http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/13 2026-04-18T03:07:12Z 2026-04-18T03:07:12Z Станіславський, Сергій Валерійович http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/517 2026-01-16T19:44:35Z 2025-01-01T00:00:00Z

Удосконалення механізмів публічного управління у сфері інвестицій в будівництві у пост-воєнний період Станіславський, Сергій Валерійович У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні підходів до формування та реалізації механізмів публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві та розробці напрямів їх удосконалення у пост-воєнний період. У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано комплексний механізм публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві у пост-воєнний період в Україні, мета якого полягає у тому, щоб забезпечити ефективне, прозоре та скоординоване управління інвестиційною діяльністю у сфері будівництва в поствоєнний період, спрямоване на відновлення та модернізацію інфраструктури, що покликане створити сприятливий інвестиційний клімат, залучити внутрішні та зовнішні ресурси, розвинути державно-приватне партнерство та інтегрувати Україну у європейський економічний і правовий простір, а очікуваним результатом впровадження якого є ефективне публічного управління для забезпечення швидкого, прозорого та ефективного відновлення будівельної сфери у поствоєнний період, створення стійкого інвестиційного клімату у результаті скоординованої дії механізмів публічного управління інвестиціями у будівництві, зокрема: нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрово-експертного, інформаційно-технологічного. Автором також удосконалено теоретичний підхід до розуміння сутності поняття публічне управління у сфері здійснення інвестицій в 3 будівництві, що представлено як цілеспрямовану діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування у взаємодії з бізнесом, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, яка спрямована на формування сприятливого інвестиційного середовища, залучення та ефективне використання ресурсів для відбудови та розвитку будівельної галузі, забезпечення прозорості, соціальної орієнтованості й інноваційності управлінських процесів у поствоєнний період. У роботі розроблено шляхи імплементації міжнародного досвіду ефективного публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві, зокрема: фінансово-економічні стимули (в контексті чого необхідно запровадити інвестиційні податкові кредити, податкові канікули, пільги на реінвестування; розширити механізми амортизаційного та ґрантового стимулювання; створити державні фонди підтримки інноваційних будівельних стартапів та програми кредитування); розвиток механізмів державно-приватного партнерства (в контексті чого необхідно застосувати моделі співфінансування інфраструктурних проєктів; залучити приватний капітал до відбудови регіонів; сформувати правові та організаційні гарантії для інвесторів); інституційні та організаційні механізми (в контексті чого необхідно створити спеціалізовані державні агенції для координації інновацій у будівництві (за прикладом BCA у Сінгапурі); сформувати інноваційні хаби, центри трансферу технологій та консалтингові ради; удосконалити систему нагляду та контролю за інвестиційними процесами); цифровізація та технологічна модернізація (в контексті чого необхідно обов’язково застосовувати BIM у державних проєктах; використовувати дрони, IoT та 3D-друк для прискорення і контролю процесів; розвивати модульне будівництво та технології «розумних» міст); енергоефективність та «зелене» будівництво (в контексті чого необхідно імплементувати стандарти «пасивного будинку» та сертифікаційні системи (на зразок Green Mark у Сінгапурі); розвивати державні програми фінансування енергоефективних об’єктів (аналог «Energieeffizient Bauen» у Німеччині); стимулювати 4 суб’єктів будівельної сфери використовувати екологічні матеріали та технології); розвиток альтернативних механізмів фінансування (в контексті чого необхідно здійснювати розвиток венчурного інвестування у будівельні стартами, а також краудфандингу для локальних та соціально значущих проєктів; широко залучати міжнародні гранти та кредити міжнародних фінансових організацій); правове забезпечення гарантій інвесторам (в контексті чого необхідно удосконалити нормативно-правову базу відповідно до європейських стандартів; закріпити гарантії захисту прав інвесторів, прозорості угод; мінімізувати бюрократичні бар’єри, цифровізувати дозвільні процедури). У дисертації запропоновано перспективи впровадження інноваційних технологій у будівництві України та особливості здійснення інвестицій у дані напрямки: технологічні інновації (виникнення потреби у значних капіталовкладеннях у розвиток нових технологій та виробництво); виробничі інновації (виникнення необхідності інвестицій у масштабування виробництва); економічні інновації (виникнення потреби залучати венчурний капітал та інвестиційні фонди); торговельні інновації (потреба у розширенні ринку збуту через впровадження цифрових платформ); соціальні інновації (потреба здійснювати інвестування у безпеку та соціальний захист працівників); управлінські інновації (виникнення потреби у перенесенні акцентів на гнучкі управлінські моделі); енергоефективні технології (розширення попиту на здійснення «зелених» інвестицій); роботизація і автоматизація (потреба у зменшенні людського фактору та мінімізації витрат на управління трудовими ресурсами); цифрові технології (підвищення необхідності у реалізації прозорих інвестиційних проєктів), безпекові інновації в умовах війни (виникнення