http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/87 2026-04-16T11:22:30Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/495 Українці у Австрії після 2022 року: адаптація, трансформація міграційної політики та зміни суспільного сприйняття на прикладі новинного сайту: "Ukrainian voice Vienna" Чорба, Крістіна Віталіївна Магістерська робота присвячена дослідженню процесів адаптації українців в Австрії після 2022 року, трансформації міграційної політики та змін суспільного сприйняття української діаспори на прикладі новинного сайту «Ukrainian Voice Vienna». У роботі проаналізовано роль сучасного медіаресурсу як інформаційного, соціального та культурного майданчика, що сприяє інтеграції новоприбулих, підтримці громадських ініціатив і збереженню національної ідентичності. Розглянуто тематику та жанрову структуру публікацій, акцентуючи увагу на новинах та інтерв’ю, через які формуються уявлення про громаду, досвід адаптації та культурні практики українців у Відні. Особливу увагу приділено аналізу персональних історій героїнь інтерв’ю, що відображають різні аспекти професійної, творчої та соціальної активності. Робота демонструє, як медіаресурс впливає на формування емоційного та соціального зв’язку між членами громади та сприяє передаванню культурного досвіду. Проаналізовано стратегічні комунікаційні меседжі ресурсу, спрямовані на підвищення надійності, підтримки, інтеграції та культурної репрезентації, що забезпечує комплексний підхід до інформаційної політики. Крім того, робота підкреслює важливість висвітлення локальних подій, волонтерських та благодійних ініціатив для зміцнення соціального капіталу та активної участі громади. Висновки роботи підкреслюють стратегічну роль подібних платформ для зміцнення внутрішньої згуртованості діаспори, формування соціального капіталу та позитивного іміджу України за кордоном, а також визначають необхідність створення нових ресурсів, здатних поєднувати локальні й транснаціональні комунікаційні функції.; This master's thesis is devoted to researching the processes of adaptation of Ukrainians in Austria after 2022, the transformation of migration policy, and changes in public perception of the Ukrainian diaspora using the example of the news website Ukrainian Voice Vienna. The thesis analyzes the role of modern media resources as an informational, social, and cultural platform that promotes the integration of newcomers, supports community initiatives, and preserves national identity. The topics and genre structure of publications are examined, with a focus on news and interviews that shape perceptions of the community, the experience of adaptation, and the cultural practices of Ukrainians in Vienna. Particular attention is paid to the analysis of the personal stories of the interviewees, which reflect various aspects of professional, creative, and social activity. The work demonstrates how media resources influence the formation of emotional and social bonds between community members and contribute to the transmission of cultural experience. The strategic communication messages of the resource aimed at increasing reliability, support, integration, and cultural representation are analyzed, providing a comprehensive approach to information policy. In addition, the study emphasizes the importance of covering local events, volunteer and charitable initiatives to strengthen social capital and active community participation. The conclusions of the study emphasize the strategic role of such platforms in strengthening the internal cohesion of the diaspora, building social capital, and promoting a positive image of Ukraine abroad, and identify the need to create new resources capable of combining local and transnational communication functions. кваліфікаційна робота 2025-01-01T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/494 Висвітлення війни в Україні в державних медіа Росії, Китаю та Ірану (на прикладі російського TASS, Китайського XINHUA та Іранського PRESS TV (IRIB): авторський YouTube-канал "Правда під прицілом" Мазченко, Генадій Віталійович Авторський проєкт “Правда під прицілом” присвячена дослідженню механізмів формування та поширення пропагандистських наративів у міжнародних державних медіа, зокрема в інформаційних агентствах TASS, Xinhua та Press TV. У центрі уваги – аналіз того, як авторитарні режими конструюють альтернативну версію реальності, використовуючи інформацію як інструмент впливу, тиску та маніпуляції глобальною авдиторією. Робота актуалізує проблему гібридної інформаційної війни, яка розгортається поза межами фізичних бойових дій і має довготривалі наслідки для міжнародної безпеки, демократії та глобального медіапростору. Метою дипломної роботи є створення аналітичної відеосерії для YouTube, що пояснює структуру, прийоми та риторику міжнародної пропаганди, а також демонструє, як за допомогою інформації державні медіа формують політичні інтереси та національні образи. У межах дослідження я проаналізував понад сто інформаційних матеріалів згаданих агентств, здійснив дискурс-аналіз їхніх інформаційних стратегій, виявив ключові смислові рамки (фрейми), повторювані моделі подачі інформації та специфічні дискурсивні техніки. Окремі результати дослідження були представлені у вигляді наукової публікації Мазченка Г. В. “Висвітлення війни в Україні в державних медіа Росії, Китаю та Ірану (на прикладі російського TASS, китайського Xinhua та іранського Press TV (IRIB): авторський YouTube-канал “Правда під прицілом”” на Кримському Міжнародному Форумі “Філологія та журналістика” (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 18–19 вересня 2025 року). Результатом роботи стала п’ятисерійна аналітична відеоплатформа, яка включає структурований розбір наративів про роль Заходу, гуманітарну дистрибуцію образів жертв та винуватців, міжнародну інформаційну дипломатію та транснаціональні мережі пропаганди. Створені відеоматеріали мають на меті підвищити рівень медіаграмотності, критичного мислення та здатності розпізнавати дезінформаційні впливи серед широкої авдиторії. Практичне значення роботи полягає у розробці доступного, якісного й науково обґрунтованого пояснювального продукту, який може використовуватися у журналістській освіті, дослідницьких центрах, аналітичних медіа, а також як інструмент медіапросвіти для молодіжних спільнот та широкого кола громадян. Робота сприяє розумінню сучасної інформаційної війни та підсилює суспільну спроможність протистояти пропаганді. кваліфікаційна робота 2025-01-01T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/493 Радянська анімація як медіаінструмент пропаганди (на прикладі радянських мультфільмів) Кириченко, Владислава