http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/13 2026-10-18T00:10:07Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/700 Медіація як альтернативний механізм урегулювання спорів і конфлік тів: проблеми в розкритті змісту термінів, використаних у законі Кармаза, Олександра Олександрівна; Федоренко, Тетяна Вікторівна; Позов, Денис Аполлонович У статті з науково-практичної точки зору розкрито зміст важливих для процесу медіації понять, а саме: «медіація», «аль тернативна форма врегулювання конфліктів (спорів)», «конфлікт (спір)». Медіація – це загальновживаний термін, який у пере кладі з латини означає посередництво. З наукової точки зору медіація – це процес, який сприяє швидкому розв’язанню конф лікту (спору), в якому саме сторони, а не медіатор, пропонують варіанти вирішення проблеми, приймають взаємовигідне рішення та відповідають за його виконання. Доведено, що під альтернативним урегулюванням конфліктів (спорів) у вузькому значенні розуміється недержавна форма захисту прав громадян, у якій відбувається взаємодія прийомів (технік) та методів, за допомогою яких сторони конфлікту (спору) досягають згоди та укладають взаємовигідний для них правочин без звернення до суду або в судовому процесі в порядку та в строки, визначені процесуальним кодексом. Встановлено, що єдиного загальноп рийнятого визначення терміна «конфлікт» у науці не існує; його зміст залежить від того, в якій сфері відносин він досліджу ється. Загалом залежно від сфери суспільних відносин, у яких виникають конфлікти, виділяють економічні, виробничі, сімей ні, політичні, побутові, ідеологічні конфлікти тощо, а відтак і зміст цих понять відрізняється. Аналіз норм законодавства Украї ни засвідчив, що термін «спір» використовується переважно для визначення юрисдикційного шляху врегулювання правового спору в суді та закріплюється в процесуальних і матеріальних нормах. Висловлені пропозиції щодо вдосконалення Закону України «Про медіацію».; From a scientific and practical point of view, the content of important concepts for the mediation process is revealed, namely: “mediation”, “alternative form of conflict (dispute) settlement”, “conflict (dispute)”. “Mediation” is a commonly used term that comes from the Latin “mediare” which means mediation. From a scientific point of view, mediation is a process that contributes to the rapid resolution of a conflict (dispute), in which the parties, not the mediator, propose options for solving the problem, make a mutually ben eficial decision and are responsible for its implementation. It is proved that the alternative settlement of conflicts (disputes) in the nar row sense is understood as a non-state form of protection of citizens’ rights, in which there is an interaction of techniques (techniques) and methods, with the help of which the parties to the conflict (dispute) reach an agreement and enter into a mutually beneficial trans action for them without resorting to court or in a legal proceeding in the manner and within the time limits determined by the procedural code. It was established that there is no single generally accepted definition of the term “conflict” in science; its meaning depends on the sphere of relations in which it is studied. In general, depending on the sphere of social relations in which conflicts arise, scientists distinguish economic, industrial, family, political, domestic, ideological conflicts, etc., therefore, the meaning of these concepts differs. The analysis of Ukrainian legislation proved that the term “dispute” is used mainly to determine the jurisdictional way of settling a legal dispute in court and is fixed in procedural and material norms. The article contains suggestions for improving the Law of Ukraine “On Mediation”. The purpose of this study is a scientific and practical analysis of the institution of mediation as an alternative mechanism for resolving disputes (conflicts) in Ukraine. The object of the research is social relations connected with citizens’ realization of the right to use national means of legal protection, guaranteed by Art. 55 of the Constitution of Ukraine. The methodological basis of the research is a set of general methods of scientific knowledge, as well as special methods used in legal science. 2022-01-01T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/699 Медіація в діяльності юридичної клініки Дяченко, Сергій Вікторович У статті здійснено теоретичний аналіз процедур здійснення медіації юридичними клініками, а також надано певні практичні рекомендації щодо удосконалення законодавства у цій сфері. Зазначено, що проблеми медіації у діяльності юридичної клініки мало розроблені у юридичній літературі. Дискусії йдуть із ряду основних положень. Вказано на важливість медіації та відповідність цієї процедури нормам Конституції України, нормам міжнародних актів Ради Європи та Європейського Союзу. Зазначено певну колізію законів України «Про безоплатну правову допомогу» та «Про медіацію» щодо можливості здійснення медіації юридичними клініками. Запропоновано вирішувати колізію на користь застосування Закону України «Про медіацію» як основного спеціального законодавчого акта України у цій сфері. Обґрунтовано висновок про можливість залучення як медіаторів студентів та інших працівників юридичних клінік. Вказано, що хоча медіаторами, звичайно, є професійні юристи, це не є обов’язковою вимогою. Теоретично медіаторами можуть бути особи, які пройшли базову підготовку медіатора, навіть студенти та працівники юридичних клінік. Наголошено на питанні фактичної відсутності нормативно-правового регулювання здійснення медіації юридичними клініками. Зроблено висновок про те, що студенти та інші працівники юридичних клінік можуть бути медіаторами за умови проходження базової підготовки медіатора та якщо сторони медіації не заперечують