потреби у державній підтримці та спеціальних інвестиційних програмах). Запропоновано інструменти впровадження перспективних інноваційних технологій у будівництві України, що включають: 3D-друк, наноматеріали, самовідновлюваний бетон, «зелені» технології, 5 автоматизація, роботизація, мобільні 3D-принтери, Big Data, прогнозна аналітика, ERP-системи, цифровий маркетинг, краудфандинг, маркетплейси; мобільні укриття, VR/AR-тренінги, «зелене» будівництво, Agile, BIMтехнології, цифрові платформи (PlanRadar, GanttPRO), прозорі сонячні панелі, сонячна фарба, сонячна покрівля, роботизована кладка (Hadrian X), SitePrint HP, KUKA, BIM, IoT, AI, Smart Construction, 3D-друк укриттів, модульні системи, співпраця з ДСНС. До того ж, дістав подальшого розвитку перелік принципів публічного управління у сфері здійснення інвестицій в будівництві, зокрема: законність і нормативна визначеність, прозорість і підзвітність, ефективність та результативність, соціальна орієнтованість, державно-приватне партнерство, адаптивність та гнучкість, інноваційність та цифровізація, справедливість і недискримінаційність, децентралізація та субсидіарність, міжнародна координація та партнерство. Крім того, окреслено особливості реалізації публічного управління інвестиціями у будівництві в поствоєнний період, зокрема: відновлювальний характер управління, пріоритетність соціальної функції, мобілізаційно-координаційна роль держави, багаторівневість та міжнародний вимір, адаптивність до кризових умов, інноваційність та цифровізація, державно-приватне партнерство з акцентом на відбудову.; The dissertation solves a relevant scientific problem, which consists in the scientific and theoretical substantiation of approaches to the formation and implementation of public administration mechanisms in the field of investments in construction and the development of directions for their improvement in the postwar period. The dissertation study first proposes a comprehensive mechanism of public management in the field of investment in construction in the post-war period in Ukraine, the purpose of which is to ensure effective, transparent and coordinated management of investment activities in the field of construction in the post-war period, aimed at restoring and modernizing infrastructure, which is designed to create a favorable investment climate, attract internal and external resources, develop public-private partnership and integrate Ukraine into the European economic and legal space, and the expected result of the implementation of which is effective public management to ensure rapid, transparent and effective restoration of the construction sector in the post-war period, the creation of a sustainable investment climate as a result of the coordinated action of mechanisms of public management of investments in construction, in particular: regulatory, organizational, financial, personnel and expert, information and technological. The author also improved the theoretical approach to understanding the essence of the concept of public administration in the field of investment in construction, which is presented as a purposeful activity of state authorities, local governments in interaction with business, civil society and international partners, which is aimed at forming a favorable investment environment, attracting and effectively using resources for the reconstruction and development of the construction industry, ensuring transparency, social orientation and innovation of management processes in the post-war period. 7 The work develops ways to implement international experience in effective public administration in the field of investment in construction, in particular: financial and economic incentives (in the context of which it is necessary to introduce investment tax credits, tax holidays, and reinvestment benefits; expand depreciation and grant incentive mechanisms; create state funds to support innovative construction startups and lending programs); development of publicprivate partnership mechanisms (in the context of which it is necessary to apply models of co-financing of infrastructure projects; attract private capital to rebuild regions; form legal and organizational guarantees for investors); institutional and organizational mechanisms (in the context of which it is necessary to create specialized state agencies to coordinate innovations in construction (following the example of BCA in Singapore); form innovation hubs, technology transfer centers, and consulting councils; improve the system of supervision and control over investment processes); digitalization and technological modernization (in the context of which it is necessary to apply BIM in public projects; use drones, IoT and 3D printing to accelerate and control processes; develop modular construction and «smart» city technologies); energy efficiency and «green» construction (in the context of which it is necessary to implement «passive house» standards and certification systems (like Green Mark in Singapore); develop state programs for financing energy-efficient facilities (analogous to «Energieeffizient Bauen» in Germany); stimulate construction entities to use environmentally friendly materials and technologies); development of alternative financing mechanisms (in the context of which it is necessary to develop venture investment in construction startups, as well as crowdfunding for local and socially significant projects; widely attract international grants and loans from international financial organizations); legal provision of guarantees to investors (in the context of which it is necessary to improve the regulatory framework in accordance with European standards; establish guarantees for the protection of investor rights, transparency of transactions; minimize bureaucratic barriers, and digitalize permitting procedures). 