Павлівна У роботі досліджено радянську анімацію як інструмент прихованої пропаганди та її вплив на формування світогляду дитячої аудиторії. Проаналізовано ключові ідеологічні наративи радянських мультфільмів, зокрема моделі покори, колективізму, нормалізації насильства та знецінення індивідуальності. Розглянуто особливості функціонування анімації в системі радянської інформаційної політики та визначено механізми м’якого впливу на дитячу свідомість. На основі контент-аналізу мультфільмів «Мойдодир», «Чіполіно» та «Троє із Простоквашино» систематизовано приховані меседжі й маніпулятивні техніки, що формували бажані для тоталітарної системи моделі поведінки. Практичним результатом дослідження є створення просвітницького онлайн-проєкту «RedFlags», спрямованого на підвищення медіаграмотності та популяризацію критичного ставлення до радянської культурної спадщини. Проєкт поєднує аналітичні матеріали, інтерактивні формати та мультимедійні інструменти, що забезпечують доступне пояснення механізмів пропаганди широкій аудиторії. Робота містить рекомендації щодо інтеграції медіаосвітніх практик у навчальні програми та окреслює перспективи подальших досліджень у галузі аналізу дитячого контенту.; The paper examines Soviet animation as a tool of covert propaganda and its influence on shaping the worldview of children. It analyzes the key ideological narratives of Soviet cartoons, in particular, models of obedience, collectivism, normalization of violence, and devaluation of individuality. It examines the peculiarities of animation in the Soviet information policy system and identifies mechanisms of soft influence on children's consciousness. Based on a content analysis of the cartoons «Moydodyr», «Cipollino» and «Three from Prostokvashino» hidden messages and manipulative techniques that shaped the behavior models desired by the totalitarian system are systematized. The practical result of the research is the creation of the educational online project «RedFlags» aimed at increasing media literacy and promoting a critical attitude towards the Soviet cultural heritage. The project combines analytical materials, interactive formats, and multimedia tools that provide an accessible explanation of propaganda mechanisms to a wide audience. The work contains recommendations for integrating media education practices into educational programs and outlines prospects for further research in the field of children's content analysis. кваліфікаційна робота 2025-01-01T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/492 Соціальні медіа як інструмент формування медіаграмотності молоді (на матеріалі телеграм-каналу "Без складних слів") Гладун, Юлія Дмитрівна У роботі досліджено соціальні медіа як інструмент формування медіаграмотності молоді на матеріалі авторського телеграм-каналу «Без складних слів». У теоретичному блоці окреслено місце медіаграмотності в структурі цифрової культури молоді та підкреслено амбівалентний характер соціальних платформ, що поєднують потенціал мікронавчання й водночас несуть ризики дезінформації, емоційної поляризації та формування «інформаційних бульбашок». Проаналізовано особливості побудови та поширення контенту в телеграм-каналах, зокрема: лаконічність текстів, комбінування мультимедійних форматів, режим миттєвих сповіщень, етичні обмеження у воєнний час, специфіку взаємодії з аудиторією (інформування, опитування, коментарі, модерація). Практичний блок репрезентує методику створення медіаосвітнього каналу, що включає визначення цільових аудиторій, розроблення рубрикації та контент-плану, встановлення мовних і візуальних стандартів, впровадження політик фактчекінгу, цифрової безпеки та модерування. Детально описано інструменти формування навичок медіаграмотності: метод SIFT, бічне читання, базовий OSINT-пайплайн, аналіз даних і «візуальних опитувань», а також принципи етичного застосування технологій штучного інтелекту. Подано емпіричні результати пілотного запуску – показники залученості, переходів, збережень та поведінкових індикаторів користувачів. Наукова новизна роботи полягає у формуванні цілісної моделі повсякденного мікронавчання в телеграмі як гнучкому освітньому просторі. Практичну значущість виявлено в можливості масштабування представленої методики для закладів освіти, молодіжних центрів та громадських ініціатив. У висновках сформульовано рекомендації щодо інтеграції телеграм-контенту в навчальний процес, інструментів оцінювання освітнього ефекту та підтримання етичних стандартів у кризових інформаційних умовах.; The study examines social media as a tool for developing media literacy among young people, based on the case of the author’s Telegram channel “Без складних слів” (“Without Complicated Words”). The theoretical section outlines the place of media literacy within the structure of youth digital culture and highlights the ambivalent nature of social platforms, which combine the potential for micro-learning with significant risks of disinformation, emotional polarization, and the formation of “information bubbles.” The analysis focuses on the specifics of content production and dissemination in Telegram channels, including concise text formats, the integration of multimedia elements, the push-notification mode, ethical restrictions imposed by wartime conditions, and forms of audience interaction such as information updates, polls, comments, and moderation. The practical section presents a methodology for designing an educational media channel, including the identification of target audiences, the development of a rubric system and content plan, the establishment of language and visual standards, and the implementation of fact-checking, digital security, and moderation policies. The paper details the instruments used to cultivate media literacy skills: the SIFT method, lateral reading, a basic OSINT pipeline, data- reading techniques and “visual polls,” as well as principles of ethical AI use. Empirical results from the pilot launch are provided, including engagement metrics, click-throughs, content saves, and behavioral indicators of users. The scientific novelty of the study lies in proposing a comprehensive model of everyday micro-learning in Telegram as a flexible educational environment. Its 4 practical significance stems from the scalability of the methodology for educational institutions, youth centres, and civic initiatives. The conclusions offer recommendations for integrating Telegram-based content into educational processes, evaluating learning effects, and maintaining ethical standards in crisis- driven information settings. кваліфікаційна робота 2025-01-01T00:00:00Z