проти цього. Аргументовано, що юридичні клініки варто визначити суб’єктами надання безоплатної правової допомоги шляхом розгляду та прийняття проєкту Закону України про внесення змін та доповнень до законодавства України щодо визнання юридичних клінік суб’єктами надання безоплатної правової допомоги. Зазначено потребу в удосконаленні нормативно-правового регулювання здійснення діяльності юридичними клініками, зокрема й стосовно здійснення медіації. Запропоновано Міністерству освіти і науки України затвердити нове Положення про юридичну клініку закладу вищої освіти.; The article provides a theoretical analysis of the procedures for mediation by legal clinics and makes some practical recommendations for improving legislation in this area. It is noted that the issues of mediation in the activities of legal clinics are not well developed in the legal literature. The discussions are based on a number of key points. The importance of mediation and the compliance of this procedure with the provisions of the Constitution of Ukraine, international acts of the Council of Europe and the European Union are pointed out. The author notes a certain conflict between the Laws of Ukraine "On Free Legal Aid" and "On Mediation" regarding the possibility of mediation by legal clinics. The author suggests that the conflict should be resolved in favour of applying the Law of Ukraine "On Mediation" as the main special legislative act of Ukraine in this area. The author substantiates the conclusion that students and other employees of legal clinics may be involved as mediators. It is noted that although mediators are usually professional lawyers, this is not a mandatory requirement. Theoretically, mediators can be persons who have undergone basic mediation training, even students and employees of legal clinics. The author emphasises the issue of the actual absence of legal regulation of mediation by legal clinics. The author concludes that students and other employees of legal clinics may be mediators provided that they have undergone basic mediation training and the parties to the mediation do not object to this. The author argues that legal clinics should be recognised as entities providing free legal aid by considering and adopting the draft Law of Ukraine on Amendments to the Legislation of Ukraine on Recognition of Legal Clinics as Entities Providing Free Legal Aid. The author notes the need to improve the legal regulation of legal clinics, including in relation to mediation. The author suggests that the Ministry of Education and Science of Ukraine should approve a new Regulation on the legal clinic of a higher education institution. 2023-01-01T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/698 Медіація в адміністративному процесі Різенко, Олена Володимирівна Стаття присвячена питанням особливостей медіації в адміністративному процесі України як різновиду альтернативних способів вирішення конфліктів, що потребує удосконалення та роз витку, з огляду на міжнародні норми і загально державні потреби. З’ясовано, що в процесі реформування судо вої і правоохоронної системи актуалізувалося питання спрощених процедур вирішення спорів, зокрема, мова йде про альтернативні способи (медіація, переговори тощо). Такий підхід дасть можливість розвантажити суди, пришвидшить вирішення спорів та допоможе зберегти приязні відносини між сторонами, що беруть участь про цесі медіації. Наголошено, що в Україні в адміністративно му судочинстві є ряд справ, які можна вирішити альтернативним способом. Альтернативні засо бів вирішення адміністративних спорів дозволять динамічно розв’язувати конфлікти, зокрема ті, що стосуються дорожньо-транспортних пригод, правопорушень у сфері охорони праці та інші, врегулювання яких можливе за законодавством України через процедуру медіації. Зазначено, що в Україні діє Закон України «Про медіацію» норми якого визначають особли вості проведення медіації в цивільному, госпо дарському, адміністративному процесі, у сфері нотаріальної діяльності, модифікує суспільні від носини та вимагає застосування особливих при йомів, способів та методів регулювання відносин медіації в юридичних процесах. Акцентовано увагу на тому, що для медіації в адміністративному процесі важливим є дотри мання норм етичної поведінки, зокрема, етич ного кодексу медіатора. В Україні сьогодні за конодавчо не закріплено уніфіковані правила етичної поведінки медіатора та учасників проце су медіації. Такі правила приймаються громад ськими об’єднаннями на основі Європейського Кодексу (European Code of Conduct for Mediators) медіаторів. В адміністративно-правовій практиці досвід медіації є новий, але, як свідчить практика, пер спективний і затребуваний. Процедура медіації допоможе вирішити спір позитивно для усіх сто рін, максимально зберігши час, фінанси, а та кож, сприятиме тому, що сторони залишаться у добрих відносинах між собою.; The article is devoted to the issues of the peculiarities of mediation in the administrative process of Ukraine as a kind of alternative methods of conflict resolution, which needs improvement and development, taking into account international norms and national needs. It was found that in the process of reforming the judicial and law enforcement system, the issue of simplified dispute resolution procedures became relevant, in particular, we are talking about alternative methods (mediation, negotiations, etc.). This approach will make it possible to relieve the courts, speed up the resolution of disputes and help maintain friendly relations between the parties participating in the mediation process. It was emphasized that in Ukraine there are a number of cases in administrative proceedings that can be resolved in an alternative way. Alternative means of resolving administrative disputes will allow dynamic resolution