8 The dissertation proposes the prospects for the implementation of innovative technologies in the construction of Ukraine and the features of investments in these areas: technological innovations (the emergence of the need for significant investments in the development of new technologies and production); production innovations (the emergence of the need for investments in scaling production); economic innovations (the emergence of the need to attract venture capital and investment funds); trade innovations (the need to expand the sales market through the implementation of digital platforms); social innovations (the need to invest in the safety and social protection of employees); management innovations (the emergence of the need to shift the emphasis to flexible management models); energy-efficient technologies (expanding demand for «green» investments); robotics and automation (the need to reduce the human factor and minimize the costs of managing labor resources); digital technologies (increasing the need for the implementation of transparent investment projects), security innovations in war conditions (emergence of the need for state support and special investment programs). Tools for the implementation of promising innovative technologies in the construction of Ukraine are proposed, including: 3D printing, nanomaterials, selfhealing concrete, «green» technologies, automation, robotics, mobile 3D printers, Big Data, predictive analytics, ERP systems, digital marketing, crowdfunding, marketplaces; mobile shelters, VR/AR trainings, «green» construction, Agile, BIM technologies, digital platforms (PlanRadar, GanttPRO), transparent solar panels, solar paint, solar roof, robotic masonry (Hadrian X), SitePrint HP, KUKA, BIM, IoT, AI, Smart Construction, 3D printing of shelters, modular systems, cooperation with the State Emergency Service. In addition, the list of principles of public governance in the field of investment in construction was further developed, in particular: legality and regulatory certainty, transparency and accountability, efficiency and effectiveness, social orientation, public-private partnership, adaptability and flexibility, innovation and digitalization, fairness and non-discrimination, decentralization and 9 subsidiarity, international coordination and partnership. In addition, the features of the implementation of public governance of investments in construction in the post-war period were outlined, in particular: the restorative nature of management, the priority of the social function, the mobilization and coordination role of the state, multi-level and international dimension, adaptability to crisis conditions, innovation and digitalization, public-private partnership with an emphasis on reconstruction.

2025-01-01T00:00:00Z Іванченко, Алла Володимирівна http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/489 2025-11-05T09:30:14Z 2025-01-01T00:00:00Z

Аксіологічні засади функціонування державної служби в умовах реалізації системних реформ Іванченко, Алла Володимирівна The dissertation solves an urgent scientific problem, which consists in the theoretical substantiation, identification and systematisation of axiological principles of public service functioning in the context of transformation processes and systemic reforms in Ukraine. It substantiates the need for new approaches to public policy-making that take into account not only administrative but also moral and ethical principles of public service functioning. It is emphasised that the successful implementation of reforms is impossible without taking into account the internal beliefs, motivations and value orientations of civil servants, which determine their behaviour, professional ethics and responsibility to society. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the value foundations of public service, which shape the worldview and behavioural guidelines of civil servants in the context of reforming the public administration system. The author provides an in-depth analysis of how axiological factors — moral, ethical and cultural values — influence the functioning of the public administration system. It is revealed that values such as service to society, integrity, accountability and responsibility are key factors in the stability, trust and legitimacy of government institutions. It is determined that changing the management paradigm in the context of dynamic reforms requires a deeper understanding of the role of the axiological approach to human resource development. The paper examines the relationship between axiological orientations and the effectiveness of reforms, emphasising the role of values as an integrative factor that contributes to the formation of a professional culture among civil servants, public trust in the authorities, and the stability of the state's institutional structure. It analyses the mechanisms for shaping organisational culture based on shared values, which contributes to the development of sustainable models of behaviour in public administration. It argues that the effective functioning of the civil service in the context of reform is only possible if civil servants fully embrace ethical standards as an integral part of their professional