experience of professional interaction, necessary for effective professional self-realization; clear setting of goals and careful planning of activities with determination of specific deadlines for the completion of tasks; energy in performing assigned tasks, quick transition from one type of activity to another; awareness of the need for personal and professional selfimprovement. The psychological features of future specialists in the socionomic profile, which determine their non-assertiveness , are: for the cognitive component – lack of awareness of normative, legal and deontological requirements of society for one's future professional activity and professional interaction; non-recognition of the chosen profession as one's vocation; efforts to receive specific benefits from relationships and results of activities; lack of 16 confidence in one's abilities, passivity in mastering professional knowledge, abilities and skills along with self-confidence, categoricalness and ambition; contempt for teachers' opinion about their personal and professional qualities and capabilities; the desire to demonstrate individuality and uniqueness, one's views, beliefs, one's lifestyle; willingness to accept non-traditional values; attempts to break free from organizational rules, prescriptions and restrictions, difficulties associated with the need to comply with established rules, procedures, educational and work schedules, discipline; attempting to perform tasks at one's own discretion and according to one's own standards; for the behavioral component – the tendency not to recognize one's failures as a result of one's own mistakes, laziness, insufficient knowledge, abilities or wrong behavior; hypertrophied assessment of the role of one's personal preferences for the future profession; the level of harassment (excessive or understated), which does not correspond to real possibilities; arrogance, vanity, egocentrism, excessive selfconfidence, reluctance to introspection or introversion, avoidance of social contacts; acute emotional reaction to remarks; perception of failure as a consequence of someone's tricks or adverse circumstances; propensity to take excessive risks; lack or insufficient need for self-improvement; the tendency, in the presence of difficulties in achieving the goal, to reduce one's efforts and transfer responsibility to unfavorable circumstances; search for confirmation of one's high professional qualities outside the educational and professional environment; for the regulatory component – a low level of satisfaction with the process and results of training and production practice; the presence of doubts about the correctness of one's choice and the possibility of self-realization in the profession; lack of interest in performing educational and professional tasks; low self-demand; formal attitude to work in the presence of a high level of demands for respect from colleagues and reference persons; low organization in educational activities; lack of consistency and impulsivity of behavior; tendency to live in the present day; the desire to perform educational tasks in ways that do not always correspond to regulatory requirements; 17 violation of agreements and terms of fulfillment of obligations; inability to organize one's time and work. In the third chapter - "Psychological foundations of the development of assertiveness of future specialists of the socionomic profile" - a comprehensive training program for the development of assertiveness of future specialists of the socionomic profile is presented and the results of the formative stage of the research are given and summarized. It has been experimentally proven that the professional-psychological assertiveness training of future specialists of the socionomic profile should be built taking into account the fact that the characteristics of assertiveness significantly affect the success of educational and professional activities; the content of the training is largely determined by the nature of terminal values, career orientations, the level of self-esteem and self-efficacy, the level and nature of students' motivation for future professional activities; it develops under the influence of successes achieved in education , industrial practice and professional environments and ; develop Assertiveness is possible by creating conditions for self-improvement for future specialists , acquiring knowledge, abilities , skills, forming value attitudes aimed at successful professional development , promoting the development of adequate selfassessment and self-efficacy assessment, improving skills and expanding the arsenal of self-regulation methods and techniques assertiveness in professional interaction. It was experimentally confirmed that the developed complex training program managed to influence a number of personal characteristics of the participants of the experimental group, which ultimately led to positive changes in their level of assertiveness . Indicators that, according to empirical research, affect the personality of future specialists in the socionomic profile and determine their assertiveness have increased at a statistically significant level. In particular, in the cognitive component, there was a correction of the terminal values of the professional sphere in the direction of increasing indicators on the scales "self-development", "spiritual satisfaction", "achievement"; in the behavioral component – indicators of self-esteem (within adequate self-esteem) and self-efficacy in the subject sphere of activity and the sphere of interpersonal communication have increased; in the regulatory component - 18 indicators of internal and external positive motivation, functional skills and dynamic characteristics of self-regulation changed, which affected the configuration of the averaged profile of self-regulation. Differences in the dynamics of the development of qualities that affect the assertiveness of future specialists in the socionomic profile have been revealed , which are explained by the fact that different psychological formations are subject to psychological influence to varying degrees, but this does not have a decisive effect on the level of effectiveness of the complex training program. The practical significance of the obtained results is that the use of the battery of diagnostic methods tested in the study provides the possibility of further diagnosis of the assertiveness of future specialists in universities of socionomic profile, which, in turn, makes it possible to predict the prospects of their professional development, possible problems in future professional activity and take timely measures for the development of assertiveness and effective monitoring of the development of assertiveness in future specialists. The results of the research can also be used in career guidance work, work with personnel and recruitment for socionomic professions. The theoretical provisions of the research can be used in the educational process of educational institutions of higher education, in the training of personnel for socioeconomic profile organizations, in the development of individual correction programs. The complex training program was tested in a number of institutions of higher education, the results proved the possibility of its successful application for the development of assertiveness of future military intelligence officers, state border guards, lawyers, managers, psychologists and teachers.