of conflicts, in particular those related to traffic accidents, offenses in the field of labor protection and others, the settlement of which is possible under the legislation of Ukraine through the mediation procedure. It is noted that the Law of Ukraine “On Mediation” is in effect in Ukraine, the norms of which determine the peculiarities of mediation in civil, economic, administrative proceedings, in the field of notarial activity, modify social relations and require the use of special techniques, methods and methods of regulating mediation relations in legal processes. Attention is focused on the fact that for mediation in the administrative process it is important to observe the norms of ethical behavior, in particular, the mediator’s code of ethics. In Ukraine today, the unified rules of ethical behavior of the mediator and participants in the mediation process are not legislated. Such rules are adopted by public associations based on the European Code of Conduct for Mediators. In administrative and legal practice, the experience of mediation is new, but, as practice shows, it is promising and in demand. The mediation procedure will help resolve the dispute positively for all parties, saving time and money as much as possible, and will also help the parties remain on good terms with each other. 2024-01-01T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/697 Професійні стандарти діяльності юриста в міжнародній комерційній медіації: від змагального процесу до посередництва Федорук, Наталія Сергіївна Стаття присвячена проблемі дотримання принципів міжнародної комерційної медіації професій ними юристами, які часто залучені до медіаційного процесу розв’язання міжнародних комерційних спорів як медіатори або юридичні радники. Так, значна частина медіаторів, яких пропонують по стійно діючі арбітражні установи, складають професійні юристи (наприклад, в Україні цей показник 99%), що обумовлено специфікою комерційних спорів, які вимагають знання міжнародного права. Проте перенесення юристами принципів правосуддя у медіаційний процес часто суперечить його консенсусній природі, адже медіація спрямована на мирне врегулювання конфліктів, а не на зма гання сторін. На відміну від судового та арбітражного процесу процедура медіації в міжнародних комерційних спорах від початку до кінця базується на принципі самовизначеності сторін, який ві дображає консенсусну природу медіації. Він є основоположним принципом медіації, який, власне, і відрізняє її від судового та арбітражного процесу. Основна роль медіатора – допомагати сторонам знаходити взаємоприйнятне рішення, а не призначати у спорі винну і потерпілу особу, оскільки на відміну від суду чи арбітражу, які завершуються обов’язковим рішенням, медіація завершуєть ся лише фіксацією консенсусного результату. Ефективна участь юристів в якості радників сторін міжнародної комерційної медіації забезпечується відмовою від адвокатських методів представни цтва та прагненню до відкритості та обговоренню проблем, потрібних для досягнення компромісу. Для забезпечення консенсусної природи міжнародної комерційної медіації дії представників сторін мають включати консультації клієнтів, обговорення юридичних аспектів конфлікту із медіатором і допомогу у формулюванні угоди. Для вирішення подібних проблем юридичні факультети повинні розширити програми медіаційної підготовки здобувачів, зосереджуючи увагу на навичках комуні кації та переговорів, щоб майбутні юристи розуміли важливість людських відносин у конфліктах. Окрім теоретичного навчання, розумінню консенсусної природи медіаційного процесу допоможе практика в сферах, де не домінує змагальність, наприклад, у юридичному консультуванні в проце сі укладення міжнародних комерційних контрактів.; The article is dedicated to the problem of adhering to the principles of international commercial mediation by professional lawyers, who are often involved in the mediation process of resolving international commercial disputes either as mediators or legal advisors. A significant proportion of mediators offered by permanent arbitration institutions are professional lawyers (for example, in Ukraine, this figure is 99%), which is due to the nature of commercial disputes that require knowledge of international law. However, the transfer of judicial principles into the mediation process by lawyers often contradicts its consensual nature, as mediation aims to peacefully resolve conflicts rather than to have the parties compete. The main role of the mediator is to assist the parties in finding a mutually acceptable solution, not to assign guilt and innocence in the dispute, since unlike courts or arbitration, which end with a mandatory decision, mediation only concludes with the recording of a consensual outcome. The effective participation of lawyers as advisors to the parties in international commercial mediation is ensured by rejecting advocacy methods of representation and striving for openness and discussion of the issues needed to reach a compromise. To ensure the consensual nature of international commercial mediation, the actions of the parties’ representatives should include client consultations, discussions of legal aspects of the conflict with the mediator, and assistance in formulating the agreement. To address such issues, law faculties should expand their mediation training programs for students, focusing on communication and negotiation skills, so that future lawyers understand the importance of human relationships in conflicts. In addition to theoretical training, understanding the consensual nature of the mediation process will be aided by practical experience in areas where adversarial processes are not dominant, such as legal consulting in the process of concluding international commercial contracts. 2025-01-01T00:00:00Z