activities. Thus, the scientific work substantiates the need to rethink the role of values in public administration, taking into account contemporary socio-political challenges and European integration processes. It examines how the adaptation of a value-oriented approach can become the basis for a new management culture that meets both the requirements of society and European standards of public administration. In the context of globalisation processes and the democratisation of governance, emphasis is placed on the transformation of ethical models in management practices and their alignment with Ukraine's international obligations. Contemporary approaches to the formation of ethical standards and the regulatory framework of the civil service are analysed, particularly in terms of responsibility, integrity, transparency and accountability. The need to implement ethical compliance as a systemic mechanism for preventing offences, corruption and abuse of power has been revealed. The importance of not only formal regulation of ethical standards, but also the creation of an effective institutional environment that ensures the practical implementation of axiological principles in management activities has been emphasised. An analysis of the state of research on this issue by domestic and foreign scholars has revealed insufficient attention to the axiological dimension of public service as a key component of the effective implementation of systemic reforms. It has been established that legal and organisational approaches dominate in most studies, while moral and ethical principles remain peripheral. In this context, the work makes an important contribution to the development of axiological theory of public administration, offering a new interpretation of concepts such as ‘civil servant ethics,’ ‘management values,’ and ‘professional integrity.’ The practical experience of European Union countries in implementing value-oriented models of public service has been studied and the possibilities for their adaptation in the Ukrainian context have been assessed. The effectiveness of mechanisms such as codes of ethics, independent bodies for monitoring compliance with ethical standards, and educational programmes for civil servants has been analysed. The most relevant practices for the Ukrainian system have been identified, particularly with regard to integrity, transparency, ethical leadership and the development of a culture of trust in the public service. The shortcomings of the current personnel management system in the civil service have been identified, related to the fragmented implementation of ethical standards, insufficient motivation of employees to comply with value norms, and the lack of a comprehensive policy for creating an ethical environment in public authorities. It reveals that there is an imbalance between formal requirements and actual practices, which leads to a decline in the legitimacy of state institutions. It emphasises the need for a strategic approach to the development of a management culture based on respect for human rights, ethical responsibility and public integrity. Proposals are made to improve the institutional and regulatory framework of the civil service, taking into account an axiological approach. In particular, the feasibility of introducing a comprehensive system for assessing compliance with ethical standards and developing indicators to measure the level of value orientation of civil servants is justified. It is proposed to create a national platform for ethical communication to exchange best practices, as well as to include courses on public administration ethics in professional training and advanced training programmes. As part of improving the functioning of the civil service in the context of systemic reforms, conceptual foundations for the formation of a value-oriented model of public administration have been proposed. Such a model includes the integration of axiological criteria into personnel policy, performance evaluation systems, performance management, organisational culture and strategic planning. The goal is to create a new type of civil service that is transparent, accountable, morally responsible, and focused on the needs of citizens. The results of the study are of practical importance for the formation of public policy in the field of civil service, the improvement of the regulatory framework, and the practice of personnel management in public authorities.; Дисертація на здобуття наукового ступеня доктор філософії «PhD» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» - Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Київ, 2025. У дисертаційній роботі розв’язано актуальне наукове завдання, що полягає у теоретичному обґрунтуванні, виявленні та систематизації аксіологічних принципів функціонування державної служби в умовах трансформаційних процесів та системних реформ в Україні. Обґрунтовано необхідність нових підходів до формування державної політики, що враховують не лише адміністративні, а й морально-етичні засади функціонування публічної служби. Підкреслюється, що успішне впровадження реформ неможливе без урахування внутрішніх переконань, мотивацій та ціннісних орієнтацій державних службовців, які визначають їх поведінку, професійну етику і відповідальність перед суспільством. Дисертація присвячена комплексному дослідженню ціннісних основ публічної служби, які формують світоглядні та поведінкові орієнтири державних службовців в умовах реформування системи державного управління. Автором глибоко проаналізовано, як