http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/116 2026-07-15T17:44:36Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/590 Перспективні напрямки автоматизації обробки експлуатаційних параметрів авіаперевезень Фуртат, С.О.; Фуртат, О.В.; Лялікова, Ю.В. Розробка комп’ютерно-інтегрованої системи для автоматизації збору та обробки параметрів авіаперевезень є критично необхідним етапом для подальшого впровадження інтелектуальних методів управління. В умовах сучасного авіаційного ринку, а також з огляду на специфіку українських реалій, швидкість і точність обробки польотних даних стають визначальними факторами забезпечення безпеки та стійкості інфраструктури. Метою дослідження є встановлення перспективних напрямків розробки та впровадження автоматизованих систем, які забезпечують інтегровану обробку вхідних експлуатаційних даних, їх верифікацію та автоматичне формування аналітичної звітності щодо параметрів авіарейсів. На основі аналізу сучасних наукових джерел систематизовано перспективні напрямки оптимізації авіаційних операцій. Доведено, що сучасна наука переходить від статичних математичних моделей до динамічних систем. Установлено, що ефективність використання складного математичного апарату критично залежить від якості, верифікації та оперативності збору вхідних параметрів. Велика кількість розрізнених даних вимагає створення єдиного інформаційного простору для усунення «вузьких місць». Найбільш перспективним підходом визначено побудову архітектури, де інтелектуальні модулі інтегровані безпосередньо в контур управління повітряним рухом. Це дозволяє обробляти множинні джерела інформації в реальному часі, мінімізувати вплив «людського фактора», прогнозувати транспортні потоки та ефективно керувати розкладом вузлових аеропортів. Використання виявлених закономірностей дозволяє спроектувати модулі збору та попередньої обробки даних згідно з жорсткими вимогами сучасних алгоритмів машинного навчання. Це є фундаментальною основою для розробки високоефективних систем підтримки прийняття рішень, які не лише автоматизують рутинні процеси, але й забезпечують предиктивний аналіз траєкторій польотів, комплексно підвищуючи ефективність галузі.; The development of a computer-integrated system for automating the collection and processing of aviation parameters is a crucial step for the subsequent implementation of intelligent management methods. In today's aviation market, and considering the specific context of Ukrainian realities, the speed and accuracy of flight data processing are becoming decisive factors in ensuring infrastructure safety and resilience. The aim of the study is to identify promising directions for the development and implementation of automated systems that ensure the integrated processing of input operational data, their verification, and the automated generation of analytical reports on flight parameters. Based on an analysis of modern scientific sources, promising directions for the optimization of aviation operations have been systematized. It has been proven that modern science is shifting from static mathematical models to dynamic systems. It has been established that the effectiveness of using complex mathematical frameworks depends critically on the quality, verification, and promptness of input parameter collection. The vast amount of disparate data necessitates the creation of a unified information space to eliminate bottlenecks. The most promising approach is determined to be the development of an architecture where intelligent modules are integrated directly into the air traffic control loop. This allows for the real-time processing of multiple information sources, minimizing the "human factor," forecasting traffic flows, and efficiently managing hub airport schedules. Leveraging the identified patterns allows for the design of data collection and preprocessing modules that meet the strict requirements of modern machine learning algorithms. This forms a fundamental basis for developing highly efficient decision support systems that not only automate routine processes but also provide predictive analysis of flight trajectories, comprehensively enhancing the industry's efficiency. 2026-05-19T00:00:00Z http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/431 Штучний інтелект та його роль у бібліотеках закладів вищої освіти Данькевич, Юлія Володимирівна; Костенко, Ольга Григорівна Стаття присвячена вивченню ролі штучного інтелекту (далі – ШІ) у подальшій роботі бібліотек закладів вищої освіти. Зокрема, авторками береться до уваги той факт, що нині бібліотеки мають здійснити певну трансформацію бібліотечної справи у роботі ЗВО. Авторки аналізують, як використання ШІ може сприяти автоматизації рутинних процесів, підвищенню доступності інформаційних ресурсів, персоналізації послуг для користувачів та інтеграції бібліотек у навчальний процес. Особливо увага приділяється технологіям обробки природної мови (NLP), оптичному розпізнаванню тексту (OCR) та чат-ботам, які забезпечують зручність доступу до бібліотечних ресурсів і швидкість обслуговування. Персоналізація є єдиною з ключових переваг ШІ, оскільки алгоритми здатні аналізувати запити користувачів, пропонуючи їм релевантні джерела та формуючи індивідуальні навчальні маршрути. Завдяки інтеграції ШІ із системами дистанційного навчання бібліотеки стають активними учасниками освітнього процесу, надаючи доступ до інтерактивних ресурсів, симуляцій та мультимедійного контенту. Крім того, технології OCR відкривають нові можливості для збереження культурної спадщини через оцифрування старовинних рукописів та архівів, створюючи їх доступними для широкого загалу. Однак стаття розглядає також ризики, пов’язані із впровадженням ШІ. Серед них наголошуємо на проблемах, пов’язаних із збереженням конфіденційності даних користувачів, вдосконаленням алгоритмів, що навчаються на недосконалих або неправдивих даних, та можливе зниження ролі людського фактора. Авторки наголошують на необхідності розробки етичних стандартів використання ШІ в бібліотечній сфері, забезпечення прозорості алгоритмів роботи, навчання персоналу та тестування нових технологій перед їх впровадженням. У висновках підкреслюється, що штучний інтелект є потужним інструментом для розвитку бібліотек як сучасних інтелектуальних центрів. Проте ефективне використання ШІ можливе через забезпечення балансу між автоматизацією та людським контролем, що вплине на достовірність інформації та високий рівень обслуговування користувачів.; The article is devoted to the study of the role of artificial intelligence (hereinafter – AI) in the further work of libraries of higher education institutions. In particular, the authors take into account the fact that currently libraries have to carry out a certain transformation of librarianship in the work of higher education institutions. The authors analyze how the use of AI can help automate routine processes, increase the availability of information resources, personalize services for users, and integrate libraries into the educational process. Special attention is paid to natural language processing (NLP), optical text recognition (OCR) and chatbots, which provide convenient access to library resources and speed of service. Personalization is one of the key advantages of AI, as algorithms are able to analyze user requests, offering them relevant sources and forming individual learning paths. Thanks to the integration of AI with distance learning systems, libraries become active participants in the educational process, providing access to interactive resources, simulations and multimedia content. In addition, OCR technologies open up new opportunities for preserving cultural heritage through the digitization of ancient manuscripts and archives, making them accessible to the general public. However, the article also considers the risks associated with the implementation of AI. Among them, we emphasize the problems related to the preservation of user data privacy, the improvement of algorithms that learn on imperfect or false data, and the possible reduction of the role of the human factor. The authors emphasize the need to develop ethical standards for the use of AI in the library field, ensure transparency of work algorithms, train staff and test new technologies before their implementation. The conclusions emphasize that artificial intelligence is a powerful tool for the development of libraries as modern intellectual centers. However, the effective use of AI is possible by ensuring a balance between automation and human control, which will affect the reliability of information and a high level of user service. Наукова стаття 2025-01-01T00:00:00Z