аксіологічні чинники — моральні, етичні, культурні цінності — впливають на функціонування системи публічного управління. Розкрито, що саме цінності, такі як служіння суспільству, доброчесність, підзвітність та відповідальність, є ключовими факторами стабільності, довіри та легітимності владних інституцій. Визначено, що зміна управлінської парадигми в умовах динамічних реформ потребує глибшого осмислення ролі аксіологічного підходу до розвитку кадрового потенціалу. У роботі досліджено взаємозв’язок між аксіологічними орієнтаціями та ефективністю реалізації реформ, наголошено на ролі цінностей як інтегративного чинника, що сприяє формуванню професійної культури держслужбовців, довіри громадян до влади та стабільності інституційної структури держави. Аналізуються механізми формування організаційної культури на засадах спільних цінностей, що сприяє розвитку сталих моделей поведінки у публічному управлінні. Обґрунтовано, що ефективне функціонування державної служби в умовах реформування можливе лише за умови цілісного сприйняття державними службовцями етичних стандартів як невід’ємної частини професійної діяльності. Таким чином, у науковій роботі обґрунтовано необхідність переосмислення ролі цінностей у публічному управлінні з урахуванням сучасних суспільно-політичних викликів та процесів європейської інтеграції. Досліджено, як адаптація ціннісно-орієнтованого підходу може стати основою нової управлінської культури, що відповідає як вимогам суспільства, так і європейським стандартам публічного адміністрування. У контексті глобалізаційних процесів та демократизації управління, акцент зроблено на трансформації етичних моделей в управлінських практиках та їх узгодженні з міжнародними зобов’язаннями України. Проаналізовано сучасні підходи до формування етичних стандартів і нормативної бази державної служби, зокрема в аспекті відповідальності, доброчесності, прозорості та підзвітності. Розкрито потребу у впровадженні етичного комплаєнсу як системного механізму запобігання правопорушенням, корупції та зловживанням владою. Підкреслено важливість не лише формального регламентування етичних норм, але й створення ефективного інституційного середовища, що забезпечує практичну реалізацію аксіологічних принципів в управлінській діяльності. Аналіз стану розробки проблеми вітчизняними та зарубіжними науковцями засвідчив недостатню увагу до аксіологічного виміру державної служби як ключової складової ефективної реалізації системних реформ. Встановлено, що в більшості досліджень домінує правовий та організаційний підходи, натомість морально-етичні засади залишаються периферійними. У цьому контексті робота робить важливий внесок у розвиток аксіологічної теорії публічного управління, пропонуючи нову інтерпретацію понять, таких як «етика державного службовця», «цінності управління», «професійна доброчесність». Вивчено практичний досвід країн Європейського Союзу щодо впровадження ціннісно-орієнтованих моделей публічної служби та оцінено можливості їх адаптації в українському контексті. Проаналізовано ефективність таких механізмів, як кодекси етики, незалежні органи з моніторингу дотримання етичних норм, освітні програми для держслужбовців. Виділено найбільш релевантні для української системи практики, зокрема стосовно доброчесності, прозорості, етичного лідерства та розвитку культури довіри в публічній службі. Окреслено недоліки чинної системи управління персоналом на державній службі, пов’язані з фрагментарністю впровадження етичних стандартів, недостатньою мотивацією службовців до дотримання ціннісних норм, а також відсутністю цілісної політики формування етичного середовища в органах публічної влади. Розкрито, що існує дисбаланс між формальними вимогами та реальними практиками, що призводить до зниження легітимності державних інституцій. Наголошено на потребі стратегічного підходу до розвитку управлінської культури, яка б базувалася на повазі до прав людини, етичній відповідальності та публічній доброчесності. Надано пропозиції щодо удосконалення інституційного та нормативного забезпечення державної служби з урахуванням аксіологічного підходу. Зокрема, обґрунтовано доцільність запровадження комплексної системи оцінювання дотримання етичних стандартів, розробки індикаторів для вимірювання рівня ціннісної орієнтації державних службовців. Запропоновано створення національної платформи етичної комунікації для обміну кращими практиками, а також включення курсів з етики публічного управління до програм професійного навчання та підвищення кваліфікації. У рамках удосконалення функціонування державної служби в умовах системних реформ запропоновано концептуальні засади формування ціннісно-орієнтованої моделі публічного управління. Така модель включає інтеграцію аксіологічних критеріїв у кадрову політику, систему оцінювання ефективності, управління результативністю, організаційну культуру та стратегічне планування. Метою є створення державної служби нового типу — прозорої, підзвітної, морально відповідальної, зорієнтованої на потреби громадян. Результати дослідження мають прикладне значення для формування державної політики у сфері державної служби, удосконалення нормативно правової бази, а також для практики управління персоналом в органах публічної влади. Дисертація

2025-01-01T00:00:00Z Добрянська, Наталія Валеріївна http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/487 2025-10-30T10:23:17Z 2024-01-01T00:00:00Z

Суб’єкти адміністративної відповідальності за законодавством України: основи теорії та практики Добрянська, Наталія Валеріївна Монографія присвячена суб’єктам адміністративної відповідальності за законодавством України: основи теорії та практики. Книга може бути корисною для науковців, практикуючих юристів, викладачів, студентів юридичних факультетів, а також усіх, хто цікавиться питаннями адміністративного права. Думаю, що дана монографія стане вагомим внеском у розвиток юридичної науки в Україні та сприятиме подальшому вдосконаленню правового регулювання у сфері адміністративної відповідальності.; The monograph is devoted to subjects of administrative liability under Ukrainian law: fundamentals of theory and practice. The book may be useful for scholars, practicing lawyers, teachers, law students, and anyone interested in issues of administrative law. I believe that this monograph will make a significant contribution I believe that this monograph will make a significant contribution to the development of legal science in Ukraine and will contribute to the further improvement of legal regulation in the field of administrative liability. Монографія

2024-01-01T00:00:00Z Пугачов, Олексій Ігорович http://etnuir.tnu.edu.ua/handle/123456789/462 2025-07-30T07:56:20Z 2025-07-20T00:00:00Z

Удосконалення державних механізмів забезпечення інформаційної безпеки України Пугачов, Олексій Ігорович У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у науковому обґрунтуванні пріоритетних напрямів розвитку та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення державних механізмів забезпечення інформаційної безпеки України, в тому числі у контексті реагування на виклики та загрози, що виникають в умовах повномасштабної війни рф проти України. У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано модель удосконалення системи забезпечення інформаційної безпеки держави в умовах воєнного стану, метою якої є створення ефективної, інтегрованої та стійкої системи інформаційної безпеки, яка здатна протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам в умовах воєнного стану. Модель передбачає три блоки удосконалення системи забезпечення інформаційної безпеки, а саме: стратегічне стримування та припинення бойових дій і військових конфліктів, що можуть виникнути внаслідок зумисного застосування дезінформаційних технологій; поліпшення системи забезпечення інформаційної безпеки ЗСУ, інших військових формувань, включно з силами та засобами інформаційної протидії; прогнозування, виявлення та оцінка загроз, включаючи загрози для ЗСУ в сфері інформації. Як результат, очікується підвищення стійкості держави до інформаційних загроз; захист інформаційного простору; зміцнення національної безпеки; збереження морального духу населення та військових; зміцнення міжнародного іміджу держави. 3 У роботі також розкрито можливості імплементації зарубіжного досвіду у сфері інформаційної безпеки в Україні, серед яких: впровадження принципів і норм міжнародного права щодо інформаційної безпеки, закріплених в актах ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій; інтеграція положень Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права в національне законодавство з питань інформаційної безпеки; активна участь у міжнародних організаціях, таких як НАТО, ЄС, ООН, з метою обміну досвідом та координації зусиль у сфері кібербезпеки; участь у міжнародних навчаннях та тренінгах з кібербезпеки для підвищення кваліфікації українських фахівців; внесення змін до національного законодавства з урахуванням міжнародних рекомендацій та стандартів щодо захисту інформації; прийняття законів, що регулюють діяльність у сфері кібербезпеки, включаючи боротьбу з кіберзлочинністю та захист критичної інформаційної інфраструктури; проведення інформаційних кампаній для підвищення рівня обізнаності населення щодо питань кібербезпеки; включення курсів з кібербезпеки в навчальні програми вищих навчальних закладів; залучення приватного сектору до співпраці в сфері кібербезпеки для обміну технологіями та досвідом; стимулювання інвестицій у розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури; гарантування рівного доступу до інформаційних технологій для всіх верств населення, включаючи соціально незахищені групи; реалізація програм з надання доступу до мережі Інтернет та інформаційних ресурсів в сільських та віддалених районах; використання сучасних технологій захисту інформації, таких як шифрування даних, системи виявлення вторгнень, антивірусне програмне забезпечення; постійне оновлення технічних засобів захисту з урахуванням нових загроз та вразливостей. Удосконалено класифікацію загроз інформаційній безпеці держави та сценарії втручання органів публічного управління, зокрема: кібератаки (створення спеціалізованих кібер-підрозділів; реагування на інциденти в 4 реальному часі; впровадження систем моніторингу та захисту); шкідливе програмне забезпечення (оновлення антивірусного ПЗ; регулярні перевірки систем; проведення навчання для користувачів); соціальна інженерія (проведення тренінгів для державних службовців; розробка політик захисту персональних даних; створення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності); дезінформація та пропаганда (розробка стратегій протидії дезінформації; співпраця з медіа для перевірки фактів; впровадження законодавства щодо відповідальності за поширення шейків); несанкціонований доступ до даних (впровадження систем аутентифікації та шифрування; регулярний аудит безпеки систем; створення політик управління доступом); відмова в обслуговуванні (DDoS) (впровадження систем захисту від DDoS атак; створення резервних каналів зв’язку; моніторинг та аналіз мережевого трафіку); інсайдерські загрози (розробка політик внутрішньої безпеки; проведення регулярних перевірок та моніторингу діяльності співробітників; впровадження систем управління доступом); вразливості у ПЗ та обладнанні (оновлення ПЗ та обладнання; проведення тестування на вразливості; впровадження програм виправлення вразливостей); загрози критичній інфраструктурі (створення резервних систем та мереж; впровадження систем моніторингу та реагування на інциденти; розробка планів на випадок надзвичайних ситуацій). Автором згруповано інструменти автоматизованого реагування на кіберзагрози (розпізнавання шкідливих програм (використання алгоритмів машинного навчання та штучного інтелекту для ідентифікації шкідливих програм); блокування шкідливих програм (автоматичне застосування політик безпеки для ізоляції та видалення виявлених загроз); моніторинг мережевого трафіку (аналіз мережевого трафіку для виявлення аномалій та потенційних загроз); автоматичне оновлення систем (регулярне оновлення програмного забезпечення для виправлення вразливостей); інцидентменеджмент (автоматичне створення і керування подіями безпеки для швидкого реагування на інциденти); аналіз поведінки користувачів 5 (використання поведінкових аналізаторів для виявлення підозрілої активності користувачів); реагування на інциденти в реальному часі (автоматизоване виявлення та нейтралізація загроз у момент їх виникнення). Набули подальшого розвитку особливості розвитку інформаційної безпеки в умовах глобалізованого світу, зокрема: інтернаціоналізація загроз (кіберзагрози більше не обмежуються національними кордонами, атаки можуть здійснюватися з будь-якої точки світу); швидкий розвиток технологій (постійно з'являються нові технології, що вимагають адаптації існуючих систем безпеки, наприклад, інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI) та хмарні технології мають свої унікальні загрози); зростання кількості даних (у глобалізованому світі кількість згенерованих і переданих даних зростає експоненційно, що створює додаткове навантаження на системи захисту інформації; необхідність захисту великих обсягів даних (BigData) вимагає нових методів аналізу та захисту); міжнародна співпраця (в умовах глобалізації співпраця між державами, міжнародними організаціями та приватними компаніями стає необхідною для ефективної протидії кіберзагрозам; розробка спільних стандартів, протоколів і угод щодо кібербезпеки сприяє створенню єдиного підходу до захисту інформації на глобальному рівні). У дисертації удосконалено розуміння впливу факторів на процес практичного забезпечення інформаційної безпеки держави, зокрема: політичний (встановлення чітких пріоритетів і стратегій, зниження ризиків політичних атак); економічний (забезпечення достатніх ресурсів для захисту інформаційних систем); правовий (створення правової бази для притягнення до відповідальності за порушення); організаційний (ефективна організація захисту інформаційних ресурсів, швидке реагування на загрози); технологічний (підвищення рівня захисту інформаційних систем, виявлення та нейтралізація загроз); соціальний (зниження ризиків соціальної інженерії, підготовка кваліфікованих кадрів); міжнародний (обмін досвідом та інформацією, розробка спільних стандартів та протоколів).; The dissertation solves an urgent scientific task, which consists in the scientific justification of priority directions of development and the development of practical recommendations for improving the state mechanisms for ensuring information security of Ukraine, including in the context of responding to challenges and threats arising in the conditions of a full-scale war of the Russian Federation against Ukraine. In the dissertation study, for the first time, a model for improving the state information security system under martial law was proposed, the purpose of which is to create an effective, integrated and stable information security system capable of resisting internal and external threats under martial law. The model envisages three blocks of improving the information security system, namely: strategic deterrence and cessation of hostilities and military conflicts that may arise as a result of the deliberate use of disinformation technologies; improvement of the information security system of the Armed Forces of Ukraine, other military formations, including forces and means of information countermeasures; forecasting, detection and assessment of threats, including threats to the Armed Forces in the field of information. As a result, the state's resistance to information threats is expected to increase; protection of information space; strengthening of national security; 7 maintaining the morale of the population and the military; strengthening the international image of the state. The work also reveals the possibilities of implementing foreign experience in the field of information security in Ukraine, including: implementation of the principles and norms of international law regarding information security, enshrined in the acts of the UN, the Council of Europe, the European Union and other international organizations; integration of provisions of the Universal Declaration of Human Rights and the International Covenant on Civil and Political Rights into national legislation on information security; active participation in international organizations, such as NATO, the EU, the UN, in order to share experience and coordinate efforts in the field of cyber security; participation in international exercises and trainings on cyber security to improve the qualifications of Ukrainian specialists; making changes to national legislation taking into account international recommendations and standards on information protection; adoption of laws regulating activities in the field of cyber security, including the fight against cybercrime and protection of critical information infrastructure; conducting information campaigns to increase the level of public awareness of cyber security issues; inclusion of cyber security courses in the curricula of higher educational institutions; involving the private sector in cooperation in the field of cyber security for the exchange of technologies and experience; stimulation of investments in the development of information and communication infrastructure; guaranteeing equal access to information technologies for all sections of the population, including socially vulnerable groups; implementation of programs to provide access to the Internet and information resources in rural and remote areas; use of modern information protection technologies, such as data encryption, intrusion detection systems, anti-virus software; constant updating of technical means of protection, taking into account new threats and vulnerabilities. The classification of threats to the information security of the state and scenarios of intervention by public administration bodies have been improved, in particular: cyber attacks (creation of specialized cyber units; response to incidents 8 in real time; implementation of monitoring and protection systems); malware (updating antivirus software; regular system checks; training for users); social engineering (training for civil servants; development of personal data protection policies; creation of information campaigns to raise awareness); disinformation and propaganda (developing strategies to counter disinformation; cooperation with the media for fact-checking; implementation of legislation on responsibility for the distribution of sheiks); unauthorized access to data (implementation of authentication and encryption systems; regular system security audit; creation of access management policies); denial of service (DDoS) (implementation of protection systems against DDoS attacks; creation of backup communication channels; monitoring and analysis of network traffic); insider threats (development of internal security policies; regular inspections and monitoring of employee activities; implementation of access management systems); vulnerabilities in software and hardware (software and hardware updates; vulnerability testing; implementation of vulnerability patching programs); threats to critical infrastructure (creation of backup systems and networks; implementation of monitoring and incident response systems; development of emergency plans). The author grouped the tools of automated response to cyber threats (recognition of malicious programs (use of machine learning algorithms and artificial intelligence to identify malicious programs); blocking of malicious programs (automatic application of security policies to isolate and remove detected threats); monitoring of network traffic (analysis of network traffic to identify anomalies and potential threats); automatic updating of software to fix vulnerabilities; automatic creation and management of security events; analysis of user behavior (use of behavioral analyzers to detect suspicious activity); responding to incidents in real time (automated detection and neutralization of threats at the time of their occurrence). Features of the development of information security in the conditions of a globalized world have gained further development, in particular: internationalization of threats (cyber threats are no longer limited by national borders, attacks can be 9 carried out from anywhere in the world); rapid development of technologies (new technologies constantly appear, requiring adaptation of existing security systems, for example, the Internet of Things (IoT), artificial intelligence (AI) and cloud technologies have their own unique threats); increase in the amount of data (in the globalized world, the amount of generated and transmitted data is growing exponentially, which creates an additional burden on information protection systems; the need to protect large volumes of data (BigData) requires new methods of analysis and protection); international cooperation (in the conditions of globalization, cooperation between states, international organizations and private companies becomes necessary for effective countermeasures against cyber threats; the development of common standards, protocols and agreements on cyber security contributes to the creation of a unified approach to information protection at the global level). The dissertation improved the understanding of the influence of factors on the process of practical provision of information security of the state, in particular: political (establishing clear priorities and strategies, reducing the risks of political attacks); economic (providing sufficient resources to protect information systems); legal (creating a legal basis for prosecution for violations); organizational (effective organization of protection of information resources, quick response to threats); technological (increasing the level of protection of information systems, detection and neutralization of threats); social (reduction of social engineering risks, training of qualified personnel); international (exchange of experience and information, development of common standards and protocols). Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

2025-07-20T00:00:00Z